internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 30

Податок на додану вартість

 

 

До уваги платників ПДВ, які орендують нерухоме майно в бюджетних установах

ДФС України листом від 23.09.2016 № 31390/7/99-99-12-02-01-19 надає роз’яснення щодо застосування пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині нарахування бюджетними установами-орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії.

Організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 2269).

Методика розрахунку орендної плати та пропорції їх розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 «Про методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу»).

Пунктом 2 зазначеної методики визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас, згідно з пунктом 3 Методики, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Таким чином, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодування орендодавцю у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов’язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

Відшкодування орендарем витрат орендодавця на оплату спожитої електричної енергії розглядається як оплата за отримані послуги.

Також Правилами користування електричною енергією, затвердженими ми постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, визначено, що орендодавець виступає в ролі основного споживача електроенергії, а орендар – субспоживача.

Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю-бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.

 

Порядок заповнення таблиці 2 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ

За формою додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)» (далі – додаток 1 до декларації) коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 Податкового кодексу України відображається у таблиці 2 додатка 1 до декларації. Водночас, виходячи зі змісту таблиці 2, відображенню підлягають операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та за ставкою 7% в розрізі контрагентів, зокрема:

в графі 2 зазначається індивідуальний податковий номер постачальника;

в графі 3 – період складення податкових накладних, які коригуються;

в графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ);

в графі 5 – сума ПДВ нарахована за основною ставкою;

в графі 6 – сума ПДВ нарахована за ставкою 7%.

Наприкінці таблиці підсумовується загальна сума придбання за звітний період, зокрема:

- у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» у графах 4 та 5 зазначається придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів;

- в останньому рядку «усього за основною ставкою та за ставкою 7% (рядок 12 декларації)» зазначається загальна сума придбання за звітний період без урахування придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Відшкодування ПДВ платникам спецрежиму в межах сільгоспдіяльності

У разі придбання необоротних активів для використання у межах спецрежиму та визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума відшкодуванню не підлягає, нагадали фахівці ДФС.

У податковій декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» (далі — декларація «0121-0123») від’ємне значення суми ПДВ відображають у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до такої декларації та переносять:

• до рядків 19 та 21 декларації «0121-0123» поточного (звітного) періоду та до рядка 16.1 наступного звітного періоду;

• до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до декларації «0121-0123» наступного звітного періоду.

При цьому рядки 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у декларації «0121-0123» не заповнюють.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2016 № 21209/10/26-15-12-02-14

 

Оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів міським автотранспортом, взятим в оренду

Підпунктом 197.1.8 п.197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)   визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).Відповідно до ст.1 Закону України від 05.04.2001  №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі — Закон №2344) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів – це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.При цьому регулярні пасажирські перевезення – це перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.Статтею 35 Закону України від 05.04.2001  №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі — Закон №2344) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.Згідно із ст. 28 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги належить до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.Враховуючи зазначене, дія пп.197.1.8 ПКУ поширюється на операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі) у разі, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення затверджено уповноваженим органом, незалежно від того, чи підприємство здійснює перевезення пасажирів власним транспортом або транспортом, взятим в оренду (прокат).

Тобто, у підприємства-перевізника у разі дотримання умов, зазначених в пп.197.1.8 ПКУ операції з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (у тому числі орендованим) звільняються від оподаткування  податком на додану вартість.При  наданні безпосередньо підприємством пасажирського транспорту в оренду (прокат) такі операції будуть оподатковуватись податком на додану вартість на загальних підставах.

 Як ДФС проводить перевірку пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ

ДФСУ в листі від 05.09.2016 р. № 29613/7/99-99-12-03-02-17 повідомляє про порядок організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Насамперед контролери нагадали: із 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, унeceнi до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ПКУ) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру та для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Згідно з роз’ясненням податківців, у зазначеному листі бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в такому порядку:

  • подання платником ПДВ заяви про повернення суми ПДВ, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, яка відображається в податковій декларації з ПДВ, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
  • протягом 30-ти календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ);
  • узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ;
  • протягом 5-ти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган подає до Казначейства висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі висновки формуються та подаються до органів держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 р. № 68/23;

 

Щодо порядку відкриття рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ у разі повторної реєстрації особи як платника ПДВ

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі — Порядок N 569).Відповідно до пункту 4 Порядку N 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) відкривається платнику податку Державною казначейською службою (далі — Казначейство) автоматично на безоплатній основі. Згідно з пунктом 6 Порядку N 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/ додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків. У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку N 569).

