internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
Переглядiв: 2

Податкове законодавство

Фізична особа має депозитний рахунок у банку. Як оподатковуються проценти?

Головне управління ДФС у Харківській області  повідомляє, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлена  у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

Головне управління ДФС у Харківській області, нагадує, що згідно з Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII  «Про внесення змін до  Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» запроваджена нова система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). У зв’язку з цим ДФС України підготовлено роз’яснення  з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.

Зокрема, у вказаному роз’ясненні зазначено, що обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлення митних декларацій у розрізі платників податків та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Роз’яснення он-лайн про податок на нерухоме майно

Днями заступник начальника управління – начальник відділу прес-служби управління комунікацій ГУ ДФС у Харківській області Ірина Васильєва провела Інтернет-конференцію на базі сайту Харківської Обласної Організації «Асоціація приватних роботодавців». Тема спілкування: «Податок на нерухоме майно».

Користувачі мережі Інтернет задавали різноманітні питання стосовно оподаткування свого майна:  квартир, будинків, офісних приміщень, нерухомості сільгоспвиробників. Всі учасники заходу отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

Всі об’єкти оподаткування повинні бути обліковані в органах ДФС

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків,тобто надавати форму № 20-ОПП.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Згідно з п. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність – 510 грн.

Нагадуємо, що через неподання ф. №20-ОПП неможливо зареєструвати РРО на господарську одиницю, а також не приймаються заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, на які не подано ф. №20-ОПП.

Операція «Урожай»: на Харківщині збільшується чисельність офіційно оформлених найманих працівників

В Головному управлінні фіскальної служби регіону інформують про результати проведення операції «Урожай», одним із напрямків якої, є виявлення необлікованих найманих працівників, легалізація заробітної плати тощо.

Так, станом на 01.07.2019 чисельність найманих працівників, задіяних  на підприємствах-сільгосптоваровиробниках складає 29 592 особи, і в порівнянні з початком року вона  збільшилась на 4 907 осіб. Зокрема, тільки у червні-липні 2019 року сільськогосподарськими підприємствами подані повідомлення про прийняття на роботу 1 856 найманих працівників.

Також проводяться заходи і по залученню до декларування та сплати податків громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 гектари, та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Складено графіки проведення зустрічей з даною категорією платників, з метою проведення роз’яснювальної роботи та отримання пояснень з основних питань їх діяльності.

З початку проведення операції «Урожай» залучено до декларування отриманих доходів 371 громадян-«одноосібників» на загальну суму 3,3 млн. грн. До сплати задекларовано  0,7 млн. грн. податків.

 Усього, з початку року до декларування отриманих доходів залучено 17,0 тисяч таких громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу від продажу сільгосппродукції склала 156,7 млн. грн., з якої нараховано 28,2 млн. грн. ПДФО та 2,4 млн. грн.  військового збору.

В ГУ ДФС у Харківській області відзначають, що операція «Урожай» триває. У липні фіскальною службою області на етапі обробки та збирання урожаю відібрано близько 40 суб’єктів господарювання для проведення контрольно-перевірочних заходів, зокрема – фактичних перевірок.

Змінили прізвище або місце проживання – зверніться до органів фіскальної служби

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп.70.7  ПКУ  фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одну податкову адресу.

Шановні громадяни! Не відкладайте свій візит до контролюючого органу – приведіть свої документи у відповідність до чинного податкового законодавства.

Щодо застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що статтею 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до пункту 6 статті 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. У такому випадку застосування РРО є обов’язковим незалежно від обсягу доходів.

Коли підприємець має право на податкову знижку

Головне управління ДФС у Харківській області інформує підприємців, в яких випадках вони мають право скористатися податковою знижкою.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166  Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Відповідно до п.п.166.4.2 ст.166  ПКУ загальна  сума податкової знижки, нарахована  платнику податку у звітному році, не може перевищувати  суми річного загального оподатковуваного доходу платника  податку, нарахованого  як заробітна плата.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються  (надаються) платнику у зв’язку  з відносинами трудового  найму.

Отже,  фізична  особа – підприємець, яка є найманою особою,  може скористатися правом  на податкову знижку, виключно до доходів, одержаних протягом  року у вигляді заробітної плати.

Щодо доходів від підприємницької діяльності право на податкову знижку не застосовується.

