internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 35

Податок на додану вартість

 

Власна продукція, звичайна ціна та база для ПДВ – роз’яснює ДФС

ДФСУ у листі від 19.10.2016р. №22624/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг як до 01.01.2016 року, так і після 01.01.2016 року.

Зокрема, згідно з нормами Податкового кодексу України, у 2016 році база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

 

Кошти спецрахунку лише за призначенням

Платники  ПДВ — сільськогосподарським підприємствам, які користуються спецрежимом оподаткування згідно з  статтею 209 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ), щодо необхідності дотримання ними законодавчих вимог щодо цільового використання коштів, які акумульовані на спеціальних рахунках, а саме: придбані за рахунок вказаних коштів активи використовуватимуться виключно у виробництві сільськогосподарських товарів чи послуг.

Фактори, пов’язані з  виробництвом власної сільгосппродукції чітко регламентовані  у підпункті 209.15.1 статті 209 ПКУ. Це:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур’яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м’яса для товарної кондиції.

У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для інших виробничих цілей, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету, використовується сільськогосподарським підприємством у виробництві сільськогосподарських товарів чи послуг, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Відшкодування ПДВ платникам спецрежиму в межах сільгоспдіяльності

У разі придбання необоротних активів для використання у межах спецрежиму та визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума відшкодуванню не підлягає, нагадали фахівці ДФС.

У податковій декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» (далі — декларація «0121-0123») від’ємне значення суми ПДВ відображають у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до такої декларації та переносять:

• до рядків 19 та 21 декларації «0121-0123» поточного (звітного) періоду та до рядка 16.1 наступного звітного періоду;

• до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до декларації «0121-0123» наступного звітного періоду.

При цьому рядки 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у декларації «0121-0123» не заповнюють.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2016 № 21209/10/26-15-12-02-14

 

Cільськогосподарські підприємства, які обрали спеціальний режим оподаткування, можуть використовувати суми ПДВ, що акумульовані на спеціальному рахунку на цілі, передбачені чинним законодавством

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню:

до державного бюджету — у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам — суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, — у розмірі 50 відсотків;

б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню:

до державного бюджету — у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам — суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, — у розмірі 15 відсотків;

в) за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:

до державного бюджету — у розмірі 20 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам — суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, — у розмірі 80 відсотків.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (абзац другий п.п. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПКУ).

До виробничих факторів згідно із п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПКУ належать:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва зернових культур і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур’яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м’яса для товарної кондиції.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 101.24).

 

 Як ДФС проводить перевірку пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ

ДФСУ в листі від 05.09.2016 р. № 29613/7/99-99-12-03-02-17 повідомляє про порядок організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Насамперед контролери нагадали: із 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, унeceнi до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ПКУ) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру та для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Згідно з роз’ясненням податківців, у зазначеному листі бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в такому порядку:

  • подання платником ПДВ заяви про повернення суми ПДВ, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, яка відображається в податковій декларації з ПДВ, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
  • протягом 30-ти календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ);
  • узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ;
  • протягом 5-ти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган подає до Казначейства висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі висновки формуються та подаються до органів держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 р. № 68/23;

 

До уваги платників податку на додану вартість!

11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).

Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.

Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності

Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.

 

Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:

- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

Який порядок врахування в 2016 році надміру сплачених коштів на додатковий рахунок суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 200 прим.1.2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам — сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг.

З 01.01.2016 сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування на доповнення до вже відкритих рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752), відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 ПКУ видів операцій.

Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено п.п. 209.2.1 п. 209.1 ст. 209 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2016 сільськогосподарські товаровиробники для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), складених після 01.01.2016, та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарської продукції повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 01.01.2016, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з ПДВ (0121 — 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми ПДВ, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому п.п. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 ПКУ, зокрема, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.

У 2015 році такі кошти автоматично перераховувались Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в системі єлектронного адміністрування до бюджету чи на його поточний рахунок передбачено п. 200 прим. 1.6 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Зазначена норма не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Якщо сільськогосподарським підприємством до граничної дати, встановленої для сплати податку, було перераховано на додатковий електронний рахунок, та з додаткового рахунку перераховано Казначейством на його спеціальний рахунок суму коштів, більшу ніж задекларовано в деклараціях 0121 — 0123 за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на додатковий електронний рахунок сума коштів вважається переплатою. Така переплата поверненню із спеціального рахунку на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства не підлягає.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.08).

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

З якою періодичністю на веб-порталі ДФС України оприлюднюються дані з реєстру платників ПДВ

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті:
-дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
-інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Чи необхідно сільськогосподарському підприємству — суб’єкту спеціального режиму оподаткування при анулюванні реєстрації платника ПДВ нараховувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту?

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, які в останньому звітному (податковому) періоді залишилися на обліку такого платника та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ 0110 та податкової декларації з ПДВ 0121-0123/0130, незалежно від того за ініціативою платника податку чи контролюючого органу здійснене таке анулювання. Нарахування податкових зобов’язань за такою операцією відображається в податковій декларації з ПДВ 0110 та яка подається за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося таке анулювання..

В які терміни платники ГІД В, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

Суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Протягом якого терміну суми ПДВ, що несвоєчасно перераховані на електронний рахунок, перераховуються Казначейством до бюджету та/або на поточний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), обліковується Державною казначейською службою (далі – Казначейство) до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.Казначейство здійснює перерахування узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету та/або на спеціальний рахунок щоденно по мірі надходження коштів на електронний рахунок платника податку до повного погашення таких сум..

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015, яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН?

Розрахунок коригування складений після 01.02.2015 до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої накладної.Податкова накладна, яка була складена до 01.02.2015 та підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але так і не була зареєстрована, та розрахунок коригування, складений після 01.02.2015 до такої накладної, не можуть бути включені до складу податкового кредиту та зареєстровані в ЄРПН.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.