internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
Переглядiв: 26

Семінар-нарада з завідувачами ЗДО

19 березня 2020 року головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Богодухівського районного управління головного управління держпродспоживслужби в Харківській області Юлією Качкарьовою та головним спеціалістом відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Богодухівського районного управління головного управління держпродспоживслужби в Харківській області Олександром Повойко проведено семінар-нараду з завідуючими закладами дошкільної освіти міста. Спеціалістами було висвітлено наступні питання: впровадження НАССР в дитячих садочках та профілактика поширення коронавірусної інфекції.

Перший невідомий для закладів освіти шлях — реєстрацію харчоблоків закладів як операторів ринку — пройдено. Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів, набуває статусу оператора ринку. Харчоблоки закладів освіти є операторами ринку харчових продуктів і підлягають державній реєстрації. Оформіть особову картку П-2 Процедуру державної реєстрації потужностей визначено Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам, затвердженим наказом Мінагрополітики від 10.02.2016 № 39. Окрім поняття «якість», існує поняття «безпечність». Саме воно є ключовим у системі, призначеній для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції, тобто НАССР. Заклади дошкільної освіти мають з 20 вересня 2019 року впровадити систему НАССР, адже операторів ринку зобов’язано розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи НАССР (ст. 20 Закону). Що таке система НАССР Міжнародна системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. НАССР — Hazard Analysis and Critical Control Points) — система, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Іншими словами — це аналіз ризиків і контролю критичних точок. Система НАССР:

1.Стосується лише безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості.

2.Запобіжний інструмент контролю за небезпечними факторами.

3.Не гарантує безпечності харчових продуктів, а лише зменшує ризик виникнення випадків щодо загрози їх безпечності.

4. Не автономна програма. Її основа — це система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які потрібно запровадити    й   належно   підтримувати.    Контроль за реалізацією вимог чинного законодавства щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, затвердило Мінагрополітики наказом від 01.10.2012 №590 (далі — Вимоги).

Як заповнити план НАССР скачати PDF

https://www.pedrada.com.ua/article/2674-kontrolvumo-

bezpechnst-produktv-za-sistemoyu-nassr-pro-stare-po-novomu

Про програми-передумови НАССР Для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю за небезпечними факторами заклади освіти перед застосуванням системи НАССР . мають розробити, задокументувати й впровадити програми-передумови.

Сфера застосування програм-передумов охоплює усі потенційні загрози безпечності. Програма-передумова — основні умови безпечності харчових продуктів та діяльність, необхідні для підтримання гігієни навколишнього середовища у всьому харчовому ланцюгу і придатні для виробництва та постачання безпечних кінцевих продуктів і безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також поводження з ними. Мета програми-передумови — зменшення ризику перехресного забруднення шляхом належного планування та організації потоків руху неперероблених, частково перероблених та перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, персоналу так, щоб вони не несли загрозу безпечності продуктів. Заклади освіти мають запровадити програми-передумови з урахуванням асортименту харчових продуктів, технологічних процесів і специфіки роботи харчоблоків. Для закладів освіти уже стало звичним виконувати норми документів: Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН, МОЗ від 17.04.2006 №298/227 (далі — Інструкція); Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом МОЗ від 24.03.2016 №234 (далі— Санітарний регламент); Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом МОЗ, МОН від 01.06.2005 № 242/329 (далі — Порядок). Дотримання вимог цих документів — основа для виконання програми-передумови.

 Про розділи НАССР

Розглянемо основні елементи системи контролю безпечності харчових продуктів у закладах освіти, визначені Вимогами, та згадаємо уже звичні для нас норми.

1. Розміщення приміщень. Розміщення виробничих, допоміжних і побутових приміщень, технологічного обладнання мають відповідати технологічним процесам, які здійснюються у закладі (п. 2.5 розд. II Вимог).

