internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 71

Податок на майно

 

 

Щодо порядку оподаткування доходу фізичної особи від надання в оренду нерухомості

.

Відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла  передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

Отже, укладання договору  найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) у порядку, встановленому    п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу, якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року у строки, визначені п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий  збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 Кодексу, а саме фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Обов’язок щодо повідомлення контролюючого органу про укладений договір оренди об’єктів нерухомого майна (далі – договір) виникає у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору. При цьому нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності  (абзац «б» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

(Лист ДФС України від 18.10.2016 №10941/З/99-99-13-01-03-14 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70025.html)

 

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості:
Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-
VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
     а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
     б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
     в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
     г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
     ґ) будівлі промислові та склади;
     д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
     е) господарські (присадибні) будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.

 

 

Які СГ належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, частина будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, яка використовується не за призначенням?

 Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
     Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

Яким чином заповнюються у разі самостійного виправлення помилок рядки табличної частини уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тому числі за періоди, по яких на дату подання такої декларації не настав термін сплати?

 Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 
2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт.  Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408.   Якщо платник податку після граничного терміну подання Декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання Декларації з типом «Уточнююча».     У рядках 1-5 табличної частини уточнюючої Декларації вказується виправлена (вірна) інформація у розрізі типів об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (за потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено). Уточнена платником річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті за даними платника (сума значень колонок 7-11 рядків 1-5) підсумовується у  рядку 6 Декларації. У рядок 7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої Декларації.У рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 – рядок 7) відображається збільшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників. У рядку 9 наводиться розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати.Рядок 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 – рядок 6) відображає розмір зменшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників. У рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зобов’язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф.  Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання Декларації вже минув, відображається у рядку 12 Декларації.  Сума пені (рядок 13 Декларації) нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у порядку, визначеному абзацом другим п. 129.4 ст. 129 ПКУ.  У випадку уточнення податкових зобов’язань за періоди, по яких на дату подання уточнюючої Декларації термін сплати ще не настав, рядки 9, 11 – 13 не заповнюються (прокреслюються).

Який код пільги зазначається в колонці 5 декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

 Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в колонці 5 табличної частини декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зазначається код «18010402».

Яким чином СГ може виправити помилку в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно вказано код КОАТУУ?

 У разі самостійного виявлення платником помилки у раніше поданій ним податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), зокрема, невірно вказаного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта нерухомості за КОАТУУ, такий платник повинен подати: за КОАТУУ, який вказано невірно – уточнюючу Декларацію, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;за вірним КОАТУУ – подати Декларацію за типом «Звітна».

Яким чином СГ може виправити помилку в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно вказано тип об’єкта нерухомості?

 У разі, якщо платник податку після граничного терміну подання Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання Декларації з типом «Уточнююча».     Наприклад, у випадку допущення помилки в колонці 2 «Тип об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» основна частина Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином: у рядку 1 в колонці 2 зазначається виправлений (вірний) код типу об’єкта нерухомості, заповнюються колонки 3-11;
     рядок 6 заповнюється згідно порядку заповненя Декларації;
     у рядку 7 у відповідній колонці (8-11), яка відповідає кварталу, що уточнюється, вказується значення відповідної колонки (8-11) рядка 6 раніше поданої Декларації;
     рядки 8-13 заповнюються згідно порядку заповненя Декларації.
     Також повідомляємо, що разом з уточнюючою Декларацією обов’язково подається уточнений додаток до Декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Чи необхідно та яким чином в декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відображати об’єкти нерухомості, якщо згідно рішення місцевої ради ЮО звільняється від сплати податку?

Юридичні особи, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право на пільги у вигляді звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображають в податковій декларації (далі – Декларація) такі об’єкти нерухомості на загальних підставах.
При цьому, в табличній частині Декларації колонки з 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» по 11 «IV квартал» не заповнюються та прокреслюються.

Який алгоритм розрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі перебування у власності ФО декількох об’єктів нерухомості, на які у 2015 році органами місцевого самоврядування встановлені різні граничні межі житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ?

За наявності у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, декількох об’єктів житлової нерухомості, за місцезнаходженням яких органами місцевого самоврядування у 2015 році встановлено різні граничні межі житлової нерухомості, на які зменшується база оподаткування, згідно з п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, податок розраховується за наступною формулою для кожного з об’єктів такої нерухомості:
((СПзаг – НПоб) х Чоб х СТоб) / 12 х КМоб, де:
СПзаг – сумарна загальна площа всіх об’єктів житлової нерухомості платника,
НПоб – неоподатковувана площа (в залежності від типів нерухомості наявних у власності платника), встановлена за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості,
Чоб – частка об’єкта житлової нерухомості в сумарній загальній площі всіх об’єктів житлової нерухомості платника,
СТоб – ставка податку, встановлена за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості, 
КМоб – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

В який термін контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів?

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Чи мають право контролюючи органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.пю 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Отже, нормами ПКУ встановлений обов’язок нарахування контролюючими органами сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за попередній (попередні) податкові (звітні) періоди, зокрема у разі подання фізичною особою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмової заяви для проведення звірки даних.

Чи буде фізична особа притягуватись до відповідальності за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо контролюючий орган не надіслав до 1 липня повідомлення-рішення про сплату податку?

Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.  Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).  У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ). Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.