internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 37

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

З 1 грудня 2016 року збільшено прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату

Відповідно до Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №928) з 01.12.2016 зростає розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Статтею 8 Закону №928 визначено, що з 01.12.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1600 гривень у місячному розмірі та 9,59 гривні у погодинному розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону №928 з 01.12.2016 встановлено прожитковий мінімум:

- на одну особу у розрахунку на місяць – 1544 грн,

- дітей віком до 6 років – 1355 грн;

- дітей віком від 6 до 18 років – 1689 грн;

- працездатних осіб – 1600 грн;

- осіб, які втратили працездатність – 1247 грн.

Звертаємо увагу, що зміни розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, на протязі року, не мають впливу на показники, що встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного податкового року, наприклад:

ставка єдиного внеску для 1 та 2 груп;

ставка податку на нерухоме майно;

ставка збору за місця для паркування.

 

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 гривень не оподатковуються

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 грн не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також не є базою нарахування єдиного внеску у разі їх придбання за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн = 1378,00 грн х 50%).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платнику податків, перевищує 689 грн, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 18% та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Щодо єдиного внеску, то слід зазначити – складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.21004 №5.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п. 8 розділу ІІ Переліку №1170 вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

 

Оподаткування безкоштовного харчування роботодавцем своїх працівників за принципом «шведського столу»

Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском.

Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати  з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).

При цьому, якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.

 

Держпраці нагадала про відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин. Зокрема, зауважила, як розміри деяких з них зросли у зв’язку з підвищенням з 1 грудня мінімальної зарплати до 1600 грн

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із:

- укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,

- та повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення подається власником підприємства або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Відповідно до Закону №77-VIII були внесені докорінні зміни до статті 265 КЗпП щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

Крім того, 10 лютого 2016 року набула чинності постанова КМУ від 03.02.2016 р. №55, якою внесено зміни до постанови КМУ від 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

11 березня поточного року набув чинності наказ Мінсоцполітики від 02.02.2016 р. №67, яким затверджено форму постанови про накладення штрафів посадовими особами Державної служби з питань праці.

Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції.

Вищевказані фінансові штрафи — це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Відтепер, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

1) 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 48 000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за наступні порушення:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору

• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,

• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску

2) 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 16 000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

Наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці.;

3) 3 мінімальні зарплати, — це 4800 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

4) 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 16000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

5) 1 мінімальна зарплата (1600 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Крім того, у Держпраці наголошують, що підприємству треба приділити дуже велику увагу правильному оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 48000 грн.

А якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 1600 грн.

Фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (або без наказу) може обійтись у 65 000 грн (48000 грн фінсанкції + 17000 грн адмінштраф) плюс виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

 

Штрафи накладає Держпраці на підставі винесених постанов в ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Крім того, статтю 41 КУпАП законодавець оновив, доповнюючи адміністративну відповідальність новим штрафом від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (= без наказу) може коштувати 65000 грн (48000 гр. + 17000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

А ненаправлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 1600 грн фінансового штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.

 

Чи мають право працівники контролюючих органів здійснювати документальні планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки в неробочий час або вихідні, святкові дні? Консультує ДФС

ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 136.02) зазначила, що  контролюючі органи мають право здійснювати планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку, з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Водночас  податківці зазначили, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

 

Чи потрібно ЮО утримувати ПДФО із вартості навчання працівника, який припиняє трудові відносини, не відпрацювавши трьох років, якщо працівник згідно заяви буде компенсувати таку оплату рівними частками?

Якщо при проведенні остаточного розрахунку працівник відшкодовує підприємству витрати на навчання, то у нього не виникає доходу, отриманого як додаткове благо.
В інших випадках підприємство із суми, сплаченої в рахунок оплати за навчання, утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків з урахуванням коефіцієнта.

 

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО – спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Разом з тим, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями встановлено, що корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.
При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

 

Доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються під час їх нарахування за ставкою 18%

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом — оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти — оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.

У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО — засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою — засновником підприємства.
При цьому, фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

 

Спадщина від фізичної особи, яка не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

Згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу визначено, що вартість власності, яка успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5 відсотків) (п.п. 174.2.2 п. 174.2
ст. 174 Кодексу).

При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Так, п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотків вартості будь-якого об’єкта спадщини.

Відповідне роз’яснення розміщено у категорії 132.03 розділу «Письмові консультації» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/).

 

Чи має право ФО за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?
     Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?

Якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України, то сума добових витрат може бути відшкодована найманому працівнику на підставі рішення керівника підприємства.
При цьому, сума відшкодованих добових витрат буде вважатися доходом найманого працівника і оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

 

Адресне поповнення мобільного оподатковують ПДФО та військовим збором

На думку фахівців ДФС, поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізичної особи — потенційного споживача товарів за рахунок суб’єкта господарювання є додатковим благом.

Тому суб’єкт господарювання як податковий агент має утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Однак у разі поповнення рахунку мобільного телефону невизначеному колу осіб, суми поповнення не включають до оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому факт реєстрації мобільного телефону не є достатнім для ідентифікації особи, оскільки персоніфікацію проводять за індивідуальним податковим номером (ІПН) особи або серією, номером паспорту (у разі відмови особи через свої релігійні переконання від ІПН та наявності відповідної відмітки про це у паспорті).

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.09.2016 р. № 6052/П/26-15-13-02-15

 

Який порядок оподаткування подарунку отриманого від профспілкової організації у негрошовій формі?

Згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 — Сп),
де: К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

 

Яким чином перераховується військовий збір великим платником податків після його переведення на облік за новим місцем обліку?
Юридична особа після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.