internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
Переглядiв: 52

Податок на додану вартість

 

Яка сума податкових зобов’язань підлягає сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ при поданні платником уточнюючого розрахунку, яким зменшено податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані в декларації за звітний (податковий) період, якщо такий уточнюючий розрахунок поданий платником податку до граничного терміну сплати податкових зобов’язань?Незалежно від дати подання платником ПДВ уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих в податковій декларації за звітний (податковий) період, розрахунки з бюджетом з електронного рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ будуть здійснені у сумі податку, зазначеній таким платником у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період.
Чи може бути віднесена до податкового кредиту сума ПДВ, на підставі податкової накладної не включеної до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати її складання, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ? Сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).

Відшкодування ПДВ платникам спецрежиму в межах сільгоспдіяльності

У разі придбання необоротних активів для використання у межах спецрежиму та визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума відшкодуванню не підлягає, нагадали фахівці ДФС.

У податковій декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» (далі — декларація «0121-0123») від’ємне значення суми ПДВ відображають у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до такої декларації та переносять:

• до рядків 19 та 21 декларації «0121-0123» поточного (звітного) періоду та до рядка 16.1 наступного звітного періоду;

• до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до декларації «0121-0123» наступного звітного періоду.

При цьому рядки 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у декларації «0121-0123» не заповнюють.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2016 № 21209/10/26-15-12-02-14

 

Чи має право платник ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку змінити задекларовану суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку?

Зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

 

 Як ДФС проводить перевірку пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ

ДФСУ в листі від 05.09.2016 р. № 29613/7/99-99-12-03-02-17 повідомляє про порядок організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Насамперед контролери нагадали: із 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, унeceнi до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ПКУ) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру та для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Згідно з роз’ясненням податківців, у зазначеному листі бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в такому порядку:

  • подання платником ПДВ заяви про повернення суми ПДВ, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, яка відображається в податковій декларації з ПДВ, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
  • протягом 30-ти календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ);
  • узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ;
  • протягом 5-ти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган подає до Казначейства висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі висновки формуються та подаються до органів держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 р. № 68/23;

 

До уваги платників податку на додану вартість!

11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).

Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.

Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності

Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.

 

Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:

- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

 

Чи може суб’єкт господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, подати декларацію з ПДВ за попередні звітні періоди, якщо граничний строк подання декларації за останній звітній період ще не настав?

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
При цьому, після анулювання реєстрації платника ПДВ особа, якій анульовано реєстрацію платником ПДВ податкову звітність з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди подавати до контролюючих органів не може.

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

З якою періодичністю на веб-порталі ДФС України оприлюднюються дані з реєстру платників ПДВ

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті:
-дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
-інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Чи необхідно сільськогосподарському підприємству — суб’єкту спеціального режиму оподаткування при анулюванні реєстрації платника ПДВ нараховувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту?

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання по товарах/послугах та необоротних активах, які в останньому звітному (податковому) періоді залишилися на обліку такого платника та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ 0110 та податкової декларації з ПДВ 0121-0123/0130, незалежно від того за ініціативою платника податку чи контролюючого органу здійснене таке анулювання. Нарахування податкових зобов’язань за такою операцією відображається в податковій декларації з ПДВ 0110 та яка подається за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося таке анулювання..

 

В які терміни платники ГІД В, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

Суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Протягом якого терміну суми ПДВ, що несвоєчасно перераховані на електронний рахунок, перераховуються Казначейством до бюджету та/або на поточний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ?

Залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), обліковується Державною казначейською службою (далі – Казначейство) до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.Казначейство здійснює перерахування узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету та/або на спеціальний рахунок щоденно по мірі надходження коштів на електронний рахунок платника податку до повного погашення таких сум..

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015, яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН?

Розрахунок коригування складений після 01.02.2015 до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої накладної.Податкова накладна, яка була складена до 01.02.2015 та підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але так і не була зареєстрована, та розрахунок коригування, складений після 01.02.2015 до такої накладної, не можуть бути включені до складу податкового кредиту та зареєстровані в ЄРПН.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.