Переглядiв: 121

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

 

Нове в оподаткуванні підприємців-загальносистемників

 ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу фізичних осіб–підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, про зміни  в оподаткуванні  доходів, які внесені Законом України від 21.12.2017 року №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Так, з 1 січня 2017 року, згідно змін, внесених в статтю 177 Податкового кодексу, до доходу підприємця в сфері роздрібної торгівлі не включаються суми акцизного податку з реалізації підакцизних товарів. Окрім того, до переліку витрат таких суб’єктів господарювання включаються суми ЄСВ, суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності (за винятком ПДВ для фізособи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,  акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності, плати за землю та податку на майно). До витратної частини можна також  додавати платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю.

Варто звернути увагу на підпункт 177.4.5 Кодексу, в якому зазначені витрати, які не включаються до складу витрат підприємця. А саме, витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; а також витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення. Окрім того, не дозволяється включати до складу витрат – документально не підтверджені витрати.  Нововведеннями підприємцям надано право за власним бажанням нараховувати та включати до складу витрат амортизацію ОЗ та нематеріальних активів за умови ведення окремого обліку таких амортизаційних витрат.

Як виняток не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, а також витрати на ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). При цьому підприємці не мають право амортизувати ОЗ подвійного призначення, а саме земельні ділянки, житлову нерухомість і легкові та вантажні автомобілі.

Доходи, одержані в іноземній валюті, підлягають декларуванню

Сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та сплатити з одержаних доходів податок на доходи та військовий збір.

Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах:

- податки на капітал (приріст капіталу ), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи за ставкою 18% та військового збору 1,5%.

 

Доходи, отримані від послуг з обробітку землі власною технікою, обов’язково декларуються

Допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, власники сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі, повинні подбати про подання податкової декларації про доходи за 2016 рік, — звертають увагу волинян в Головному управлінні ДФС у Волинській області.

Саме сплачені податки з таких доходів – ПДФО та військовий збір, — це додатковий фінансовий ресурс як для вирішення соціально-економічних питань громад, так і для підтримки обороноздатності України.

Декларувати доходи, з яких у минулому році не було сплачено податків, громадян зобов’язує стаття 164 Податкового кодексу України.

А подати податкову декларацію про майновий стан і доходи  можна в Центрах обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях чи їх відділеннях в області. Нагадати про обов’язок подання декларації власникам сільськогосподарської техніки повинні бути зацікавлені керівники органів місцевого самоврядування, оскільки саме вони володіють найповнішою інформацією про джерела доходів мешканців територіальних громад, які очолюють, — акцентують увагу в ГУ ДФС в області.

Тим часом, фахівці ЦОП та податкових інспекцій нададуть необхідну інформаційну та консультаційну допомогу кожному декларанту.

Нагадаємо, що в Україні традиційно з 1 січня по 1 травня триває кампанія декларування доходів. У цей час громадяни, котрі в минулому році отримували доходи, з яких не було сплачено податок з доходів фізичних осіб, звітуються про такі доходи. Саме завдяки деклараційній кампанії місцеві бюджети щороку отримують додаткові мільйонні  надходження.

Платникам про анульований кредит: зміни в оподаткуванні ПДФО

Надано право платнику податків на розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит) (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України). За кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом з декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, який настає за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 грудня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Переглянуто розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яке не підлягає оподаткуванню (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягає оподаткуванню у разі, якщо така сума не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (у 2017 р. – 800 грн), встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Довідково. До внесення змін розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яка не підлягала оподаткуванню, становив 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

 

Продаж власної продукції тваринництва: зміни в оподаткуванні

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. – 160 тис. грн).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений вищезазначеним підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 160 тис. грн. Зауважимо, до внесення змін граничний дохід становив 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Можливість отримання податкової соціальної пільги для фізичної особи, яка працює неповний робочий день

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4), а у 2016 році – 1930 грн. (1378 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.04).

 

З 1 січня 2017 року нова форма декларації про майновий стан і доходи

В бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.11.2016 р. № 86 опубліковано Наказ Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2016 року за № 1349/29479 (далі – Наказ №821), яким внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до внесених Наказом №821 змін буде зменшено обсяг декларації (кількість додатків з чотирьох зменшується до двох; передбачені: Додаток Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» та Додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою») та внесено зміни в порядок розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців.

Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року.Нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року.

 

З 1 грудня 2016 року збільшено прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату

Відповідно до Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №928) з 01.12.2016 зростає розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Статтею 8 Закону №928 визначено, що з 01.12.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1600 гривень у місячному розмірі та 9,59 гривні у погодинному розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону №928 з 01.12.2016 встановлено прожитковий мінімум:

- на одну особу у розрахунку на місяць – 1544 грн,

- дітей віком до 6 років – 1355 грн;

- дітей віком від 6 до 18 років – 1689 грн;

- працездатних осіб – 1600 грн;

- осіб, які втратили працездатність – 1247 грн.

Звертаємо увагу, що зміни розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, на протязі року, не мають впливу на показники, що встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного податкового року, наприклад:

ставка єдиного внеску для 1 та 2 груп;

ставка податку на нерухоме майно;

ставка збору за місця для паркування.

 

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 гривень не оподатковуються

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 грн не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також не є базою нарахування єдиного внеску у разі їх придбання за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн = 1378,00 грн х 50%).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платнику податків, перевищує 689 грн, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 18% та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Щодо єдиного внеску, то слід зазначити – складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.21004 №5.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п. 8 розділу ІІ Переліку №1170 вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

 

Чи потрібно утримувати податки із особи, якій зроблено щеплення за рахунок фірми?

З доходу працівника у вигляді оплаченої вакцинації податок на доходи не утримується, оскільки спрацьовує звільнення, що міститься в пп. 165.1.19 ПКУ.

У ньому, зокрема, говориться: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не входять кошти чи вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медобслуговування платника податку за кошт його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать і витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.

Через те що немає податку на доходи, не буде й утримання військового збору. На вартість щеплення нараховувати ЄСВ також не потрібно, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

 

Чи потрібно ЮО утримувати ПДФО із вартості навчання працівника, який припиняє трудові відносини, не відпрацювавши трьох років, якщо працівник згідно заяви буде компенсувати таку оплату рівними частками?

Якщо при проведенні остаточного розрахунку працівник відшкодовує підприємству витрати на навчання, то у нього не виникає доходу, отриманого як додаткове благо.
В інших випадках підприємство із суми, сплаченої в рахунок оплати за навчання, утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків з урахуванням коефіцієнта.

Доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються під час їх нарахування за ставкою 18%

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом — оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти — оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.

У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО — засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою — засновником підприємства.
При цьому, фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

 

Оподаткування доходів фізичної особи при наданні нерухомості в оренду

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ, відповідно до пп. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Згідно з пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому представницькі функції слід розуміти як представництво, яке згідно зі ст. 237 ЦКУ є правовідношенням, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 — 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим нормами ст. 168 ПКУ визначено строки перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу, зокрема якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Згідно з пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

 

Чи має право ФО за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?

Якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України, то сума добових витрат може бути відшкодована найманому працівнику на підставі рішення керівника підприємства.
При цьому, сума відшкодованих добових витрат буде вважатися доходом найманого працівника і оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

 

Хто є податковим агентом згідно з ПКУ?

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р.IV ПКУ.

 

Який порядок оподаткування подарунку отриманого від профспілкової організації у негрошовій формі?

Згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 — Сп),
де: К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

 

Яким чином буде визначатися база для нарахування ПДФО, якщо ЮО-резидентом нараховується та виплачується заробітна плата в іноземній валюті найманому працівнику- нерезиденту, а саме за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування заробітної плати чи її виплати?
Відповідно до п. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200 юридичні особи — резиденти та іноземні представництва можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.
При цьому, відповідно до п. 5.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюється, зокрема, оплата праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні, а саме виплати готівкою або перерахування коштів на рахунки цих осіб, відкритих в уповноважених банках України.
Згідно із п. 164.4 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Відповідно до пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).
Згідно із п. 164.6 ст. 164 ПКУ для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата.
Враховуючи вищевикладене, при нарахуванні та виплаті заробітної плати в іноземній валюті юридичною особою — резидентом найманому працівнику – нерезиденту, такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування таких доходів.

 

Як оподатковуються ПДФО доходи нараховані (виплачені, надані) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?
Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі — Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. зокрема, для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.