internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 79

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

 

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум сплачених суб’єктом господарювання за навчання фізичної особи — найманого працівника одним платежем в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років

Відповідно до пп.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до доходів, які не включаються до розрахунку загального місяч- ного (річного) оподаткову- ваного доходу, відноситься сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання сплатив за навчання фізичної особи — найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, така сума, з урахуванням розміру, визначеного пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, оподаткуванню не підлягає.

При цьому, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або трьох років після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, то сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доходом з джерелом його походження з України, тобто об’єктом оподат- кування є, зокрема, дохід від продажу рухомого майна.

Згідно з п. 173.1 ст. 173 Кодекс дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

У разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи — підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абз. другий п. 173.3. ст.173 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа здійснює продаж рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера, то такий комісіонер вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником від такого продажу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Оподаткування доходу, отриманого від продажу земельної ділянки

Державна фіскальна служба України листом  від 08.09.2016 р. № 9480/П/99-99-13-02-03-14 надала роз’яснення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, розмір якої перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема: для ведення особистого селянського господарства — не більше2,0 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше0,25 га, в селищах — не більше0,15 га, у містах — не більше 0,10 гектара.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Також об’єктом оподаткування військовим збором (далі — збір) є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Разом з тим згідно із пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи зазначене, у разі продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи понад три роки і її розмір перевищує норму безоплатної передачі, встановленої ст. 121 ЗКУ, то дохід, отриманий фізичною особою в частині такого перевищення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

 

Особливості оподаткування спадщини, отриманої фізичною особою резидентом та нерезидентом

Відповідно до Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент/нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється статтею 174 Кодексу, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем –  нерезидентом від спадкодавця –  резидента, застосовується ставка 18%.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній, податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Також доходи у вигляді вартості успадкованого майна є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%, крім тих, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Отже, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий спадкоємцем — резидентом, який є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою та не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Водночас до вартості будь-яких об’єктів спадщини, одержаних спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення, застосовуються ставка податку на доходи  фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору 1,5 %.

Допомога на лікування від благодійної організації не оподатковується ПДФО

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації.

Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Слід знати, такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

 

Продаж садового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований за окремими цивільно-правовими договорами, оподатковується ПДФО за ставкою 5%

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Разом з тим, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об’єктів нерухомості, або від продажу не зазначеного об’єкта нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Отже, оподаткування доходу, отриманого від продажу вищезазначеного нерухомого майна залежить від кількості цивільно-правових договорів.

Тобто при продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій розташований такий будинок, окремими цивільно-правовими договорами, слід розглядати як продаж більш як одного з об’єктів протягом звітного податкового року з відповідним оподаткування за ставкою 5

Що є базою оподаткування ПДФО для доходів в іноземній валюті

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Щодо оподатковання податком на доходи фізичних осіб сум комунальних платежів, яка відшкодовуються податковим агентом фізичній особі — орендодавцю, відповідно до договору оренди

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс), дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року  № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку — орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі — орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 відсотків).

 

Як прозвітувати про податок з орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця, а виплачується його спадкоємцям

Яким чином відображається у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,  сум утриманого з них податку орендна плата, яка нарахована на користь померлого орендодавця – ФО,  а виплачується його спадкоємцям.

Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку сума нарахованої орендної плати за договором оренди нерухомого майна відображається під ознакою доходу 106 «дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування)».

Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи відображається в податковому розрахунку ф. №1-ДФ із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.

Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.

Водночас, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216  Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ)) .

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у податковому розрахунку ф. № 1-ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Крім того, у податковому розрахунку ф. № — 1ДФ відображається сума орендної плати за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

Одночасно, у випадку, якщо у договорі оренди земельного паю зазначено, що такий договір припиняється у випадку смерті орендодавця, то підстав продовжувати нарахування орендної плати за такий земельний пай орендар не має.

