internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 42

Податок на додану вартість

 

 

Умовний продаж та спецрежим по ПДВ

Нормами статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що обрати та перебувати на спеціальному режимі оподаткування по ПДВ може сільськогосподарське підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах із питомою вагою не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (для новостворених – протягом звітного податкового періоду). Розрахунок питомої ваги власних сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів та послуг проводиться у додатку 9 до декларації з ПДВ (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21, із змінами).

Податкові правила передбачають випадки, коли платник має сформувати податкові зобов’язання по ПДВ у випадку появи деяких обставин. Так,  якщо придбані або виготовлені товари, послуги чи необоротні активи починають використовуватися у пільгових операціях, або ж в операціях, що не є господарською діяльністю платника,  пункт 198.5 ПКУ передбачає, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Враховуючи, що нарахування сільськогосподарським підприємством податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не пов’язане з постачанням власних сільськогосподарських товарів/послуг, обсяги таких податкових зобов’язань при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості поставлених платником товарів/послуг не враховуються.

 

Борг перед бюджетом та бюджетне відшкодування: правила взаємозаліку

Податковим кодексом України визначено, що у разі наявності у платника податку податкового боргу з ПДВ бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі відсутності податкового боргу з ПДВ, такий платник має право задекларувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ), яка подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, у відповідній таблиці в розрізі платежів відображаються коди бюджетної класифікації, рахунки платежу в ДКСУ, на які платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ. Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету у 2016 році встановлено Законом України від 25 грудня 2015 року №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Бюджетне відшкодування сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України здійснюється після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

 

Щодо обов’язку подання податкових декларацій з податку на додану вартість

Згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

          Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

            Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, така сума:

            а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

            б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

            в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

            Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за      №159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

            Пунктом 9 розд. ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

            Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

            У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 Кодексу не подається.

 

Внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства не є об`єктом оподаткування ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.

При цьому, не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, НБУ, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

Зазначена норма передбачена п. 185.1 ст. 185 та пп. 196.1.1 ст.196 Податкового кодексу України.

 

Погашення податків та зборів зі спеціального рахунку – нецільове використання коштів для суб’єкта спеціального режиму оподаткування

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6. ст. 209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Підпунктом 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що суми ПДВ, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 3, 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 11), суми ПДВ, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Для акумулювання зазначених сум ПДВ сільськогосподарське підприємство зараховує кошти на власні додаткові електронні рахунки.

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, п.п. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 4 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми ПДВ — для інших виробничих цілей.

Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства — суб’єкта спеціального режиму оподаткування буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

 

Щодо порядку відкриття рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ у разі повторної реєстрації особи як платника ПДВ

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі — Порядок N 569).Відповідно до пункту 4 Порядку N 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) відкривається платнику податку Державною казначейською службою (далі — Казначейство) автоматично на безоплатній основі.Згідно з пунктом 6 Порядку N 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/ додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку N 569).

Згідно з інформаційними базами даних ДФС, платнику податку відкрито новий електронний рахунок.

(Лист ДФС України від 30.08.2016 р. № 18745/6/99-99-15-03-02-15)

 

Внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства та ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.

При цьому, не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, НБУ, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

Зазначена норма передбачена п. 185.1 ст. 1

 

При виявленні помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної на дату її виявлення складається розрахунок коригування

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

У загальному випадку розрахунок коригування має бути складено на дату проведення перерахунку.

Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.

 

Компенсація орендної плати орендарем за землі комунальної власності оподатковується ПДВ

Державна фіскальна служба України у листі від 13.09.2016 № 19853/6/99-99-15-03-02-15роз’яснила особливості оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю, отриманої орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, від підприємства, яке фактично здійснює свою господарську діяльність на такій земельній ділянці.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За своєю економічною сутністю надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Враховуючи вказані положення Кодексу, операція з передачі платником податку орендованої ним земельної ділянки в користування особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Отже, кошти, які надійшли платнику податку згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються до бази оподаткування ПДВ платника податку.

 

Податкову накладну з помилками виправляємо через коригування

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

У загальному випадку розрахунок коригування має бути складено на дату проведення перерахунку.

Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.

Чи повинні сплачувати ПДВ фізичні особи – споживачі товарів/послуг?ВідповідьКоротка:
     Покупець/споживач – фізична особа компенсує вартість товарів/послуг продавцю за цінами (з урахуванням ПДВ) в момент їх придбання/споживання та незалежно від категорії покупців/споживачів.
     При цьому, продавці таких товарів/послуг, зареєстровані відповідно до вимог розд. V Податкового кодексу України платниками ПДВ, здійснюють перерахування сум податку до бюджету. 

 

Як в податковому обліку відображається операція з повернення товарів нерезиденту — стороні зовнішньоекономічного договору, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо товари було поміщено в режим реекспорту згідно з п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України?

 Операціязвивезення (реекспорту) ранішеімпортованоготовару, якийповертаєтьсянерезидентувзвязкузневиконанням (неналежнимвиконанням) умовцьогодоговоруабозіншихобставин, щоперешкоджаютьйоговиконанню, підлягаєоподаткуваннюПДВ за нульовою ставкою за умови підтвердження такого вивезення митною декларацією.      Як визначається ціна придбання імпортованого на митну територію України товару з метою нарахування податкових зобов’язань при їх подальшому постачанні?ВідповідьКоротка:
З метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

 

Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), розрахунки за які проведено через касу/РРО, у разі повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів при поверненні ним товару?
     При поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів, повернуті такому покупцю кошти з урахуванням ПДВ враховуються у щоденних загальних підсумках, які фіксуються у Z-звітах (касових звітах), податкових накладних, складених на підставі таких звітів. Тому, до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій з постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників не складається.

 

Який порядок врахування в 2016 році надміру сплачених коштів в 2015 році на додатковий електронний рахунок суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Якщо сільськогосподарським підприємством до граничної дати, встановленої для сплати податку, було перераховано на додатковий електронний рахунок, та з додаткового рахунку перераховано на його спеціальний рахунок суму коштів, більшу ніж задекларовано в податковій звітності з ПДВ (0121 — 0123) за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на додатковий електронний рахунок сума коштів вважається переплатою. Така переплата поверненню із спеціального рахунку на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства не підлягає..

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.