Про порядок та строки отримання індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що платники податків мають можливість отримати індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Така консультація надається за вибором платника податків в усній або письмовій формі:

в усній формі консультації надаються контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі – контролюючими органами в областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій (ІПК) та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, код згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкова адреса в ІПК, розміщених на сайті, не зазначаються.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація надається протягом 25 календарних днів, наступних за днем отримання контролюючим органом звернення від платника податків.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації необхідно оформляти відповідним чином. В письмовій формі таке звернення повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Звертаємо увагу, що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків.

У держреєстрі зареєстровано нову юридичну особу – ГУ ДПС у Харківській області

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 6 березня 2019 року «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також Постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», 31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію Головного управління ДПС у  Харківській області.

Служба отримала код ЄДРПОУ 43143704 та  знаходиться за адресою: м Харків, вул. Пушкінська,  буд.46.

Наказом  Державної податкової служби України  від 30 липня 2019 року № 46-о на посаду  заступника  начальника Головного управління ДПС у Харківській області  у порядку  переведення  з Головного управління ДФС у Харківській області призначено  Німого  Олега Сергійовича.

Наказом ДПС України від 30 липня 2019 року № 72-о  на Німого Олега Сергійовича покладено виконання обов’язків  начальника Головного управління ДПС у Харківській області.

Заява на повернення коштів — через «Електронний кабінет»

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що з 1 серпня 2019 року  платники податків мають можливість  подати заяву на повернення  помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань  по платежах, належних  державному бюджету, в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет».

Вказана норма передбачена  наказом  Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або  надміру сплачених  сум грошових зобов’язань та пені», який набрав чинності  з 26.04.2019року.

 Наказ застосовується щодо повернення платежів, що належать:

-         державному бюджету, з першого  числа четвертого місяця, що  настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019 року;

-         місцевим  бюджетам та платежів, які підлягають розподілу між державним  та місцевими  бюджетами, з перш0ого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 року.

Подавати заяву необхідно  через меню «Листування з ДФС» приватної частини  Електронного кабінету.

Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету  виконується з використанням електронного цифрового підпису.

Роботодавець надав безоплатно працівнику путівку для оздоровлення дитини: що з оподаткуванням?

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що звільнення вартості такої путівки від обкладення ПДФО та військовим збором передбачене пп. 165.1.35 ПКУ за одночасного дотримання таких умов:

1) путівку надають на відпочинок, оздоровлення, лікування або реабілітацію на території України;

2) путівку надають працівникам підприємства або членам його сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ);

3) роботодавець, що надає путівку, є платником податку на прибуток;

4) таку путівку зі звільненням від обкладення ПДФО та військовим збором надають раз на календарний рік;

5) вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінзарплати станом на 1 січня (у 2019 році — 20865 грн) на одну особу.

   Однак законодавство про ЄСВ не передбачає звільнення вартості зазначених путівок від нарахування ЄСВ. Адже вартість путівки (знижки), наданої працівникові до дитячого оздоровчого закладу, не включена до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Додаткове благо працівника. Як оподатковувати

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує роботодавцям  порядок оподаткування доходів, які виплачуються працівникам у вигляді додаткового блага.

 Відповідно до Податкового кодексу України  додаткові блага, це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим  агентом, якщо такі  доходи не є заробітною платою та не пов’язані з виконанням  обов’язків згідно із трудовим та цивільно – правовим договором.

Податковий кодекс не встановлює  податкових пільг для доходів у вигляді додаткового блага. Тобто, такі  доходи оподатковуються ПДФО і військовим збором. ЄСВ на  суму додаткового блага не нараховується.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:     К = 100: (100-Сп), де К — коефіцієнт;Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі сума податку об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

Роботодавець має зазначити  дохід, отриманий працівником як додаткове благо, у податковому розрахунку за формою 1ДФ із ознакою  доходу «126».

ФОП – роботодавець. Обов’язки щодо сплати податків та подання звітності

Головне  управління ДФС у Харківській області  звертає увагу підприємців — роботодавців на виконання ними обов’язку своєчасно нараховувати та виплачувати заробітну плату найманим працівникам, а також  подавати звітність та сплачувати податки.

До початку роботи  працівника слід подати до органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою  постановою  КМУ  від 17 червня 2015р. №413.

