buy Windows 10 Key microsoftwarestore nahderkring.nl
Переглядiв: 38

Податок на додану вартість


                 

Які зміни очікують платників у разі відшкодування ПДВ

З 1 квітня діятиме новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затверджений Постановою Кабміну від 25.01.2017р. №26.

Вказаний Порядок визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою згідно з додатком, який додається до Порядку.

Слід зазначити, що формування Реєстру буде здійснюватися автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Щодо Заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, вони автоматично вноситимуться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. А повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування буде здійснюватися у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Мінфін в свою чергу має забезпечити щоденне оприлюднення Реєстру на своєму офіційному веб-сайті.

Окрім того звертаємо увагу, що з 1 квітня поточного року втратять чинність Постанови Кабміну від 22.02.2016 № 68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та від 17.01.2011 № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість».

Додамо, що до 1 квітня 2017 року бюджетне відшкодування сум ПДВ за заявами, які включені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, сформованого згідно з п.52 підрозд.2  розд.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, здійснюватиметься у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

 

Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня  2016 року № 1797-VIII продовжено до 01.01.2019 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року  № 15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком. При цьому станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.

Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).

При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.

 

Актуально для платників податку на додану вартість!

З 1 січня 2017 року відповідно до змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стали обов’язковими реквізитами податкової накладної для усіх без винятку товарів і послуг код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 №146/08.1-7.1 проінформувала Державну фіскальну службу України, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів для усіх платників податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, інформацію про код товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах.

 

У 2017 році змінені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Законом № 1797 оновлена редакція пункту 43.4 статті 43 ПКУ, яким передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Крім того статтю 43 ПКУ доповнено пунктом 43.41, відповідно до якого у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ), зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

При цьому, пунктом 2001.5 статті 2001 ПКУ передбачається перерахування коштів до державного бюджету з рахунку платника у СЕА ПДВ у сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті за наслідками звітного податкового періоду, відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 ПКУ.

Враховуючи викладене та на виконання пункту 43.41 статті 43 ПКУ, надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ, що підлягали сплаті за наслідками звітних податкових періодів та перераховані до бюджету відповідно до пункту 2001.6 статті 2001ПКУ з рахунка платника податку у СЕА ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок такого платника у СЕА ПДВ.

У разі відсутності рахунка у СЕА ПДВ на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів, вказане повернення таких надміру сплачених зобов’язань здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Податкові зобов’язання з ПДВ, надміру сплачені до бюджету за умов, не пов’язаних з виконанням пункту 2001.6 статті 2001 ПКУ, підлягають поверненню відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПКУ.

 

Перехід від’ємного ПДВ до правонаступника

Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, зокрема, статтю 198 «Податковий кредит» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 198.7.

Цим пунктом ПКУ передбачено, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення, — підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу

 

Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та враховуючи положення низки постанов колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у справах із зазначеного питання, висновки у яких відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень, у листі від 20.01.2017 №1298/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №1298) повідомила наступне.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» продовжено до 01.01.2019 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.

При цьому, станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.

Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014 – 2015 роках для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови №15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою №15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).

При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою №15.

 

Податок на прибуток

До уваги неприбуткових організацій

Згідно з п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу України однією із вимог до неприбуткових підприємств, установ та організацій є наявність в їх установчих документах заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому, відповідно до п.п. 133.4.2 ст. 133 Кодексу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб відповідно п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткові організації зобов’язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

Чи повинна профспілкова організація подавати до податкового органу звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність?

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено наступною нормою:

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику(професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Звертаємо увагу, що норма пункту 46.2 статті 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ПКУ вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок мають право не подавати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у разі безумовного дотримання вимог п.133.4 ст.133 ПКУ.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС

 

Порядок сплати податку на прибуток підприємств з 01.01.2017

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 Кодексу (п.137.1 ст.137 Кодексу).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст.137 Кодексу встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.137.8 ст.137 Кодексу платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

 

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу)

Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними зверненнями платників щодо розміру відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) повідомила наступне.

Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).

Статтею 111 Закону №185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01.01.2016 Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75% (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 (далі – Постанова №1156)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №933 (далі – Постанова №933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 Постанови №1156 щодо зменшення з 75% до 30% розміру відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 №31-24020-22-10/2171 (https://zakon.help/law/31-24020-22-10/2171/) розмір 30% відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення, застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30% суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30%, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381):

- у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за 4-й квартал 2016 року,

- у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30%,

- рядок 08 не заповнюється.

При цьому, враховуючи, що відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою №933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частину чистого прибутку (доходу) за 4-й квартал 2016 року.

 

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств: зміни – 2017

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до розділу III Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким регламентується адміністрування податку на прибуток підприємств.

Так, підпунктом 2 пункту 68 розділу I Закону №1797 внесено зміни до статті 137 «Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств» ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2017 скасовано норму, якою передбачалось зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості (виключено пункт 137.6 статті 137 ПКУ).

Зазначена норма востаннє застосовується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

 

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.