2. Стан приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт. Приміщення для виробництва та зберігання продуктів потрібно підтримувати у належному стані (п. 2.6 розд. II Вимог). Стіни повинні бути спроектовані та побудовані так, щоб не накопичувався бруд, не росла пліснява й утворювався конденсат, полегшувати прибирання, миття та дезінфекцію. Поверхні стін, підлоги повинні бути в належному стані та виготовлені із водостійких матеріалів. Підлога повинна відповідати вимогам виробництва (механічним навантаженням, температурним режимам, обробці мийними засобами тощо), легко прибиратися, митися і дезінфікуватися, сприяти видаленню вологи (відсутність вибоїн, трапи для достатнього стоку води). Стеля й підвісні елементи (трубопроводи, кабелі, лампи тощо) повинні бути спроектовані і змонтовані так, щоб мінімізувати накопичення бруду, відшарування фарби, утворення конденсату та ріст плісняви, полегшувати прибирання та запобігати забрудненню харчових продуктів. Двері повинні бути без тріщин, відшарування фарби та корозії, а також легко митися і за необхідності дезінфікуватися. Зовнішні двері, через які можна потрапити в зону поводження з харчовими продуктами, повинні бути спроектовані так, щоб запобігати проникненню шкідників у приміщення. Ці двері, а також двері і ворота, які використовують для розділення виробничих приміщень, повинні бути за можливості закритими чи обладнуватися пристроями для самовільного закривання. Вікна, вентиляційні отвори повинні бути спроектовані так, щоб запобігати накопиченню бруду. Якщо вікна чи прозорі дахи спроектовані для вентиляційних потреб, то вони повинні бути захищені сітками проти комах чи іншими засобами для уникнення ризику забруднення харчового продукту. У зонах, де існує ймовірність попадання осколків у харчовий продукт, вікна, освітлювальні засоби, електричні знищувачі комах необхідно захистити від розбивання. Систему вентиляції необхідно встановити так, щоб фільтри та інші компоненти, які потребують чищення, були легкодоступними. Ремонтні роботи слід здійснювати так, щоб унеможливлювати загрозу забруднення харчових продуктів, а також вести документацію щодо проведених робіт.

3. Планування та стан комунікацій. Системи дренажу повинні бути спроектовані так, щоб полегшити прибирання і мінімізувати ризик забруднення харчових продуктів (п. 2.7 розд. II Вимог). Системи вентиляції слід встановлювати так, щоб фільтри та інші компоненти, які потребують чищення, були легкодоступні. У місцях значного накопичення пилу необхідно встановлювати пиловловлювальне обладнання. Усі виробничі зони повинні належно освітлюватися. Освітлювальне обладнання не повинно бути загрозою забруднення харчового продукту.

4. Безпечність води. Вода, яка є інгредієнтом для харчових продуктів, і така, що може контактувати з продуктами, повинна відповідати вимогам щодо питної води (п. 2.8 розд. II Вимог). Програма-передумова щодо безпечності води повинна забезпечити: визначення джерела водопостачання (водопровідна мережа чи свердловина) та пов’язаних з ним ризиків; відповідність умов зберігання води; стан водопровідної мережі на потужності; підготовку води до використання; спосіб використання води та неможливість перехресного   забруднення    через    контактні поверхні. Необхідно проаналізувати небезпечні фактори, які можуть виникнути внаслідок використання води, що контактує з харчовими продуктами.

5. Прибирання, миття і дезінфекція приміщень та інших поверхонь. Способи прибирання, миття і дезінфекції визначаються за такими чинниками (п. 2.9 розд. II Вимог): природою харчового продукту; типом технологічних процесів, що здійснюються під час виробництва харчового продукту; призначенням контактної поверхні, приміщення, території; матеріалом, з якого виготовлено контактну поверхню; встановленими вимогами законодавства; використанням результатів наукових досліджень і належних практик виробництва. Мийні та дезінфекційні засоби повинні бути ефективними для застосування у визначених специфічних умовах, але не повинні становити загрозу безпечності харчових продуктів за умови їх належного використання. Інвентар для прибирання потрібно застосовувати за призначенням, він має бути стійким до середовища, у якому використовується, і зберігатись так, щоб виключати загрозу перехресного забруднення. Персонал, який прибирає, миє та дезінфікує, повинен мати відповідні знання та підготовку. Перевіряє, як прибрано, помито та продезінфіковано, персонал, який не залучений до виконання цих процедур.