Підприємці, які використовують працю найманих осіб,  повинні подавати Звіт із ЄСВ за формою додатка 4 до Порядку,  затвердженому наказом Мінфіну України від 14.04.2015р. №435 (у редакції наказу від 15.05.2018 №511). Звіт подаєтьсящомісячно протягом 20 календарних днів, що настають  за останнім  днем звітного місяця. У разі, якщо останній день  строку подання  Звіту припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем  його подання вважається перший після нього робочий день  (п.14 р.ІІ Порядку №435).

Про суми нарахованої заробітної плати та суми утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору підприємцям — роботодавцям  слід звітувати  шляхом подання Податкового розрахунку за формою №1ДФ, затвердженого наказом Мінфіну  України  від 13.01.2015р. №4.

 Податковий розрахунок (Ф. №1ДФ)  подається  щокварталу протягом  40 календарних  днів, що настають за звітним кварталом. Якщо останній день  строку подання Ф.№1ДФ  припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем  вважається операційний день, що настає за вихідним  або святковим днем (п.49.20. ст.49 ПКУ).

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються)  під час виплати  заробітної плати. Банки приймають  платіжні документи  на виплату доходу лише за умови  одночасного подання розрахункового документу на перерахування податку і збору до бюджету. Якщо  дохід (зарплата) надається  у не грошовій формі чи виплачується   готівкою із каси, ПДФО та військовий збір  сплачуються  протягом 3-х  банківських днів, що настають за днем  нарахування (виплати, надання) доходу (ст.168 ПКУ).

Єдиний соціальний внесок, нарахований  на заробітну плату працівників, сплачується   не пізніше  20 числа  наступного місяця.

Для упередження  порушень чинного законодавства  щодо своєчасності та повноти сплати податків та ЄСВ, недопущення втрат бюджету та виникнення податкового боргу, підприємцям слід  уважно  заповнювати реквізити  рахунків у розрахункових документах.

Земельна ділянка отримана у спадщину (подарунок). Як розрахувати ПДФО

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що об’єкти дарування,  подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV Податкового кодексу України (далі ПКУ) для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п. 174.2.1  ст. 174 ПКУ,  оподатковується за ставкою 5 відс. (п.167.2 ст.167).

Отже,  фізична особа — резидент, яка отримує подарунок (спадщину) від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Таким чином, з  урахуванням норм  ст. 5 та ст. 13 Закону України  від 11.12.2003 № 1378 «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Оподаткування податком на прибуток окремих операцій з інвестиційною нерухомістю

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

З урахуванням вимог пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх призначення для використання в господарській діяльності платника податку.

Особливості обліку інвестиційної нерухомості, якщо суб’єкт господарювання  застосовує міжнародні стандарти, визначає Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 40 «Iнвестиційна нерухомість» (далі — МСБО 40). Визначення інвестиційної нерухомості наводиться у п. 5  МСБО 40.

З прикладами інвестиційної нерухомості та нерухомості, яка не належить до інвестиційної, можна ознайомитися у п. 8 та 9 МСБО 40.

Суб’єкту господарювання слід обрати своєю обліковою політикою одну  модель (модель справедливої вартості або модель оцінки за собівартістю) та застосовувати цю політику до всієї інвестиційної нерухомості.

Якщо інвестиційна нерухомість у бухгалтерському обліку відображається платником за справедливою вартістю відповідно до МСБО 40 (амортизація не нараховується), то при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток різниці (до збільшення/зменшення), визначені ст. 138 Кодексу, не виникають.

Водночас у разі здійснення обліку інвестиційної нерухомості згідно з правилами міжнародних стандартів фінансової звітності за собівартістю платник має право нараховувати амортизацію такої інвестиційної нерухомості згідно з вимогами п.138.3 ст. 138 Кодексу для цілей оподаткування.

У разі переведення у бухгалтерському обліку інвестиційної нерухомості до основних засобів, що амортизуються, для цілей нарахування амортизації у податковому обліку відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу враховується балансова вартість такого об’єкта без урахування його переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Реєстрація та опломбування РРО є обов’язковим

Нагадуємо, що пунктами 1, 14 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями), встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які використовують РРО:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО;

-вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Гіперпосиланняhttp://10.80.31.31/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/normativno-pravovi-akti-z-pitan-kpr/postanovi-km-ukraini/61706.html.

