buy Windows 10 Key microsoftwarestore nahderkring.nl
Переглядiв: 58

Податок на додану вартість

 

Перерахунок частки у декларації за грудень — ДФС роз’яснює

ДФС України у листі від 12.01.2017р. №599/7/99-99-15-03-02-17 надала детальні роз’яснення щодо проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року.

Нагадуємо, що платники ПДВ, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, у податковій декларації за останній податковий період року (грудень/4 квартал) повинні здійснити перерахунок частки використання товарів, послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій для того, щоб привести у відповідність суму отриманого протягом року податкового кредиту, виходячи із співвідношення обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.

Такий перерахунок здійснюється у додатку 7 «Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) до  декларації по ПДВ, а для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року.

 

 Про особливості складання податкових накладних, починаючи з 1 січня 2017 року

Законом № 1797 підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

Зміни щодо складання податкових накладних, запроваджені Законом № 1797 в частині зазначення в податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються до податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року.

До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної.

Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповненняпри складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків, для інших товарів — не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.

В той же час у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та/або статті 199 Кодексу (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, не зазначаються.

 Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

Щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами — суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р.

Законом України від 24 грудня 2015 року №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 209 ПКУ, згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі — спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.

З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) з додатками;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку N 21.

Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку N 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

в рядку 02 «Звітний (податковий) період» — звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;

в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — період, за який виправляються виявлені помилки.

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Які можуть бути підстави для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ?

Згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 — 183.7 ст. 183 ПКУ.

 

 Як ДФС проводить перевірку пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ

ДФСУ в листі від 05.09.2016 р. № 29613/7/99-99-12-03-02-17 повідомляє про порядок організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Насамперед контролери нагадали: із 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, унeceнi до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ПКУ) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру та для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Згідно з роз’ясненням податківців, у зазначеному листі бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в такому порядку:

  • подання платником ПДВ заяви про повернення суми ПДВ, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, яка відображається в податковій декларації з ПДВ, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
  • протягом 30-ти календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ);
  • узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ;
  • протягом 5-ти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган подає до Казначейства висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі висновки формуються та подаються до органів держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 р. № 68/23;

 

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?:
Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:

- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

 

В які терміни особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, повинна сплатити ПДВ на електронний рахунок?

 Суми ПДВ, зазначені в податковій декларації з ПДВ, що подана особою за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.
При цьому, якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрація платника ПДВ якої анулювано, зобов’язана протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунка на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій за договорами поставки товарів/послуг, за якими контрагентами було здійснено постачання товарів/послуг, розрахунки за які здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі платником, який застосовує касовий метод податкового обліку?

Припинення зобов’язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит контрагентів які визначають дати виникнення податкових зобов’язань/податкового кредиту за першою подією.
Якщо зарахування зустрічних однорідних вимог проведено платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.
При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших вимог Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту).

 

Як оподатковується ПДВ операція з отримання/перерахування коштів як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, або втрачене) майно?

 Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

 

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з гарантійного ремонту товару?
Операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Як оподатковуються операції з безоплатного забезпечення працівників платника податку спецхарчуванням (молоком)?

Якщо забезпечення спецхарчуванням здійснюється за ініціатіви работодавця, то така операція є операцією з продажу такого спецхарчування, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

     Якщо здійснюється обов’язкове забезпечення працівників спецхарчуванням, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням спецхарчування, зокрема, молока, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження.
При цьому, якщо вартість зазначеного спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не здійснюється.

 

Чи може суб’єкт господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, подати декларацію з ПДВ за попередні звітні періоди, якщо граничний строк подання декларації за останній звітній період ще не настав?

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
При цьому, після анулювання реєстрації платника ПДВ особа, якій анульовано реєстрацію платником ПДВ податкову звітність з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди подавати до контролюючих органів не може.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту?
Якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

 

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?

 Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);
Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.