internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 90

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

 

 

Компенсація працедавцем вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Кодексом законів про працю України (КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:

     - у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;

     - у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Отже, оскільки проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язаний із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд, така компенсація оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо за ставкою 18%.

 

При продажу сільськогосподарської продукції довідка 3ДФ звільняє від сплати податку на доходи з фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Таким чином, надання фізичною особою — продавцем податковому агенту (покупцю) копії Довідки про наявність у нього земельних ділянок за формою №3ДФ, є підставою для невключення доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Порядок видачі Довідки затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 N 32.

 

Уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ подаємо своєчасно

Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 (далі – Порядок №4), передбачено надання уточнюючого податкового розрахунку (форма №1ДФ). Відображення даних у податковому розрахунку за формою №1ДФ здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку юридичної особи. У разі зазначення недостовірних даних податковий агент зобов’язаний провести коригування зазначеної звітності.

Податковий розрахунок за формою №1ДФ може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Коригування показників розділу II «Військовий збір» проводиться наступним чином: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

При цьому, якщо уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ подається після закінчення строку його подання, то до такого платника застосовується штраф у розмірі 510 грн, а якщо платником податків протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – 1020 гривень.

 

Продаж земельної ділянки, розмір якої перевищує встановлені норми, оподатковується ПДФО

Відповідно до п.п. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб — резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема: для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше  0,15 га, у містах – не більше 0,10 гектара.

У разі продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи понад три роки і її розмір перевищує норму безоплатної передачі, встановленої ст. 121 ЗКУ, то  дохід, отриманий фізичною особою в частині такого перевищення,  оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, та відповідно до п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ оподатковується військовим збором за ставкою1,5 % .

Дохід, отриманий платником податків, від продажу земельної ділянки  в межах норм встановлених ст..121 ЗКУ яка перебувала у власності більше трьох років чи отримана в спадщину  не підлягає оподаткуванню.

 

Право на нарахування податкової знижки за 2015 рік, закінчується 30 грудня 2016 року

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

 Відповідно до пп.166.4.3 якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

·         частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

·         суму коштів або вартість майна, перерахованих (придбаних) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

·         суму коштів, сплачених платником податку на користь навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Нагадаємо, що така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (у 2015 році це 1710 грн.), у розрахунку на кожного, хто навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

·         суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок;

·         суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік, а так само оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

·         суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

·         суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 

Порядок сплати ПДФО при продажу фізичними особами рухомого майна

Порядок утримання та сплати ПДФО з доходів фізичних осіб, отриманих в результаті продажу або обміну рухомого майна визначено в Податковому кодексі України(ст. 173).

Згідно ст. 174.1 ПКУ, об’єктами рухомого майна є:

твори мистецтва та антикваріат;

всі види транспортних засобів;

дорогоцінні метали і камені, а також вироби, виготовлені з їх використанням;

інші види рухомого майна.

Об’єктом оподаткування є сума доходу, який фізична  особа отримала внаслідок продажу (обміну) свого рухомого майна (за винятком легкового автотранспорту, мопедів і мотоциклів), визначена з ціни договору купівлі-продажу (міни), але не менше ніж оціночна вартість такого об’єкта нерухомості(ПКУ ст. 173.1 ).

Що стосується доходів, отриманих в результаті продажу (обміну) легкового автотранспорту (автомобілів, мопедів і мотоциклів), то вони також визначаються виходячи з ціни договору, але не менше середньоринкової або оціночної вартості транспортного засобу.

Порядок розрахунку середньоринкової вартості встановлений Постановою КМУ №403 від 10.04.2013р. Середньоринкова вартість легкового автотранспорту визначається поквартально, на підставі аналізу даних (марка і модель транспортного засобу, пробіг і рік випуску тощо), яка оприлюднюється  на  офіційному сайті Мінекономрозвитку, доступ до якого є вільним для всіх бажаючих. Дані оновлюються до 10-го числа наступного після звітного кварталу місяця.

Якщо власника транспортного засобу ціна, зазначена на сайті Мінекономрозвитку не влаштовує, він може скористатися послугами оцінювача, який виконає оцінку відповідно до встановлених правил.

З метою оподаткування доходу від продажу рухомого майна платників податків, які є резидентами України, встановлена ставка податку на рівні 5% (ПКУ, ст. 167.2). Але, якщо платник податку протягом календарного року отримав дохід від продажу (обміну) лише однієї одиниці легкового автотранспорту, то такий дохід не є об’єктом оподаткування. При цьому такий платник податку (при оформленні договору купівлі-продажу) зобов’язаний вказати кількість продажів автотранспортних засобів безпосередньо в договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Якщо фізична особа виступає в ролі продавця рухомого майна, то зобов’язання з утримання та сплати ПДФО до бюджету покладаються на:

платника податків (фізична особа-продавець)  який самостійно сплачує податок до бюджету ( в разі якщо покупець фізична особа) та відповідно подати декларацію до органу ДФС за місцем реєстрації;

юридичних або фізичних осіб-підприємців, покупців такого майна (ПКУ, ст. 173.3), та відобразити у звіті за формою 1-ДФ.

 

Підприємство оплатило за безготівковим розрахунком послуги медцентру з реабілітації, надані працівнику. Між якими сторонами складається акт прийняття-передачі наданих послуг? Чи будуть такі послуги звільнені від оподаткування?