Відповідно до визначеної Законом термінології ЦСО — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО. Так, ЦСО, які уклали такі договори, включаються до реєстру центрів сервісного обслуговування, який ведеться ДФС згідно з порядком ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Дані Реєстру ЦСО оприлюднюються в Електронному кабінеті в розділі «Реєстри».

Звертаємо увагу, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції згідно із статтями 17, 18 Закону №265.

Яким чином відобразити в звітності по ЄСВ відпускні, які виплачені працівнику авансом

Триває пора відпусток. Розглянемо випадок, коли виплата відпускних працівнику за наступний місяць відбулась авансом у поточному місяці.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ встановлено:

обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Страхувальники – працедавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з виданням вказаних сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій або натуральній формі.

Процедура, форма, терміни надання до ДФС звіту щодо сум нарахованого ЄСВ визначено у Порядку формування та надання страхувальниками  звіту щодо сум нарахованого єдиного внесу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерством фінансів від 14.04.2015 №435.

Так працедавці формують та надають Звіт про суми нарахованої заробітної плати  (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою №Д4, наведеною у додатку 4 до Порядку №435. В таблицях 6 та 7 Звіту за формою Д4 відображаються нараховані суми заробітної плати (доходу).

У разі, якщо зарплатний дохід було виплачено у звітному місяці, але не нараховано, то у Звіті за формою №Д4 за такий звітний місяць він не відображається. Його буде відображено у тому місяці, коли він буде нарахований.

Тобто, якщо відпускні наступного місяця виплачуються в поточному місяці, а їх нарахування відбудеться в наступному місяці, то у Звіті №Д4 вони не відображаються. У разі, якщо відпускні наступного місяця виплачуються та нараховуються в поточному місяці, то їх слід відобразити у Звіті за формою №Д4 за поточний місяць, але вказати в графі 11 таблиці 6 місяць, за який вони нараховані.

Відпускні в таблиці 6 Звіту за формою №Д4 відображаються окремим рядком с кодом типу нарахувань «10» в графі 10.

Змінено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі

Внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2019 року за № 676/33647.

Також у новій редакції викладено Довідки:

про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;

про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.

Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом  обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua в розділі Електронні форми документів підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).

 

Нагадаємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Для забезпечення реалізації норм підпунктів 230.1.2 – 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, із змінами внесеними Законом № 2628, прийнятий наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2019 року за № 676/33647.

 

 

До уваги платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – перевірте реєстрацію!

Згідно з нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» введено в дію Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (новий реєстр).

Новий реєстр оприлюднений у відкритій частині Електронного кабінету (закладка Реєстри) за посиланням:https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/excise.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового (відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019) підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку в новому реєстрі до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Нові правила адміністрування реалізації пального та спирту етилового передбачають, що платники податку мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Під час реєстрації кожному акцизному складу присвоюється уніфікований номер. Реєстрація здійснюється на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – нова заява).

Відповідно до підпункту 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, мали до цієї дати зареєструватися платниками акцизного податку та/або зареєструвати усі свої акцизні склади.

Проте виявлені випадки, коли платники податку не зареєстрували акцизні склади, розпорядниками яких вони є, та/або для реєстрації платниками податку подали заяви за попередньою формою і для включення до попереднього реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, які відповідали визначенню платників акцизного податку до 01.07.2019.

У зв’язку з цим ДФС рекомендує платникам податку перевірити наявність реєстрації в новому реєстрі.

Якщо інформація в новому реєстрі відсутня, особам, які з 01.07.2019 підпадають під визначення платника акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1.статті 212 Кодексу, необхідно зареєструватись платником акцизного податку та/або зареєструвати акцизні склади, розпорядниками яких вони є, із відповідним включенням до нового реєстру. Для цього слід подати нові заяви — за формою J1304101 / F1304101, що розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр форм електронних документів.

 

До уваги платників акцизного податку!

Державна фіскальна служба України повідомляє.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового  кодексу України:

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами / акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:

а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів / акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів / акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу;

б) після виконання платником податку вимог підпункту «а» цього пункту щодо відповідного розпорядника акцизного складу / акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу / акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з підпунктом «а» цього пункту.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку — розпорядником таких акцизних складів пересувних.