 

Допомогу фізособам з території АТО не включають до оподатковуваного доходу

Фахівці ДФС роз’яснили, що до оподатковуваного доходу не включають благодійну допомогу у будь-якій сумі (вартості), виплачену (надану) благодійником — юридичною особою на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (АТО), або вимушено залишили у зв’язку з цим такі населені пункти.

Така допомога має використовуватись для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів реабілітації. При цьому контроль за цільовим використанням коштів здійснює благодійник — юридична особа.

Набувач благодійної допомоги має підтвердити статус переселенця або те, що він проживає на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО.

Благодійник — юридична особа зазначає відомості про надану благодійну допомогу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169».

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.09.2016 р. № 20506/10/26-15-13-01-12

 

Підприємство виплатило заробітну плату померлого працівника його родичу. Як відобразити в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) таку виплату і кого слід зазначати в цій звітності?

Згідно із довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 року № 4, сума заробітної плати, яка не була одержана померлим працівником та виплачується податковим агентом членам його сім’ї, відображається у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) під ознакою доходу «101» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки фізичної особи такого померлого працівника.

При цьому отримання заробітної плати у вигляді спадщини, яка виплачується спадкоємцям через нотаріальне оформлення, відображається нотаріусом у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) під ознаками доходів «113», «114» або «115» залежно від ступеня споріднення з відображенням у звітності реєстраційного номера облікової картки фізичної особи такого спадкоємця..

 

Чи потрібно подавати уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ), якщо у розділі II звітності неправильно відображено суму виплаченого доходу? Чи передбачено за таке порушення штрафні санкції?

Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 року № 4 передбачено надання уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ). Відображення даних у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку юридичної особи. У разі зазначення недостовірних даних податковий агент зобов’язаний провести коригування зазначеної звітності.

Податковий розрахунок (форма № 1ДФ) може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Коригування показників розділу II «Військовий збір» проводиться так: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

При цьому у разі якщо уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ) подається після закінчення строку його подання, то до такого платника застосовується штраф у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн. (п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України).

 Чи потрібно подавати уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ), якщо у розділі II звітності неправильно відображено суму виплаченого доходу? Чи передбачено за таке порушення штрафні санкції?

Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 року № 4 передбачено надання уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ). Відображення даних у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку юридичної особи. У разі зазначення недостовірних даних податковий агент зобов’язаний провести коригування зазначеної звітності.

Податковий розрахунок (форма № 1ДФ) може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Коригування показників розділу II «Військовий збір» проводиться так: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

При цьому у разі якщо уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ) подається після закінчення строку його подання, то до такого платника застосовується штраф у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн. (п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України).

 

Адресне поповнення мобільного оподатковують ПДФО та військовим збором

На думку фахівців ДФС, поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізичної особи — потенційного споживача товарів за рахунок суб’єкта господарювання є додатковим благом.

Тому суб’єкт господарювання як податковий агент має утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Однак у разі поповнення рахунку мобільного телефону невизначеному колу осіб, суми поповнення не включають до оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому факт реєстрації мобільного телефону не є достатнім для ідентифікації особи, оскільки персоніфікацію проводять за індивідуальним податковим номером (ІПН) особи або серією, номером паспорту (у разі відмови особи через свої релігійні переконання від ІПН та наявності відповідної відмітки про це у паспорті).

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.09.2016 р. № 6052/П/26-15-13-02-15

 

Особливості оподаткування спадщини, отриманої на підставі рішення суду, від члена сім’ї не першого ступеня споріднення

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи подарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього кодексу – 5%.Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.Окрім цього, даний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Відповідальними за утримання та сплату військового збору до бюджету є особи, визначені ст. 171 Податкового кодексу України. Відтак дохід, отриманий платником податку – фізичною особою-резидентом (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у результаті прийняття спадщини на підставі рішення суду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%. При цьому спадкоємцю необхідно відобразити такий дохід у річній податковій декларації.

 

Кошти, що надаються фізичній особі благодійною організацією як допомога на лікування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації. Підтвердними документами, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану. Зазначена норма визначена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.