internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 148

« Податкове законодавство»

 

Податок на додану вартість

 Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому, тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 зі змінами і доповненнями затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення ПДВ (далі – Перелік).

Оскільки до зазначеного Переліку не входять брухт та відходи золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння, срібла, то на дату виникнення податкових зобов’язань при реалізації брухту і відходів таких металів та дорогоцінного каміння, срібла підприємством в електронному вигляді складається та реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна відповідно до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями, в якій зазначається повна вартість такого брухту або відходів, що здаються, та окремим рядком виділяється сума ПДВ за основною ставкою, при цьому база оподаткування визначається відповідно до ст. 188 ПКУ.

 

Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

Щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами — суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р.

Законом України від 24 грудня 2015 року №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 209 ПКУ, згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі — спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.

З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) з додатками;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку N 21.

Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку N 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

в рядку 02 «Звітний (податковий) період» — звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;

в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — період, за який виправляються виявлені помилки.

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

 

Нагадуємо про порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей

Преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.

 Як ДФС проводить перевірку пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ

ДФСУ в листі від 05.09.2016 р. № 29613/7/99-99-12-03-02-17 повідомляє про порядок організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Насамперед контролери нагадали: із 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, унeceнi до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі — Закон № 909) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ПКУ) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру та для всіх без винятку платників відшкодування за наслідками 30-денної камеральної перевірки.

Згідно з роз’ясненням податківців, у зазначеному листі бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в такому порядку:

  • подання платником ПДВ заяви про повернення суми ПДВ, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, яка відображається в податковій декларації з ПДВ, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
  • протягом 30-ти календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ);
  • узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ;
  • протягом 5-ти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган подає до Казначейства висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі висновки формуються та подаються до органів держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 р. № 68/23;

До уваги платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дні- пропетровській області звертає увагу, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).

Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.

Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності

Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.

 

Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування

Головне управління ДФС у Дні- пропетровській області нагадує, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:

- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

 

На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України, а саме на дату надходження коштів на розподільчий рахунок чи на дату надходження коштів на поточний рахунок в іноземній валюті та в національній валюті?
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження її на такий рахунок.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій за договорами поставки товарів/послуг, за якими контрагентами було здійснено постачання товарів/послуг, розрахунки за які здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі платником, який застосовує касовий метод податкового обліку?

Припинення зобов’язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит контрагентів які визначають дати виникнення податкових зобов’язань/податкового кредиту за першою подією.
Якщо зарахування зустрічних однорідних вимог проведено платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.
При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших вимог Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту).

 

Як оподатковується ПДВ операція з отримання/перерахування коштів як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, або втрачене) майно?

Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

 

Чи має право платник ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку змінити задекларовану суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку?

Зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.
Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

 

Як заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною при поверненні товарів/основних засобів або попередньої оплати?

При заповненні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною в розділі Б зазначається:
в графі 1 — № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
в графі 2 — причина коригування, а саме «повернення суми попередньої оплати товарів/послуг» або «повернення товарів/послуг»;
в графі 3 — номенклатура товарів/послуг, а також «перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною, указаних в податковій накладній №_____ » (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості).
Інші графи розрахунку коригування заповнюються в загальному порядку.

 

Чи може суб’єкт господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, подати декларацію з ПДВ за попередні звітні періоди, якщо граничний строк подання декларації за останній звітній період ще не настав?

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
При цьому, після анулювання реєстрації платника ПДВ особа, якій анульовано реєстрацію платником ПДВ податкову звітність з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди подавати до контролюючих органів не може.

 

Яка дата складання документів, які надають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної згідно п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, зазначається в колонці 3 таблиці 2 розд. ІІ додатку 5 до декларації з ПДВ, якщо Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подано в наступному періоді за періодом складання таких документів?

Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою формування податкового кредиту на підставі таких документів, є дата подання такого звіту.
Якщо Звіт подано в наступному періоді за періодом складання документів, які надають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної згідно п. 201.11 ст. 201 ПКУ та включені до такого звіту, то в колонці 3 «Період складання податкової накладної, іншого документу» таблиці 2 розд. ІІ «Податковий кредит» додатка 5 до декларації зазначається дата складання Звіту

 

Який порядок повернення коштів, які були помилково перераховані суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, на додатковий електронний рахунок, який не відповідає його виду діяльності, наприклад кошти помилково перераховані на рахунок 3755 замість 3754 або 3753?