При цьому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 р. № 262, зареєстрований в Мін’юсті від 09.07.2019 за № 753/33724 (далі — Наказ №262)  затверджено форми:акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який станом на 20 липня 2019 року (граничний термін реєстрації першого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не опубліковано.

З метою забезпечення прав платників та дотримання норм  чинного законодавства реєстрацію перших примірників акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних буде продовжено на п’ять днів з дня опублікування Наказу №262 та відповідно других  примірників акцизних накладних буде продовжено на сім днів з дня опублікування Наказу №262.

 

Громадяни, які задекларували доходи за 2018 рік, повинні сплатити податки до 31 липня

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує громадянам, які подали  податкову  декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік:  термін сплати зазначених податкових зобов’язань – до  1 серпня п.р.

Отже,  останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). 

Громадяни, які задекларували доходи, виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.

Звертаємо увагу, що податкові зобов’язання слід сплатити  за кодами платежу:

«11010500» — «податок  на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами  річного декларування»;

«11011001» — «військовий  збір, що сплачується за результатами декларування».

            Відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платника застосовуються штрафні санкції:

 у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати  до 30 календарних днів;

у розмірі 20 відсотків – при затримці сплати понад 30 календарних днів.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім  днем граничного  строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня. 

 

Сімейні фермерські господарства отримають додаткову фінансову підтримку

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019  №565 затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постанова №565 набирає чинності з 01 січня 2020 року.
 Порядком визначено механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через запровадження доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування.Прийняте рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.

 

Як врахувати пальне, облік якого раніше не здійснювався

Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та / або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання — тільки 01.07.2019.

Крім того, пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі — Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).

Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку можуть подати у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявку на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.

Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:

до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «X» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «X» у полі «коригуюча» не може бути внесена;

у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату — 01.07.2019;

поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);

до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;

до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;

до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (-) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».

В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.

У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.

У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.

В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей;

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Податкового кодексу України));

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;

у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;

у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа — отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа — код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність — реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку №408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;

у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.

 

Про сплату акцизного податку при переобладнанні вантажного транспортного засобу в легковий

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).

Власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 затверджені форма декларації з акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок № 14).

Декларація з акцизного податку (далі – Декларація) складається та подається особами, визначеними ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації (п. 2 розд. І Порядку № 14).

Так, у разі сплати акцизного податку власником ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, заповненню підлягає загальна частина та розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» Декларації.

Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 14).

 

Добровільна сплата єдиного внеску. Що необхідно знати?

Головне  управління ДФС у Харківській області повідомляє, що  категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено статтею 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, відповідно до ст. 10 цього Закону платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску є особи, які досягли 16-річного віку і не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.  

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зазначено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до органів фіскальної служби за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

копію трудової книжки (за наявності);

виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

копію документа, що посвідчує особу.

Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Відповідно до вищевказаної інструкції, за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, і у разі отримання від неї заяви, після перевірки викладених у заяві відомостей, органами ДФС у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).

У 2019 році мінімальний страховий внесок за кожен місяць становить 918,06 грн. Для одноразової сплати за попередні періоди згідно з договором про добровільну участь необхідно буде сплатити за кожен місяць з коефіцієнтом «2», що становить 1836,12 гривень.

Одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

 

Модифікація фінансових зобов’язань – вплив на оподаткування

У зв’язку з переходом багатьох компаній на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та в світлі актуальності теми дисконтування фінансових зобов’язань хотілося б звернути увагу платників на такий елемент як модифікація.

Що таке модифікація фінансових зобов’язань? Простими словами – це зміна умов договору (зміна строку, зміна розміру процентної ставки, зміна суми).

Яким чином впливає модифікація фінансових зобов’язань на оподаткування? Все дуже просто.