 

 Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 ПКУ якого об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Водночас п. 170.7 ПКУ встановлено особливості оподаткування благодійної допомоги.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, та нецільову — надається без встановлення таких умов або напрямів.

Так, абз. 2 пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому порядку інвалідом, або його дитині-інваліду, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Крім того, п. 16 1 підр. 10 р. XX Перехідних положень ПКУ визначено, що військовий збір встановлюється тимчасово до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Пп. 1.7 п. 16 1 підр. 10 р. XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з р. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ПКУ.

Отже, вартість послуг, сплачених роботодавцем за платні реабілітаційні послуги працівника-інваліда на підставі підтвердних документів на користь реабілітаційної установи, за умови дотримання вимог пп. 170.7.4 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу такого платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Також звертаємо увагу, що на суму такої цільової допомоги роботодавець ЄСВ не нараховує.

Слід зазначити, що підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Таким чином, акти надання послуг мають бути виписані на ім’я платника податку (працівника-інваліда), якому надаються платні реабілітаційні послуги.

 ЛІГА:ЗАКОН

Допомогу фізособам з території АТО не включають до оподатковуваного доходу

Фахівці ДФС роз’яснили, що до оподатковуваного доходу не включають благодійну допомогу у будь-якій сумі (вартості), виплачену (надану) благодійником — юридичною особою на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (АТО), або вимушено залишили у зв’язку з цим такі населені пункти.

Така допомога має використовуватись для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів реабілітації. При цьому контроль за цільовим використанням коштів здійснює благодійник — юридична особа.

Набувач благодійної допомоги має підтвердити статус переселенця або те, що він проживає на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО.

Благодійник — юридична особа зазначає відомості про надану благодійну допомогу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169».

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.09.2016 р. № 20506/10/26-15-13-01-12

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається ЮО – боржником ФОП після припинення нею підприємницької діяльності?

 Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.     
     Доскладузагальногооподатковуваногодоходузараховуєтьсявиручка, щонадійшлафізичнійособіпідприємцюяквгрошовій, таківнатуральнійформі, асаме:
-
виручкаувиглядібезготівковихгрошовихкоштів, щонадійшлинабанківськийрахунокчивготівковійформібезпосередньопідприємцючийогопрацівникамнамісціздійсненнярозрахунків (вт.ч. відсоткибанку);
-
виручкавнатуральній (негрошовійформі);
-
сумиштрафівіпені, отриманівідіншихсубєктівпідприємництвазадоговорамицивільно-правовогохарактерузапорушенняумовдоговорівтаіншідоходи, якіповязаніізздійсненнямпідприємницькоїдіяльності.
Відповіднодоп. 4 розділу «Загальніположення» Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 10 «Дебіторськазаборгованість», затвердженогонаказомМіністерствафінансівУкраїнивід 08.10.99 № 237, дебіторськазаборгованістьцесумазаборгованостідебіторівпідприємству (фізичніособі підприємцю) напевнудату.
Прицьому, якщоуфізичноїособипідприємцянамоментпроведенняпроцедуриприпиненняпідприємницькоїдіяльностірахуєтьсядебіторськазаборгованістьівонанепогашається, тоуфізичноїособипідприємцяневиникаєдоходу.
Однак, якщопіслязакінченняпроцедуриприпиненняпідприємницькоїдіяльностіфізичнійособіпогашаєтьсясумадебіторськоїзаборгованостіюридичноюособоюборжником, тоусясумаданоїзаборгованостіпідлягаєоподаткуваннюзазагальнимиправилами, встановленимирозділом IV ПКУдляплатниківподаткуфізичнихосіб.
При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО – спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

 Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Разом з тим, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями встановлено, що корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.
При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?:
Вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

 

Чи виникає об`єкт оподаткування ПДФО, якщо ЮО сплачує вартість виробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі ЮО?

Вартість послуг мобільного зв`язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі юридичної особи), що сплачується юридичною особою за здійснення його працівником виробничих телефонних розмов, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях.
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.09.2016 р. № 6052/П/26-15-13-02-15

 

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід у вигляді середньої заробітний плати, нарахований та виплачений у поточному році працівнику, поновленому на роботі на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди минулих років?:
Статтею 235 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. При цьому середній заробіток – це визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).  Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з п.п. «з» п. 1 розділу І якого застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно із п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу.Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено 
п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).Таким чином, якщо рішенням суду про поновлення найманого працівника на роботі зобов’язано здійснити виплату такому працівнику доходу у вигляді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з віднесенням його до відповідних податкових періодів, то оподаткування ПДФО здійснюється за ставками, які діяли у тих періодах. 
Одночасно зауважуємо, що кожний конкретний випадок оподаткування доходів у вигляді середньої заробітний плати за час вимушеного прогулу за судовим рішенням слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

 

Яким чином контролюючий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації?

 Контролюючий орган у разі встановлення порушень повідомляє платника податку про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки та податкового повідомлення – рішення.

 

Хто повинен нарахувати та перерахувати до бюджету ПДФО з суми моральної шкоди, яка списана Державною виконавчою службою України у безспірному порядку з арештованого рахунку ЮО для виплати ФО?

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. 
При цьому відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента (п. 7 ст. 127 ПКУ). 
Водночас, не можливо надати конкретну відповідь по суті оскільки відсутні документи, що стосуються даної справи, тому пропонуємо юридичній особі звернутися до контролюючого органу за місцем податкової адреси з детальним описом справи та надання усіх наявних копій документів.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.