Якщо на електронні рахунки помилково перераховані кошти, які не відповідають зазначеному виду операцій, то відповідно відбувається недостовірне зарахування таких коштів як до бюджету, так і на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування.
При цьому переплата, яка виникає у разі надмірного зарахування коштів до бюджету може бути повернена з урахуванням положень абзацу п’ятого п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 та другого речення п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України.

У випадку надмірного перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх нарахувань та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Податок на прибуток

Щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво

Державна фіскальна служба України на доповнення до листа від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17 з метою належного адміністрування та забезпечення податкового контролю за податком на прибуток підприємств у листі від 15.11.2016 №36604/7/99-99-15-02-01-17, повідомляє про надання роз’яснення щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.

 

Щодо оприбуткування матеріалів, отриманих в результаті списання

Згідно з пунктом 23 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1314, усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси визначають Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі N 123 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 <…>, та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі — Методичні рекомендації). Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання основних засобів, проводиться у порядку, викладеному у пункті 15 розділу II Методичних рекомендацій. Пунктом 15 розділу II Методичних рекомендацій зазначено, що запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо), ліквідації основних засобів, оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб’єкта державного сектору, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, витрати, безпосередньо пов’язані з приведенням цих запасів у стан, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів), включаються до їх первісної вартості. Сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору (пункт 9 Методичних рекомендацій). Пунктом 11.17 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 р. N 1407 <…>, та пунктом 12.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. N 938 <…>, визначено, що у разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бухгалтерському обліку виконання бюджету. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Державної казначейської служби України довідку про надходження у натуральній формі <…>. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, здійснюється відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ (додаток 2 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. N 611 <…>). Лист ДКСУ від 21.06.2016 р. N 14-05/758-10756

За яких умов житлово-будівельні кооперативи включають до Реєстру неприбутківців

Житлово-будівельні кооперативи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку й такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом (пп. 133.4.6ПКУ).Однак відсутність засвідчених підписом керівника чи представника такого кооперативу та скріплених печаткою (за наявності) копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку й факту спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом не дає підстав для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

Як формуються доходи та видатки, що зазначаються неприбутковими установами (організаціями) у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Звіт № 553), в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.
Форма Звіту № 553 передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Дані, наведені у Звіті № 553, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.
Частину І Звіту № 553 заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, чи ні.
У рядках 1.1 – 1.16 Звіту № 553 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту № 553 – суми видатків.
При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Як визначається платником податку, який переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну, балансова вартість та здійснюється нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, придбаних під час перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування?

При переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

 

Як у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств відображаються суми авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) (у т. ч. платниками, які звітують щоквартально) у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток?

Сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), та переноситься до рядка 20 Декларації.
Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме:
у рядку 16.2 додатка ЗП відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6 додатка АВ до Декларації);
у рядку 16.3 – авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах. які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатка ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року);
у рядку 16.4 – сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі:
у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 – рядок 16.3.1 додатка ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період.
Платники податку, які подають Декларацію щоквартально, відображають у рядку 16.4.1 нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік;
у рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 — рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період).

 

Чи необхідно платнику податку на прибуток сплачувати авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку?
Якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Акциз

Грудневе підвищення мінімальних цін на алкогольні напої

Кабінет Міністрів України  постановою від 09.11.2016 №828 вніс зміни до постанови від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою затвердив нові мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Зокрема, мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту підвищилась на 27,9% і становить 225,0 грн, а роздрібна на 27,1% – 348,9 грн.  В той же час віскі, ром та джин подорожчали в середньому від 37,6 до 63,2% та їх вартість при опті складає – 570,0 грн., а в роздрібній торгівлі – не нижче 750,0 грн. Коньяк та бренді, в залежності від терміну витримки, піднялися в ціні від 23,5 до 30,7%. А роздрібна ціна на вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л складає 33 грн. Щодо вин виноградних з додаванням спирту, міцних та вермутів – придбаватимуться вони не дешевше 42 грн. за 0,7 чи 1 л в залежності від складової тари. Додамо, що в середньому роздрібна ціна на вина підвищилась від 22,2 до 55,6%.

Варто зазначити, що до суб’єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

 

Як бути з ліцензіями для торгівлі алкоголем, коли магазин та кафетерій в одному приміщенні

Місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м.  Таке місце повинно бути обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або книгами обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Вищевказане передбачає абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481).

Варто зазначити, що магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.

Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.

Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854.

Суб’єкт господарювання, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ст. 15 Закону №481).

Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання за певним місцем торгівлі з окремими торговими приміщеннями де здійснюються розрахункові операції, може придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями потрібно зазначити перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них, оскільки для місця торгівлі алкогольними напоями щорічна плата за ліцензію справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.

Крім того, всі місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру.

 

Яка передбачена відповідальність при реалізації алкогольних напоїв у місці торгівлі, площа якого є меншою 20 кв. метрів?

Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Правила торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, (далі – Правила), також встановлюють вимоги щодо площі торговельного приміщення (будівлі), у якому здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, яка повинна бути не менш як 20 кв. метрів.

У разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у місці торгівлі площа якого є меншою 20 кв. м. ліцензія на роздрібну торгівлю анулюється відповідно до ст. 15 Закону № 481.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107).

 

Чи потрібно суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем або тютюном подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом № 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Форми звітів: № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РА); № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РТ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.

За результатами аналізу набрання чинності Наказу № 49 Державною регуляторною службою України прийнято рішення від 04.07.2016 № 8 щодо необхідності усунення Міністерством фінансів України у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення порушень принципів державної регуляторної політики.

У порядку, визначеному ст.ст. 27 та 28 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49», яким, зокрема спрощено форми Звіту № 1-РА та Звіту № 1-РТ.

Таким чином, до внесення змін до Наказу № 49, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115).

 

На яку дату суб’єкти господарювання, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку, розраховують офіційний курс гривні до іноземної валюти при визначенні в декларації акцизного податку податкових зобов’язань при реалізації пального не вітчизняного виробництва?
Для визначення суми податкових зобов’язань в декларації акцизного податку особами, визначеними п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку, використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому на митній території України здійснюється реалізація такого пального, і залишається незмінним протягом кварталу незалежно від походження пального (виробленого на митній території України або імпортованого).

 

Як визначається суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів база оподаткування акцизним податком у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді)?

Базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, базою оподаткування акцизним податком      є літри реалізованого (відпущеного) товару.
У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі та повернутого громадянами та іншими кінцевими споживачами, база оподаткування зменшується на кількість літрів повернутого товару.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

 

Який порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, фасування, зберігання, одержання чи видачі пального, та яка відповідальність за вивезення пального з території акцизних складів або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній?

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не визначає порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлює законодавчі умови при наявності яких приміщення вважається акцизним складом (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та відповідно припиненням функціонування представників контролюючого органу на зазначених акцизних складах, не підлягає застосуванню до платників податків з 01 березня 2016 року відповідальність за вивезення пального з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску (стаття 128 прим 1 ПКУ)

 

Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію нової акцизної накладної, складеної датою складання помилкової акцизної накладної після проведення коригування (вказано неправильні реквізити отримувача пального або неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД), якщо минуло 15 календарних днів?

Якщо після проведення коригування (помилково вказано неправильні реквізити отримувача пального або неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД) платник податку здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) нової акцизної накладної (дата складання якої повинна відповідати даті складання помилкової акцизної накладної) пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою складання такої нової акцизної накладної, то до такого платника застосовується відповідальність визначена ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Проте норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

 

Чи потрібно СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, з урахуванням рішення Державної регуляторної служби України від 04.07.2016 №8, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

До внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

 

Чи потрібно СГ для здійснення роздрібної торгівлі виключно винами столовими придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

 

Чи проводиться камеральна перевірка звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та який термін її проведення?

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
З урахуванням зазначеного, здійснення камеральної перевірки звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, нормами податкового законодавства не передбачено.

 

Яка інформація зазначається у графах 2 та 4 розділів ІІ та ІІІ звітів № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» та № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі», у графі 1 розділу ІІ звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» та у графі 3 розділу ІІ звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»?

У графі 2 розділів ІІ та ІІІ Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОТ); у графі 1 розд. ІІ звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» та у графі 3 розд. ІІ звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» відображається код адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає основному місцю обліку суб’єкта господарювання (контрагента). Коди адміністративно-територіальних одиниць визначено додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення».
У графі 4 розділів II та III Звіту № 1-ОА та Звіту № 1-ОТ зазначаються місцезнаходження імпортера/експортера, суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб’єкта господарювання (контрагента) та номер контактного телефону, що відповідають основному місцю обліку суб’єкта господарювання (контрагента).
Крім того, якщо на момент подання зазначених Звітів контрагент змінив своє місцезнаходження, то у відповідних графах слід вказувати актуальні відомості.