Якщо попередньо фінансове зобов’язання класифікувалося як короткострокове, а зміна строку впливає на його класифікацію як довгострокового фінансового зобов’язання – в бухгалтерському обліку необхідно розрахувати дисконт (це різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов’язання) та включити такий дисконт в доходи, що в свою чергу вплине на збільшення фінансового результату та збільшення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Якщо попередньо фінансове зобов’язання класифікувалося як довгострокове і компанією вже був розрахований та задекларований дисконт, то при збільшенні строку виконання фінансового зобов’язання в бухгалтерському обліку необхідно провести перерахунок дисконту з врахуванням продовженого строку та відповідно включити результати такого перерахунку в доходи, що також вплине на збільшення фінансового результату та збільшення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Стосовно зміни розміру процентної ставки слід враховувати що зменшення процентної ставки призведе до збільшення дисконту, і навпаки – збільшення процентної ставки призведе до зменшення дисконту. Тобто, враховуючи що вся сутність дисконтування фінансових зобов’язань базується на вартості грошей у часі, розмір встановленої договором ставки необхідно порівнювати з розміром ефективної ставки, іншими словами — ринкової ставки з урахуванням додаткових витрат, понесених при укладанні договору. А зважаючи на зміну процентної ставки – вона може як наближатися до ефективної так і віддалятися від неї. Отже, чим більше наближена процентна ставка до ефективної – тим менше сума дисконту, і навпаки. Таким чином, при зміні процентної ставки необхідно провести перерахунок дисконту, але тільки перспективно з моменту таких змін. Наслідком перерахунку дисконту є збільшення або зменшення фінансового результату та об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Зміна суми фінансового зобов’язання – чи то збільшення за рахунок додаткового надходження коштів, чи то зменшення за рахунок передчасного погашення зобов’язання також призводить до перерахунку дисконту за таким зобов’язанням, що в свою чергу впливає на фінансовий результат компанії та на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

 

Послуги нерезиденту – податковий кредит та правила відображення у звітності з ПДВ

Щодо оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, то ст. 208 Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) встановлені правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 цього Кодексу (п. 208.2 ст. 208 Кодексу).

При цьому, отримувач послуг складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну.

Якщо податкову накладну, складену на підставі п. 208.2 ст. 208 Кодексу зареєстровано в ЄРПН своєчасно, то вже на дату складання вона дає отримувачу послуг право на податковий кредит, а якщо податкову накладну зареєстровано в ЄРПН з порушенням строків, податковий кредит відображається у періоді реєстрації такої податкової накладної.

У випадку безоплатно отриманих послуг від нерезидента база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін.

У декларації з ПДВ послуги від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, відображаються у наступних рядках:

1.  Податкові зобов’язання у рядку 6 декларації з ПДВ. У Додатку Д5 такі податкові зобов’язання не розшифровуються.

 2. Податковий кредит у рядку 13 декларації з ПДВ. У Додатку Д5 такий податковий кредит не розшифровується.

 

ПДВ: відображення податкових зобов’язань в декларації при помилковому (повторному) складанні та реєстрації податкової накладної

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі – Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок).

До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

 

У звіті про суми податкових пільг виявлені невраховані суми від’ємного значення. Як діяти?

ДФС нагадує, що у разі самостійного виявлення платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року, платник податку має право відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) або додатка ВП до Декларації, у залежності від обраного способу виправлення помилок.

Якщо платником податку на прибуток самостійно  (або контролюючим органом)  за попередній податковий (звітний) рік (квартал) виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій та пені ПКУ не передбачено.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Кодексу не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку).

Поряд з цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, та не подавав Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) у встановлений п. 3 Порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал) за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) незадеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у т.ч. якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання Звіту за цей період).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому якщо Звіт подано із порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання Звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються.

 

Подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за періоди, які перевіряються, можливе лише до початку перевірки

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, має відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання.

Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків немає права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п.50.2 ст.50 Кодексу).

Отже, слід наголосити, що платник податку має право подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової або позапланової перевірки.

При цьому, документальна перевірка вважається розпочатою після отримання або пред’явлення платнику податків документів, що дають контролюючому органу право на її проведення.

01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення суми податку — п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

 

Що таке перевищення? Та його вплив на визначення суми реєстраційного ліміту

Останнім часом тема адміністрування податку на додану вартість, у т.ч. тема електронного адміністрування не втрачає своєї актуальності та викликає безліч запитань з боку платників податків.

Насамперед зауважу, що реєстрація податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, включаючи зведені податкові накладні – це обов’язок, який є невід’ємною частиною процесу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та покладений в основу формули для розрахунку реєстраційної суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Почну з того, що, на мою думку, є найбільш актуальним питанням для обговорення на сьогоднішній день. Таким питанням зараз, без сумніву, залишається виникнення такого показника реєстраційної формули, як загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (скорочено — ∑Перевищ).