Згідно з інформаційними базами даних ДФС, платнику податку відкрито новий електронний рахунок.

(Лист ДФС України від 30.08.2016 р. № 18745/6/99-99-15-03-02-15)

 

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг страхових агентів

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року N 1523 «Про порядок провадження страхової діяльності страховими посередниками» визначено, що агентська діяльність — діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) — письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 199.2 статті 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відображається в додатку 7 до податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом МФУ від 28.01.2016 р. N 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Отже, послуги страхових агентів з реалізації в інтересах страхових компаній договорів страхування (полісів) не є об’єктом оподаткування податку на додану вартість, а агентська винагорода, яка отримується страховим агентом від страхової компанії за надані послуги, не включаються до бази оподаткування податком на додану вартість. При цьому, сума агентської винагороди приймає участь в обрахунку частки використаних товарів / послуг необоротних активів в оподатковуваних операціях, та відображається у додатку 7 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Який порядок врахування в 2016 році надміру сплачених коштів на додатковий рахунок суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 200 прим.1.2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам — сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг.

З 01.01.2016 сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування на доповнення до вже відкритих рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752), відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 ПКУ видів операцій.

Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено п.п. 209.2.1 п. 209.1 ст. 209 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2016 сільськогосподарські товаровиробники для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), складених після 01.01.2016, та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарської продукції повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 01.01.2016, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з ПДВ (0121 — 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми ПДВ, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому п.п. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 ПКУ, зокрема, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.

У 2015 році такі кошти автоматично перераховувались Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в системі єлектронного адміністрування до бюджету чи на його поточний рахунок передбачено п. 200 прим. 1.6 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Зазначена норма не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Якщо сільськогосподарським підприємством до граничної дати, встановленої для сплати податку, було перераховано на додатковий електронний рахунок, та з додаткового рахунку перераховано Казначейством на його спеціальний рахунок суму коштів, більшу ніж задекларовано в деклараціях 0121 — 0123 за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на додатковий електронний рахунок сума коштів вважається переплатою. Така переплата поверненню із спеціального рахунку на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства не підлягає.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.08).

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

З якою періодичністю на веб-порталі ДФС України оприлюднюються дані з реєстру платників ПДВ

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті:
-дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
-інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Чи необхідно сільськогосподарському підприємству — суб’єкту спеціального режиму оподаткування при анулюванні реєстрації платника ПДВ нараховувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту?

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, які в останньому звітному (податковому) періоді залишилися на обліку такого платника та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ 0110 та податкової декларації з ПДВ 0121-0123/0130, незалежно від того за ініціативою платника податку чи контролюючого органу здійснене таке анулювання. Нарахування податкових зобов’язань за такою операцією відображається в податковій декларації з ПДВ 0110 та яка подається за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося таке анулювання..

 

В які терміни платники ГІД В, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

Суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Протягом якого терміну суми ПДВ, що несвоєчасно перераховані на електронний рахунок, перераховуються Казначейством до бюджету та/або на поточний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), обліковується Державною казначейською службою (далі – Казначейство) до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.Казначейство здійснює перерахування узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету та/або на спеціальний рахунок щоденно по мірі надходження коштів на електронний рахунок платника податку до повного погашення таких сум..

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015, яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН?

Розрахунок коригування складений після 01.02.2015 до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої накладної.Податкова накладна, яка була складена до 01.02.2015 та підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але так і не була зареєстрована, та розрахунок коригування, складений після 01.02.2015 до такої накладної, не можуть бути включені до складу податкового кредиту та зареєстровані в ЄРПН.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.