ГФС рассказала об акцизном налоге с реализации горючего через АЗС

Государственная фискальная служба в письме от 14 сентября 2016 года № 19947/6/99-99-12-03-03-15 предоставила налоговую консультацию относительно обложения акцизным налогом с реализации горючего при осуществлении его физического отпуска через АЗС, сообщает ЮРЛИГА.

Абзацем третьим подпункта 14.1.212 пункта 14.1 статьи 14 Налогового кодекса дано определение реализации субъектами хозяйствования розничной торговли горючего как физического отпуска с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции товаров, указанных в подпункте 215.3.4 пункта 215.3 статьи 215 Кодекса, независимо от формы расчетов.Плательщиком акцизного налога является, в частности, лицо — субъект хозяйствования розничной торговли, осуществляющий реализацию подакцизных товаров (подпункт 212.1.11 пункта 212.1 статьи 212 Кодекса), а объектом налогообложения акцизным налогом — операции по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров (подпункт 213.1.9 пункта 213.1 статьи 213 Кодекса). Учитывая изложенное, плательщиком акцизного налога при розничной реализации горючего выступает лицо, осуществляющее его физический отпуск с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции,независимо от того, является ли такое горючее собственностью указанного лица.Датой возникновения налоговых обязательств по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров является дата осуществления расчетной операции в соответствии с Законом «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг», для безналичных расчетов — дата оформления расчетного документа на сумму проведенной операции, подтверждающего факт продажи, отгрузки, физического отпуска товара, а в случае реализации товаров физическими лицами — предпринимателями, которые платят единый налог, — дата поступления оплаты за проданный товар (пункт 216.9 статьи 216 Кодекса).

 

Податок на майно

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, частина будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, яка використовується не за призначенням?

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

В який термін контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів?

Відповідно до п. 3 глави дев’ятої розд. ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації)

для роведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності

латника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності латника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Чи мають право контролюючи органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.пю 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, нормами ПКУ встановлений обов’язок нарахування контролюючими органами сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за попередній (попередні) податкові (звітні) періоди, зокрема у разі подання фізичною особою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмової заяви для проведення звірки даних.

 

Скільки декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно подавати ЮО у разі одночасного уточнення податкового зобов’язання як по житловій так і нежитловій нерухомості?

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – ЮО самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Якщо платник податку після граничного терміну подання Декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання Декларації із зазначенням типу «Уточнююча».
Зважаючи на особливості програмного забезпечення щодо прийняття Декларацій за типом «Уточнююча», з метою коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платнику необхідно подати дві уточнюючі Декларації: окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості (код від 1 до 3):
у рядках 1-5 вказується виправлена (правильна) інформація у розрізі типів об’єктів нерухомості від 1 до 3;
у рядку 6 підсумовується уточнена річна сума податку, яка підлягає сплаті (сума значень колонок 7-11 рядків 1-5);
у рядок 7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої Декларації;
у рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 — рядок 7) відображається збільшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників;
у рядку 9 наводиться розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати;
у рядку 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 — рядок 6) відображається розмір зменшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників;
у рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати.
Платник податку, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зобов’язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф.
Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання Декларації минув, відображається у рядку12 Декларації.
Сума пені (рядок 13) нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1
ст. 129 ПКУ.
Аналогічно заповнюються рядки уточнюючої Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості (код від 4 до 9).

 

Правильно визначаємо 10 – денний строк для подання повідомлення про об’єкти оподаткування у разі переходу права власності або оренди на нерухомість

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний, зокрема, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.Згідно з пунктом 8.4 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.Тобто, повідомлення про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об’єктом оподаткування.

 

Чи необхідно та яким чином в декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відображати об’єкти нерухомості, якщо згідно рішення місцевої ради ЮО звільняється від сплати податку?

Юридичні особи, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право на пільги у вигляді звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображають в податковій декларації (далі – Декларація) такі об’єкти нерухомості на загальних підставах.При цьому, в табличній частині Декларації колонки з 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» по 11 «IV квартал» не заповнюються та прокреслюються.

 

Які СГ належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

 

Скільки декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно подавати ЮО у разі одночасного уточнення податкового зобов’язання як по житловій так і нежитловій нерухомості?

З метою уточнення інформації, наданій у попередній Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), до контролюючого органу подається одна «Уточнююча» Декларація в терміни, визначені законодавством.

Чи буде ФО притягуватись до відповідальності за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо контролюючий орган не надіслав до 1 липня повідомлення-рішення про сплату податку?

Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).  У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ).Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.

 

Земельний податок

Подана декларація без довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки: чи буде відмовлено у прийняті декларації

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нагадаємо, що згідно із п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер, тому неподання платником плати за землю разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.

 

Чи повинен СГ, який уклав з органом місцевого самоврядування (виконавчої влади) договір суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) або договір емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), сплачувати до бюджету плату за землю?

Податковий кодекс України не регулює питання оподаткування земельних ділянок за договорами суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) або емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

 

Чи застосовується коефіцієнт індексації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності?

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення щороку індексується на коефіцієнт, який розраховується Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за станом на 1 січня поточного року     Згідно з листом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 № 6-28-0.22-215/2-15 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2014 рік становить 1,249.

 

Чи буде звільнена від сплати земельного податку ФО, яка користується пільгою з цього податку, у разі надання нею в оренду земельної ділянки, окремих будівель, споруд або їх частин, що знаходяться на цій земельній ділянці, іншій ФО чи ЮО (не платнику ФСП)?

Відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

З якого періоду СГ застосовують рішення місцевої ради щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок?

Якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3 якої дати ЮО необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою?

У разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.

На підставі яких документів та в який термін може бути скасовано (відкликано) податкове повідомлення-рішення з плати за землю, надіслане (вручене) ФО?ВідповідьКоротка:
Податкові повідомлення-рішення з плати за землю можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Якщо, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування.
У випадках, якщо, контролюючим органом або рішенням суду, що набрало законної сили зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.
Також, у випадку, коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

 

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

 

З 1 грудня 2016 року збільшено прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату

Відповідно до Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №928) з 01.12.2016 зростає розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Статтею 8 Закону №928 визначено, що з 01.12.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1600 гривень у місячному розмірі та 9,59 гривні у погодинному розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону №928 з 01.12.2016 встановлено прожитковий мінімум:

- на одну особу у розрахунку на місяць – 1544 грн,

- дітей віком до 6 років – 1355 грн;

- дітей віком від 6 до 18 років – 1689 грн;

- працездатних осіб – 1600 грн;

- осіб, які втратили працездатність – 1247 грн.

Звертаємо увагу, що зміни розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, на протязі року, не мають впливу на показники, що встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного податкового року, наприклад:

ставка єдиного внеску для 1 та 2 груп;

ставка податку на нерухоме майно;

ставка збору за місця для паркування.

 

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 гривень не оподатковуються

Дитячі новорічні подарунки вартістю 689 грн не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також не є базою нарахування єдиного внеску у разі їх придбання за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн = 1378,00 грн х 50%).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платнику податків, перевищує 689 грн, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 18% та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Щодо єдиного внеску, то слід зазначити – складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.21004 №5.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п. 8 розділу ІІ Переліку №1170 вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

 

Оподаткування безкоштовного харчування роботодавцем своїх працівників за принципом «шведського столу»

Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском.

Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати  з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).

При цьому, якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.

Держпраці нагадала про відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин. Зокрема, зауважила, як розміри деяких з них зросли у зв’язку з підвищенням з 1 грудня мінімальної зарплати до 1600 грн

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із:

- укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,

- та повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення подається власником підприємства або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Відповідно до Закону №77-VIII були внесені докорінні зміни до статті 265 КЗпП щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

Крім того, 10 лютого 2016 року набула чинності постанова КМУ від 03.02.2016 р. №55, якою внесено зміни до постанови КМУ від 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

11 березня поточного року набув чинності наказ Мінсоцполітики від 02.02.2016 р. №67, яким затверджено форму постанови про накладення штрафів посадовими особами Державної служби з питань праці.

Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції.

Вищевказані фінансові штрафи — це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Відтепер, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

1) 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 48 000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за наступні порушення:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору

• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,

• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску

2) 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 16 000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

Наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці.;

3) 3 мінімальні зарплати, — це 4800 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

4) 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 16000 грн (якщо мінімальна зарплата 1600 грн) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

5) 1 мінімальна зарплата (1600 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Крім того, у Держпраці наголошують, що підприємству треба приділити дуже велику увагу правильному оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 48000 грн.

А якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 1600 грн.

Фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (або без наказу) може обійтись у 65 000 грн (48000 грн фінсанкції + 17000 грн адмінштраф) плюс виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Штрафи накладає Держпраці на підставі винесених постанов в ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Крім того, статтю 41 КУпАП законодавець оновив, доповнюючи адміністративну відповідальність новим штрафом від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (= без наказу) може коштувати 65000 грн (48000 гр. + 17000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

А ненаправлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 1600 грн фінансового штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.