На перший погляд, для деяких платників, виникнення такого перевищення начебто жодним чином не впливає на господарську діяльність, оскільки при великих об’ємах діяльності такі суми не в значній мірі впливають на реєстраційний ліміт, та, з точки зору платника, не призводить до порушення норм податкового законодавства.

Однак, в більшості випадків, такий показник відіграє все ж таки неабияку роль, оскільки, до прикладу, зменшення реєстраційного ліміту і, як наслідок недостатність реєстраційної суми для реєстрації таким платником податкових накладних, зумовлює постійну необхідність здійснювати поповнення платниками власного електронного рахунку.

То, що ж може спричинити виникнення такого показника як ∑Перевищ?

Основними причинами виникнення розбіжностей між задекларованими показниками податкових зобов’язань та даними ЄРПН можуть бути:

-відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;

-виписка та відображення в податковій звітності помилкових податкових накладних та розрахунків коригування;

-відображення заблокованих податкових накладних та розрахунків коригування у звітності;

-помилки платників при включенні до декларації з ПДВ розрахунків коригування на зменшення/збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, зареєстрованих із запізненням.

Варто нагадати, що ігнорування з боку платників, показника ∑Перевищ в реєстраційній формулі, у відповідності до вимог податкового законодавства є підставою для проведення податковими органами контрольно-перевірочних заходів із відповідним застосуванням до платника штрафних санкцій згідно статті 1201 Податкового кодексу.

Що ж стосується відображення податкових накладних в податковій звітності без їх реєстрації в ЄРПН, хочу навести один приклад.

Платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за попередні періоди у зв’язку із самостійним виправленням помилок, відповідно до якого збільшено суму податкового зобов’язання до сплати. Проте, на момент подання такого розрахунку податкові накладні/розрахунки коригування залишились незареєстрованимив ЄРПН. За таких умов, звісно ж, виникає показник ∑Перевищ, який впливає на зменшення ліміту для реєстрації податкових накладних, адже виникає розбіжність між задекларованими показниками податкових зобов’язань та даними ЄРПН.

Крім того, слушно згадати, що у декларації за червень 2018 року платники ПДВ повинні були відобразити в таблицях 1.1 та 1.2 додатку 5 Декларації, всі податкові накладні та розрахунки коригування, які не були зареєстровані в ЄРПН на дату подання цієї декларації. Тобто навести суми ПДВ із показника ∑Перевищ, саме за незареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування й отримати можливість скористатися нормою п.2001.9 Податкового кодексу, що дало б змогу платнику «вирівняти» свій реєстраційний ліміт для виписки податкових накладних.

Зі свого боку, хочу наголосити, що показник ∑Перевищ розраховується виключно на підставі даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН, а отже, підстави, які призвели до виникнення такого показника, підлягають аналізу у контролюючому органі за місцем податкового обліку.

В завершення, хочу нагадати, що в ІТС «Електронний кабінет» платникам в режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема до таких сервісів, як «Інформація про суму перевищення».

 

Заповнюємо розрахунок коригування до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості та вартості товарів/послуг

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то розрахунок коригування складається з урахуванням деяких особливостей:

у розділі Б розрахунку коригуванні підлягають заповненню графи 1-8 та 11-15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307);

графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;

відповідні показники кожного рядка податкової накладної, за якими відбувається одночасна зміна кількості товару/послуги та його/її вартості (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);

у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини «104», який відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», а у графі 2.2 зазначається порядковий номер групи коригування.

 

Усі інші показники рядка податкової накладної, який коригується, переносяться з податкової накладної до розрахунку коригування без змін.

Другим рядком зазначаються виправлені показники.

При цьому у графі 1.2 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується або додається» зазначається новий (доданий) номер.

У графі 2.1 зазначається той самий умовний код причини коригування «104», що зазначений у першому рядку розрахунку коригування, а у графі 2.2 – той самий порядковий номер групи коригування;

у графі 7 – правильний показник кількості (об’єму, обсягу);

графи 9 та 10 не заповнюються;

у графі 13 зазначається правильний показник обсягу постачання (база оподаткування без урахування ПДВ);

графа 14 розділу Б є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 відсотків.