6. Здоров’я та гігієна персоналу. Необхідно впровадити правила поведінки персоналу, який працює з харчовим продуктом, для запобігання його забрудненню (п. 2.10 розд. II Вимог). Персонал має проходити медичні огляди відповідно до вимог законодавства. Періодичність медоглядів персоналу залежить від природи харчових продуктів, технологічних і допоміжних процесів, посадових обов’язків працівників і підтвердження їх проходження (наявність особистих медичних книжок). Персонал має використовувати спецодяг і взуття, які не повинні бути причиною забруднення харчових продуктів. Спецодяг має покривати тіло від колін і вище. Аби запобігти забрудненню харчових продуктів через неналежний стан здоров’я персоналу чи його невідповідний зовнішній вигляд, не допускати персонал до роботи. Запровадити перевірки зовнішнього вигляду персоналу перед початком роботи на наявність ознак гнійничкових захворювань; повідомляти про ознаки у них інфекційних захворювань чи контакти з людьми, у яких є такі ознаки, а також не допускати до роботи працівників, які можуть бути причиною забруднення харчових продуктів. Слід розробити правила поведінки персоналу на виробництві: переміщення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях, носіння особистих предметів, прикрас, дії у випадку порізів чи пошкоджень, приймання їжі, миття рук, паління, відвідування туалетів, зберігання та використання особистого та спеціального одягу та взуття.

7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір і видалення. Відходи необхідно утилізовувати, тому слід визначити місця їх збору (п. 2.11 розд. II Вимог). Необхідно визначити графіки та способи вивезення відходів з приміщень, у яких працюють з харчовими продуктами, аби уникнути їх накопичення. Слід враховувати можливість перехресного забруднення продуктів під час їх вивезення. Потрібно контролювати стан контейнерів, ємностей для відходів, їх маркування, очищення, миття та дезінфекцію. Прибирання, миття та дезінфекцію контейнерів, ємностей для зовнішнього зберігання відходів необхідно проводити окремо від іншої тари. Контейнери для внутрішнього зберігання відходів можуть бути одноразовими або повертатися у приміщення   після  їх  очищення,   миття  та дезінфекції.

8. Контроль за шкідниками. Заходи щодо запобігання проникненню шкідників (п. 2.12 розд. II Вимог): наявність огорожі та облаштування території, ущільнення дверей, вентиляційних отворів, обладнання вікон захисними сітками від комах; встановлення засобів профілактики та боротьби зі шкідниками по зовнішньому периметру. Усі заходи з боротьби зі шкідниками повинні здійснюватись так, щоб не виникала загроза безпечності харчових продуктів через перехресне забруднення; якщо встановлено електричні знищувачі комах, то вони не повинні розміщуватись над відкритим харчовим продуктом. Слід маркувати та регулярно перевіряти всі засоби боротьби зі шкідниками. Для уникнення перехресного забруднення не використовувати отруйні приманки у приміщеннях, де працюють з харчовими продуктами (непереробленими, частково переробленими або переробленими), допоміжними матеріалами для переробки харчових   продуктів,   предметами   та   матеріалами, що контактують з харчовими продуктами. Електричні знищувачі комах рекомендується розміщувати у місцях ймовірного проникнення комах, що літають. Усі заходи контролю шкідників слід спрямувати на запобігання їх проникненню у приміщення, де проводяться технологічні чи допоміжні процеси.

9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин. Необхідно визначити перелік сполук, які використовуються і потенційно можуть загрожувати безпечності харчових продуктів (мийні та дезінфекційні засоби, приманки для шкідників тощо) (п. 2.13 розд. II Вимог). Необхідно визначити  правила приймання, зберігання та використання токсичних сполук і речовин.

 10. Вимоги до сировини та контроль за постачальниками. Необхідно розробити та впровадити процедури оцінювання постачальників для зменшення ймовірності виникнення загрози безпечності харчових продуктів від непридатних неперероблених або частково перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (п. 2.14 розд. II Вимог). Критерії оцінювання постачальників повинні характеризувати їх здатність надавати неперероблені, частково перероблені або перероблені харчові продукти, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, відповідно до узгоджених специфікацій. Оцінювати постачальників рекомендується перед тим, як розпочинати співпрацю з ними, а також періодично з урахуванням результатів вхідного контролю харчових продуктів (неперероблених, частково перероблених та перероблених харчових продуктів), допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Якщо результати оцінювання ризику свідчать про суттєву ймовірність загрози безпечності харчових продуктів, рекомендується перевіряти постачальників таких харчових продуктів.