 

Чи мають право працівники контролюючих органів здійснювати документальні планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки в неробочий час або вихідні, святкові дні? Консультує ДФС

ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 136.02) зазначила, що  контролюючі органи мають право здійснювати планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку, з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Водночас  податківці зазначили, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

 

Чи потрібно ЮО утримувати ПДФО із вартості навчання працівника, який припиняє трудові відносини, не відпрацювавши трьох років, якщо працівник згідно заяви буде компенсувати таку оплату рівними частками?

Якщо при проведенні остаточного розрахунку працівник відшкодовує підприємству витрати на навчання, то у нього не виникає доходу, отриманого як додаткове благо.
В інших випадках підприємство із суми, сплаченої в рахунок оплати за навчання, утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків з урахуванням коефіцієнта.

 

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО – спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Разом з тим, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями встановлено, що корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.
При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

 

Доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються під час їх нарахування за ставкою 18%

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом — оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти — оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.

У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО — засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою — засновником підприємства.
При цьому, фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

 

Спадщина від фізичної особи, яка не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

Згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу визначено, що вартість власності, яка успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5 відсотків) (п.п. 174.2.2 п. 174.2
ст. 174 Кодексу).

При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Так, п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотків вартості будь-якого об’єкта спадщини.

Відповідне роз’яснення розміщено у категорії 132.03 розділу «Письмові консультації» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/).

 

Чи має право ФО за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?
     Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?

Якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України, то сума добових витрат може бути відшкодована найманому працівнику на підставі рішення керівника підприємства.
При цьому, сума відшкодованих добових витрат буде вважатися доходом найманого працівника і оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

 

Адресне поповнення мобільного оподатковують ПДФО та військовим збором

На думку фахівців ДФС, поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізичної особи — потенційного споживача товарів за рахунок суб’єкта господарювання є додатковим благом.

Тому суб’єкт господарювання як податковий агент має утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Однак у разі поповнення рахунку мобільного телефону невизначеному колу осіб, суми поповнення не включають до оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому факт реєстрації мобільного телефону не є достатнім для ідентифікації особи, оскільки персоніфікацію проводять за індивідуальним податковим номером (ІПН) особи або серією, номером паспорту (у разі відмови особи через свої релігійні переконання від ІПН та наявності відповідної відмітки про це у паспорті).

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.09.2016 р. № 6052/П/26-15-13-02-15

 

Який порядок оподаткування подарунку отриманого від профспілкової організації у негрошовій формі?

Згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 — Сп),
де: К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

 

Яким чином перераховується військовий збір великим платником податків після його переведення на облік за новим місцем обліку?
Юридична особа після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників.

 

Кошти, що надаються фізичній особі благодійною організацією як допомога на лікування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації. Підтвердними документами, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану. Зазначена норма визначена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Інше

 

Преференції для релегійних організацій

З 20.11.2016 р. набрав чинності Закон України, яким внесено зміни до Податкового кодексу щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій.

Зазначеним Законом встановлено, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Також зазначено, що тимчасово, до 01.01.2018 р., не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

 

Які доходи включаються до загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі?

Відповідно до Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177).

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 

Чи може ФОП використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

 

Чи включається до об’єкту оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування сума кредиту, яка погашається ЮО – поручителем?

Враховуючи те, що кредит, отриманий фізичною особою – підприємцем від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не підлягає включенню до складу доходу.

При цьому, якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами, встановленими ст. 177 Податкового кодексу України.

 

Чи зараховується до загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума списаної кредиторська заборгованість?

Якщо кредитором списується заборгованість фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

Чи включається до складу доходу ФОП сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок ФОП?

Згідно з Податковим кодексом України (п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14) фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Нулевую декларацию планируется ввести с 2018 года

Под «нулевой декларацией» следует понимать определенный механизм декларирования ранее не задекларированного имущества и взыскание с собственника определенных средств за осуществление такой декларации.Рабочая группа должна будет согласовать законодательную инициативу о нулевой декларации с законодательством в сфере привлечения к ответственности за незаконное обогащение (статья 368-2 УК); исключить возможность любых несогласованностей законопроекта с антикоррупционным законодательством.
Предполагается, что в случае принятия такой Закон вступит в силу с 2018 года - с целью предотвращения избежания ответственности для лиц, которые занимают согласно ст. 50 Закона «О предотвращении коррупции» ответственное и особо ответственное положение и обязаны подать в 2016-2017 годах ежегодные декларации об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за прошлый год в соответствии с требованиями действующего законодательства в течение 60 календарных дней после начала работы системы электронного декларирования.

