internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 24

Податок на додану вартість

 

 

Щодо порядку відкриття рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ у разі повторної реєстрації особи як платника ПДВ

Правові основи функціонування системи електронного адміні- стрування ПДВ регулюються статтею 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі — Порядок N 569).

Відповідно до пункту 4 Порядку N 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) відкривається платнику податку Державною казначейською службою (далі — Казначейство) автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 6 Порядку N 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/ додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку N 569).

Згідно з інформаційними базами даних ДФС, платнику податку відкрито новий електронний рахунок.

(Лист ДФС України від 30.08.2016 р. № 18745/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69722.html )

 

Податкова накладна включається до податкового кредиту протягом 1095 днів

Належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

 

В якому порядку заповнюється додаток 2 до податкової декларації з ПДВ?

При заповненні додатку 2 до податкової декларації з ПДВ в графах 2 – 3 вказується звітний (податковий період) у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ у такому форматі: дві цифри місяця та чотири цифри року. При цьому, при формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 додатку 2 зазначається місяць та рік в якому складено податкове повідомлення-рішення.Вказані графи заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного в графі 4 «Сума від’ємного значення», починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.Значення графи 4 додатку 2 повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 податкової декларації з ПДВ звітного податкового періоду та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року.

 

Порядок заповнення Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ (далі — декларація), а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, з урахуванням п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі – Порядок № 21).

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 при заповненні рядка 20.2 декларації обов’язковим є подання додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (Д3) (далі додаток 3).

Таблиця 1 Додатку 3 до декларації заповнюється наступним чином:

-                     в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 – рядок 20.1 декларації);

- в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

- в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації 0110. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 Додатку 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

 

Чи повинен платник податку відображати в податковій декларації з ПДВ податковий кредит на підставі двох податкових накладних та розрахунку коригування до помилкової (другої) податкової накладної, якщо було помилково оформлено зайву податкову накладну (двічі на одне постачання)?

Якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але до податкової звітності також не включається.

Безоплатне постачання товарів та ПДВ

Згідно з пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу.

Згідно із пунктом 188.1 ст.188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Водночас згідно з підпунктом «г» п.198.5 ст.198 Кодексу у разі, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу є діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Відповідно до частини другої ст.17 Господарського кодексу України закони, якими регулюється оподаткування суб’єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування.

Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг в межах господарської діяльності податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п.185.1 ст.185 Кодексу та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п.188.1 ст.188 Кодексу. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу не нараховуються.

 

Чи має право платник податку у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати декларацію з ПДВ за останній податковий період після закінчення термінів подання звітності?

 Після закінчення граничних термінів подання звітності можливості подання податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період у суб’єкта господарювання, реєстрацію ПДВ якого анульовано та виключено з реєстру платників ПДВ, не має. В такому випадку нарахування ПДВ буде здійснено контролюючим органом та до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

 

Який порядок врахування в 2016 році надміру сплачених коштів на додатковий рахунок суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 200 прим.1.2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам — сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг.

З 01.01.2016 сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування на доповнення до вже відкритих рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752), відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 ПКУ видів операцій.

Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено п.п. 209.2.1 п. 209.1 ст. 209 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2016 сільськогосподарські товаровиробники для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), складених після 01.01.2016, та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарської продукції повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 01.01.2016, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з ПДВ (0121 — 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми ПДВ, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому п.п. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 ПКУ, зокрема, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.

У 2015 році такі кошти автоматично перераховувались Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

Повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в системі єлектронного адміністрування до бюджету чи на його поточний рахунок передбачено п. 200 прим. 1.6 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Зазначена норма не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Якщо сільськогосподарським підприємством до граничної дати, встановленої для сплати податку, було перераховано на додатковий електронний рахунок, та з додаткового рахунку перераховано Казначейством на його спеціальний рахунок суму коштів, більшу ніж задекларовано в деклараціях 0121 — 0123 за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на додатковий електронний рахунок сума коштів вважається переплатою. Така переплата поверненню із спеціального рахунку на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства не підлягає.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.08).

 

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

З якою періодичністю на веб-порталі ДФС України оприлюднюються дані з реєстру платників ПДВ

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті:
-дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
-інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Чи необхідно сільськогосподарському підприємству — суб’єкту спеціального режиму оподаткування при анулюванні реєстрації платника ПДВ нараховувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту?

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, які в останньому звітному (податковому) періоді залишилися на обліку такого платника та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ 0110 та податкової декларації з ПДВ 0121-0123/0130, незалежно від того за ініціативою платника податку чи контролюючого органу здійснене таке анулювання. Нарахування податкових зобов’язань за такою операцією відображається в податковій декларації з ПДВ 0110 та яка подається за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося таке анулювання..

 

В які терміни платники ГІД В, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

Суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
.

Протягом якого терміну суми ПДВ, що несвоєчасно перераховані на електронний рахунок, перераховуються Казначейством до бюджету та/або на поточний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), обліковується Державною казначейською службою (далі – Казначейство) до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.Казначейство здійснює перерахування узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету та/або на спеціальний рахунок щоденно по мірі надходження коштів на електронний рахунок платника податку до повного погашення таких сум..

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015, яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН?

Розрахунок коригування складений після 01.02.2015 до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої накладної.Податкова накладна, яка була складена до 01.02.2015 та підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але так і не була зареєстрована, та розрахунок коригування, складений після 01.02.2015 до такої накладної, не можуть бути включені до складу податкового кредиту та зареєстровані в ЄРПН.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.