11. Зберігання харчових продуктів. Необхідно створити належні умови для зберігання готових харчових продуктів, неперероблених   або   частково   перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, та інших нехарчових продуктів (п. 2.15 розд. II Вимог). Приміщення мають бути достатніми за площею та обладнанням для забезпечення умов зберігання, а також дотримання принципу використання передусім партій тих продуктів, у яких раніше закінчується строк придатності. Необхідне обладнання для зберігання харчових продуктів повинно підтримувати умови зберігання при повній завантаженості приміщення з проведенням контролю за режимами температури та вологи. Приміщення для зберігання неперероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, повинні бути спроектовані так, щоб не допустити забруднення під час зберігання, прибирання, миття та за необхідності проведення дезінфекції й запобігати проникненню шкідників.

12. Контроль за технологічними процесами. Програма-передумова системи НАССР щодо контролю технологічних процесів повинна забезпечити упевненість операторів ринку у тому, що умови контролю параметрів технологічних процесів і виробничого середовища прийнятні для виконання встановлених вимог до харчових продуктів і є докази того, що такі параметри відповідають встановленим нормам (п. 2.16 розд. II Вимог).

За результатами дослідження вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я України отримано 16 позитивних результатів на СОУГО-19: Чернівецька (10), Житомирська (1), Київська (2), Донецька (1) області та м. Київ (2).

Отримано за сьогодні пацієнтів 51 та 103 контактні особи. За даними регіональних лабораторій протестовані за сьогодні методом ПЛР 6 зразків, всі негативні.

Вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я України досліджує не лише зразки людей, яким встановлено підозру, а і встановлених контактних осіб.

Загалом вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я України дослідила більше 640 зразків.

Більшість людей, що хворіють на новий коронавірус, переносять його, як звичайний ГРВІ. Власне, ця хвороба і є ГРВІ, але викликана невідомим раніше збудником.

Так, Всесвітня організація охорони здоров’я оцінює летальність від СОУГО-19 на рівні 3,4%. Але варто пам’ятати, що для 96,6% хворих ця недуга не матиме таких наслідків.

Стрімке зростання хворих не означає, що захворієте саме Ви. Щоб захистити себе:

- Уникайте контакту з людьми із симптомами ГРВІ. Мінімальна дистанція — 1,5 метра.

- Не торкайтеся свого обличчя, зокрема очей, носа та рота.

- Термічно обробляйте продукти. Не їжте сире м’ясо, м’ясні субпродукти та яйця.

- У разі появи перших симптомів ГРВІ невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря.

Пам’ятайте! Звичайне миття рук попереджає зараження не лише новою коронавірусною інфекцією, а й низкою інших небезпечних захворювань. Мити руки варто 20 — 40 секунд теплою водою з милом або обробити антисептиком, вміст спирту в якому не менше 60%.

Медична маска не захищає від зараження вірусами. Носити її повинні лише люди із симптомами респіраторних захворювань, медпрацівники та особи, що доглядають за хворими.

Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо запобіганню поширенню коронавірусу

  • Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров’я та здоров’я оточуючих!
  • Основна теза: Захворів — сиди вдома.

Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.

  • У разі погіршення стану — потрібно звернутись до свого сімейного лікаря
  • Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки СОУГО-19. -

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

  • На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.

• Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення * дихання, в деяких випадках — діарея або кон’юнктивіт.

  • Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
  • Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу — відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі — лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

  • Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
  • Контактна особа при випадку СОУЮ-19 — особа, яка наразі не має симптомів, але яка

контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на СОУГО-19. Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на СОУГО-19 (наприклад, через рукостискання)

  • Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними

виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)

  • Особи, які контактували особисто з хворими на СОУГО-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
  • Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на СОУШ-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
  • Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому

напрямку) від хворого на СОУЮ-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4]

(якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири

Як можна заразитися, Як передається вірус?

  • Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
  • Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань — це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум — 1,5-2 м).
  • На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.
  • Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
  • Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Доронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

  • За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом З годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

Рекомендації як убезпечити себе від зараження:

  1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком. Миття рук з милом:
  • тривалість процедури — 20-40 с;
  • вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
  • обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60-80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
  • антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24-27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).
  1. Уникайте скупчення людей.
  2. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.
  3. Використовуйте захисну маску:

• обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • заміняйте маску щочотири години;

не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування

  • По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.
  • Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції: а  видалення залишків їжі.
  • миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами.

•   миття з додаванням дез.розчину у іншій ємності (ванні).

•   ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів – це також в окремій ємності,

•   просушування на спеціальних полицях.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.