 

Пільги зі сплати транспортного податку не передбачені 

Усі фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об’єктами оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Так, станом на 01.01.2016 р. мінімальна заробітна плата становила 1378 гривень. Таким чином, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1033500 гривень (1 378 грн х 750), то цей автомобіль у 2016 році є об’єктом оподаткування транспортним збором.

Відповідно до п. 267.4 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі  25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

 

Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО 

Відповідно до статті 2 Закону про РРО автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг).

Окрім того, він забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Відповідне питання-відповідь також розміщене у підкатегорії 109.01 ресурсу «ЗІР».

 

Яка передбачена відповідальність у разі роздрукування Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити?

Відсутність обов’язкового реквізиту у звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).
За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно з п. 1
ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції:
вчинене вперше – 1 грн.;
за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг).

Які документи надає контролюючому органу ФО — платник транспортного податку в разі виявлення розбіжностей у відомостях щодо фактичного пробігу з метою проведення перерахунку суми податку?

Податковим кодексом України не передбачено переліку документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та не визначено органи, які мають право видавати такі документи, оскільки визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком покладено виключно на Міністерство економічного розвитку (далі – Мінекономрозвитку).
Якщо у ході звірки з фізичними особами-платниками податку будуть виявлені розбіжності між даними контролюючих органів та документами платника податку, які впливають на середньоринкову вартість автомобіля (наприклад, акт передавання-приймання транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту тощо), то визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля проводить виключно Мінекономрозвитку.
Враховуючи зазначене вище, проведення перерахунку суми податку, надсилання (вручення) нового податкового повідомлення-рішення буде здійснюватися контролюючим органом лише після отримання визначеної Мінекономрозвитку інформації про середньоринкову вартість автомобіля, з урахуванням таких документів.
Чи має право СГ надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 20-ОПП тощо)?
Подання заяви за ф. № 1 – ОПП для взяття на облік окремою категорією платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань поштою не передбачено, оскільки одночасно з поданням заяви та копій документів, пред’являються оригінали відповідних документів.
Однак, заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку» або «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків можна надіслати поштою.
Заява за ф. № 5-ОПП подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність особисто, через уповноважену особу, або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП платник податку має можливість надіслати поштою.
Чи відображаються у податковій декларації екологічного податку (колонка 3 Додатку 3) за звітний квартал поточного року обсяги відходів, що були відображені у декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів)?

У колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до податкової декларації екологічного податку за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

 

Чи оприлюднюється та розміщується на офіційному веб-порталі ДФС інформація щодо платників, у яких є податковий борг?

На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.
Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) в приватній частині (особистому кабінеті), з використанням електронного цифрового підпису, доступний розділ «Стан розрахунків з бюджетом», який дає можливості:
переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки;
застосування фільтру в розрізі контролюючих органів;
вивантажити інформацію у форматі XML – файлів.
Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

 

Чи є платником рентної плати за спеціальне використання води житлово-комунальне підприємство, яке отримує від Водоканалу воду відповідно до договору на поставку води для своїх потреб та потреб мешканців і СГ (власників, орендарів, які не мають окремо укладених договорів з водокористувачем-постачальником води) багатоповерхових будинків, з яких житлово-комунальне підприємство збирає комунальні платежі (в т.ч. плату за воду) та перераховує Водоканалу?

Житлово-комунальне підприємство, яке отримує відповідно до договору на поставку води від Водоканалу воду для своїх потреб та для потреб суб’єктів господарювання багатоповерхових будинків, є платником рентної плати за спеціальне використання води (далі — рентна плата) за обсяги фактично використаної ним води та за обсяги води, передані суб’єктам господарювання з урахуванням втрат води в їх системах постачання у разі використання ним та/або суб’єктами господарювання води на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі.
За обсяги води, передані мешканцям багатоповерхових будинків, рентна плата не сплачується.

 

Єдиний податок

Особливості застосування ставок єдиного податку встановлених для ФОП

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої — другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи — у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

-для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

-для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

-3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

-5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої — третьої групи (фізичні особи — підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1)до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2)до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3)до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ;

4)до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5)до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

 

Дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не зменшується на суму сплаченого ЄСВ

Платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів не відображають сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів і витрат у графі 5 розділу ІІ «Витрати» відображають суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому, дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не зменшується на суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 292.10 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс (категорія 107.04).

