Переглядiв: 19

Особиста необережність – одна з причин нещасних випадків

Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

Згідно даних статистики, за минулий рік в Україні через особисту необережність сталося 13,3% від усіх нещасних випадків.

Стосовно визначення терміну «особиста необережність потерпілого», який зазначено в коді 32 Класифікатора Порядку проведення та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві є складовою «Психофізіологічних» причин настання нещасного випадку.

Перш за все слід пам’ятати, що всі нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства як у робочий час, так і до чи після нього, поза підприємством під час виконання завдання роботодавця підлягають обов’язковому розслідуванню у порядку, встановленому Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. За результатами розслідування вирішується питання щодо взяття чи ні нещасного випадку на облік.

Одним з головних критеріїв для кваліфікації нещасного випадку як такого, що стався на виробництві, є місце, де він стався, тобто територія підприємства — ділянка землі за генеральним планом з усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та службами підприємства.

Хочеться привести декілька прикладів нещасних випадків, що сталися з власної необережності:

- Працівник добирався до місця роботи попутним транспортом. Біля підприємства він вистрибнув з кузова вантажного автомобіля й пошкодив ногу;

- Під час обідньої перерви працівник вийшов за територію підприємства у своїх справах і був травмований міським транспортом;

- Кочегар йшов по території підприємства з котельної додому, але не через прохідну, а через пролом в огорожі за будівлею котельної. По дорозі він упав у яму, де тимчасово зберігалося вапно, й був травмований;

- Робітники М. і А. викопували на спортмайданчику залізобетонні стовпи. Виймаючи один із стовпів, робітник А. пошкодив об арматуру долоню правої руки і випустив стовп, яким було травмовано робітника М. Причина: «Неузгодженість дій»;

- На заводі група слюсарів йшла по галереї і один з них перехилився через перила, щоб покликати знайому. В цей момент у нього з кишені випали ключі і травмували робітника, який знаходився внизу;

- Робітник П, знав, що у приміщенні контори йде ремонт, але пішов туди не з виробничої необхідності. Під час спроби пройти між риштуванням, він зачепив одне з них і йому на голову впало відро з розчином;

- Водій автомобіля зупинився на схилі дороги для перевірки цілісності кузова, автомобіль на ручні гальма не поставив. В результаті самовільного руху машини з гори водій потрапив під колесо та був травмований;

- Під час проведення фарбувальних робіт бригадою малярів випадково впала приставна драбина на голову працівниці, за допомогою якої проводились роботи.

Таких прикладів можна привести безліч. Але метою моєї статті є зосередження уваги працівників та роботодавців до збереження перш за все власного життя та здоров’я, а також життя та здоров’я підлеглих працівників.

Хочеться звернутися із закликом до усіх працівників, роботодавців, майбутніх роботодавців та працівників, що людське життя найвища соціальна цінність, і ніщо не може виправдати смерть людини, акцентувати свою увагу на виконанні вимог Конституції України щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.

 

 

Страховий експерт з охорони праці                                                    О. М. Павленко

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.