 

Можливі випадки виплатити заробітної плати без перерахування податку

ДФС нагадує, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- (далі – Кодекс)).

Сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюється під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Також абзацом першим п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № (далі – Інструкція № 22), встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розд. IV Кодексу, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.

Водночас, банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету (абзац четвертий п. 3.9 Інструкції № 22).

Враховуючим викладене, при виплаті фізичним особам оподатковуваного доходу суб’єкт господарювання зобов’язаний надати банку розрахунковий документ на перерахування до бюджету утриманого з доходів податку на доходи фізичних осіб.

Тобто, податковий агент має можливість виплати заробітної плати без одночасного подання ним розрахункового документа на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за умови наявності документального підтвердження про раніше сплачений податок.

 

Як відобразити в бухобліку неустойки (штрафи, пені)

ДФС повідомляє, що листом Міністерства фінансів України від 11.07.2019 № 35210-06-63/17879 надано роз’яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон), який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.
 
 Відповідно до Закону одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
 
 Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи — це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства), які повинні мати обов’язкові реквізити, визначені Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
 
 Згідно з пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.
 
 Якщо підприємство для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовує МСФЗ, то відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо визнання неустойки (штрафів, пені) доходами здійснюється відповідно до вимог МСФЗ.
 
 Листом Міністерства фінансів України від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 надано роз’яснення щодо тлумачення МСФЗ, яке розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік» рубрики «Дохідна політика» розділу «Бюджет».
 
 У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО для відображення господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та отриманням неустойки (штрафів, пені), застосовуються НП(С)БО І0 «Дебіторська заборгованість», 15 «Дохід» затверджені наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та від 29.11.1999 № 290 відповідно, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція).
 
 Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
 
 Згідно з Інструкцією на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» рахунку 71 «Інший операційний дохід» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

 

Як відобразити в декларації виплати доходів нерезидентам?

ДФС нагадує: триває кампанія декларування податку на прибуток за ІІ квартал 2019 року.

Квартальна декларація подається в термін протягом 40 днів по закінченні звітного періоду. Тому останній день подання декларації з податку на прибуток за ІІ квартал – 9 серпня 2019 року, а останній день сплати, відповідно,– 19 серпня 2019 року.

Звертаємо вашу увагу на деякі нюанси щодо повноти та правильності визначення об`єктів оподаткування податком на прибуток, зокрема, у взаємовідносинах платників з нерезидентами.

 Як відобразити в декларації виплати доходів нерезидентам?

Щодо виплати доходів нерезидентам перше, що необхідно -визначити зміст зобов`язань по нерезидентах: ідентифікація місця постачання послуг, врахування їх сутності, наявності міжнародних договорів, ратифікованих Україною, довідок та інформації про бенефіціарність Це  дозволить в повному обсязі та своєчасно визначити об`єкт оподаткування податком на прибуток, ставку оподаткування та відобразити такі показники у декларації з податку на прибуток підприємства по р.23 ПН, р.24.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено Статтею 103 ПКУ.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткуваннядоходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається уповноваженим органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст. 103 ПКУ).

За потреби, особа, яка виплачує доходи нерезиденту, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації  (п.103.6 ст. 103 ПКУ).

Звертаємо увагу, що використання довідки в електронному вигляді для цілей ст. 103 ПКУ нормами ПКУ не передбачено. У зв’язку з цим довідка, отримана в електронному вигляді не є підставою для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Зазначаємо про необхідність складання звіту про суми податкових пільг з податку на прибуток та відображення суми прибутку, що не підлягає оподаткуванню.

 

Операція «Урожай»: Коли голова фермерського господарства є платником ЄСВ

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що фермерське  господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.Голова фермерського господарства, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе щокварталу до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у випадках якщо він:
      - зареєстрований як фізична особа – підприємець;
      - є членом фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа (про що зазначено в установчому документі – Статуті) та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
 Водночас, якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 5 прим. частини першої ст. 4 Закону № 2464.

 

Податковим агентам — про терміни подання звітності та сплату туристичного збору

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до   пп. 268.7.3 ст.268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Тобто, граничний термін подання податкової декларації з туристичного збору за I півріччя 2019 року  — 09 серпня 2019 року.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.