 

Які встановлені строки подання податкової декларації платника ЄП – ФОП з позначкою «Довідково» та яким чином заповнюється поле «місяць» поля 02 такої декларації?

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» та у полі «місяць» поля 02 декларації зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково».
Рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається платником єдиного податку самостійно.

 

В який термін та за якою формою ФОП – платники ЄП подають до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки або терміну втрати працездатності та чи необхідно в таких випадках сплачувати ЄП?

Окремого терміну подання до контролюючого органу заяви щодо періоду щорічної відпустки та форми даної заяви нормами Податкового кодексу України не передбачено.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

Чи може комунальне підприємство обрати третю групу платників ЄП?
Комунальне підприємство не може обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.

 

За який період визначається у поточному році дохід ЮО-платника єдиного податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо перехід на спрощену систему оподаткування відбувся всередині року?

Якщо юридична особа здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня, або 01 липня, або 01 жовтня поточного року, то юридична особа – платник єдиного податку третьої групи з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає сумарний дохід у поточному році з початку цього календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).
Для перебування на спрощеній системі оподаткування обсяг доходу за календарний рік не має перевищувати 5 млн. гривень

 

Як обчислюється авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів ЮО — платником ЄП та за який період подається Податкова декларацію з податку на прибуток підприємств у цьому випадку?
 Юридичні особи, які застосовують третю або четверту групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у разі виплати дивідендів своїм акціонерам (вкладникам), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 18 відсотків від суми виплачених дивідендів. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої або четвертої групи ПКУ не передбачено.
Поряд з цим, юридичними особам — платниками єдиного податку за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, з відповідним заповненням рядка 20 Декларації та Додатка АВ до такої Декларації.

 

Чи має право ЮО — платник ЄП здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?

Юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених п. 291.4 та пп. 291.5, 291.5 прим. 1 ст. 291 Податкового кодексу України.Разом з цим учасник спільного договору юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництв

 

В який термін контролюючий орган надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платника ЄП?

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви.

 

До розділу     «Єдиний соціальний внесок»

 

Про зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску

Офіс великих платників податків ДФС інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.11.2016 №35758/7/99-99-13-02-01-17 у зв’язку із публікацією в Офіційному віснику України від 18.10.2016 №80 наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420, яким внесено зміни, зокрема, до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, повідомляє.

Частиною четвертою статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, у частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно  до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звітність зі змінами, внесеними наказом №813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016.

 

Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?

Відповідно до підпункту 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Яка відповідальність застосовується до платника ЄВ, що своєчасно не сплатив суму пені та штрафних санкцій, зазначених у рішенні контролюючого органу?

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.
ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 8 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені пп. 2, 3, 5 та 6 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.
Однак, рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства (пп. 10 та 11 розд. VІІ Інструкції № 449).
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розд. VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо платник ЄВ протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина четверта ст. 25 Закону № 2464).
За рахунок сум, що надходять від платника ЄВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції № 449).
При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону № 2464).

 

Який термін дії договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та строки подання звіту і сплати ЄВ?

Термін дії договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – Договір) — 10 календарних днів з дня його підписання. Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, подається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору.
При цьому одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

 

Як виправити помилку у поданому звіті з ЄСВ до закінчення терміну подання

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Таким чином, зауважимо, що чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

 

Чи звільняються спрощенці від сплати єдиного внеску за періоди, в яких не отримували дохід?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, в тому числі ФОП платники ЄП.

Для ФОП платників ЄП ЄВ нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка ЄВ що дорівнює 22 відс. бази нарахування.

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають ФОП платники ЄП за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, ФОП платники ЄП сплачують ЄВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є ФОП платники ЄП за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

 

Знайшли помилку у поданому звіті з ЄВ до закінчення терміну подання – подайте повторно

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі — Порядок №435), страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі — Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

Яким чином ФОП сплачують ЄВ у разі припинення підприємницької діяльності?

У разі припинення підприємницької діяльності фізичні особи — підприємці зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплатити єдиний внесок за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Чи необхідно здійснювати донарахування ЄВ до мінімального розміру заробітної плати, якщо працівника прийнято на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця?

Якщо працівника прийнято на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця, то з урахуванням того, що такий працівник відпрацював повністю всі робочі дні в даному місяці, підприємство нараховує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць.

 

Який розмір ЄВ застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?
     Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.