internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 25

Податок на прибуток

За три квартали 2016 року необхідно звітувати за новими формами розрахунків податку на прибуток нерезидента

Починаючи з декларування за 3-и квартали 2016 року, подання:

- Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі – Розрахунок 1);

- Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7   (далі – Розрахунок 2) здійснюється за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053 (далі – наказ №544).

Також нагадуємо, що Державною фіскальною службою України листом від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – лист ДФС №29468) надані роз’яснення щодо порядку подання та заповнення Розрахунку 1 та Розрахунку 2 і додатків до них за новими формами.

 

Хто є платниками податку на прибуток з числа резидентів?

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку — резидентами є:
суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп. 133.4 та 133.5 ст. 133 ПКУ;
Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»;
управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд.

 

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ..

Чи зараховуються суми податку на прибуток, сплачені СГ на території ВЕЗ «Крим», під час сплати ними податку на іншій території України?

Під час тимчасової окупації загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території. Будь-які податки, збори (обов’язкові платежі), стягнуті на території ВЕЗ «Крим», не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів (обов’язкових платежів), нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України.

Який порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?

Довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або обґрунтована відмова щодо її видачі, видаються контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення.

Чи враховуються при визначенні фінансового результату витрати щодо нарахування (сплати) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
     Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до адміністративних витрат та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку).
Крім того, податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Чи подаються відповідні додатки з виправленими показниками до додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Декларація може подаватись платником податку як звітна, (звітна нова) та уточнююча (відповідні відмітки здійснюються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення.
Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено помилки, то у додатку ВП до Декларації (далі – додаток ВП) платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюються, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток. Якщо виправлення помилок здійснюється за декілька податкових періодів, то додаток ВП заповнюється для кожного податкового періоду окремо.
У заголовній частині додатка ВП зазначається звітний період, який уточнюється, та проставляється відмітка «Звітна» або «Звітна нова». Додатки до рядків додатка ВП, на які є посилання в додатку ВП, не заповнюються та не подаються.
При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої Декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.