Історія міста

Переглядiв: 4735

   ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Місто Богодухів – адміністративний центр Богодухівського району Харківської області, розташований у північно-західній частині Харківської області на берегах річки Мерло. Відстань від обласного центру залізницею – 77 км, асфальтованою дорогою – 58 км. Через місто проходить автодорога Харків-Суми, залізнична лінія Харків-Київ.

До міської ради, крім міста Богодухова, входять 4 сільські населені пункти: Москаленки, Мусійки, Паляничники, Семенів Яр. Територія ради – 2119 га, загальна кількість населення станом на 1 січня 2014 року – 17136 чол., в т.ч. у самому Богодухові – 15,544 тис. чол..

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 місто Богодухів занесено до списку історичних населених місць України.

Перші історичні відомості про поселення на південному кордоні Російської держави під назвою Дяків Острог відносяться до 1571 року. Проте датою заснування міста вважають 1662 рік (цим роком датований перший опис Богодухова). Саме тоді в ці місця із-за Дніпра прибули “новоприхожие черкасы” (так тоді називали українців) у кількості 1204 чол. на чолі з атаманом Тимофієм (Тимошем) Крисою і заснували слободу.

Стосовно походження назви міста існує декілька версій. Одна із них, зафіксована в письмовому джерелі – книзі “Историко-статистическое описание Харьковской епархии”, виданій 1857 року, назву міста пов’язує з першою побудованою тут церквою Бога Духа Святого.

За іншою, місто «происхождение имеет от хорошего воздуха, жители назвали Богодуховом».

Економічному розвитку Богодухова сприяло його вигідне географічне положення – тут пролягав великий шлях, що з’єднував полкові міста Харків та Охтирку.

З 1681 по 1765 роки Богодухів був сотенним центром Охтирсько-Слобідського козацького полку.

В 1781 році слобода Богодухів дістала статус повітового міста Харківського намісництва.

З утворенням Харківської губернії місто стало центром одноіменного повіту (1835-1923 р.р.).

З 1923 року Богодухів – районний центр Харківської області.

Богодухів є батьківщиною відомих діячів української культури: письменниці Марії Миколаївни Загірньої-Грінченко (дружини Бориса Грінченка), композитора Валентина Тихоновича Борисова, живописця Миколи Митрофановича Уварова, кінорежисера Віктора Іларіоновича Івченка, кінооператора Михайла Кириловича Чорного. У місті пройшли дитячі роки народного художника України Михайла Гордійовича Дерегуса, письменника Миколи Хвильового (Фітільова). Тут працювали бандурист Іван Іович Кучугура-Кучеренко, письменник Дмитро Іванович Бедзик, артистка Уляна Павлівна Суслова.

На сьогодні Богодухів – сучасний розвинутий районний центр. Населення зайняте в промисловості (основна частина), сільському господарстві, на транспорті, в бюджетній сфері, малому бізнесі.

Промислові підприємства та їх філії в основному займаються виробництвом харчової продукції та переробкою сільгоспсировини. Із них найбільші: ПАТ «Богодухівський м’ясокомбінат», ТОВ «Богодухівський молзавод», ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор», ТОВ «Богодухівський завод «Продтовари». Також працює Богодухівський електромеханічний завод ДНВП «Об’єднання «Комунар».

Створені сприятливі умови для розвитку малого бізнесу. Спостерігається постійна тенденція зростання кількості суб’єктів підприємництва і, як наслідок, збільшення числа нових робочих місць.

Досить розгалужена соціальна сфера міста.

Навчальну діяльність здійснюють три загальноосвітні заклади нового типу: гімназія, колегіум, ліцей, а також медичний коледж, професійний аграрний ліцей та спеціальний навчально-виховний комплекс. Працюють шість дошкільних навчальних закладів, центр дитячої та юнацької творчості, музична школа імені В.Т.Борисова, дитячо-юнацька спортивна школа, два інтернати, територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Функціонують поліклініка, лікарня на 260 ліжко-місць, санітарно-епідеміологічна станція.

Із закладів культури до послуг населення – будинок культури, дві бібліотеки,   краєзнавчий музей.

Діє релігійна громада української православної церкви. В 1991 році збудовано Свято-Покровський храм. Нині у центрі міста стараннями протоієрея Стефанія,православної громади та всіх небайдужих людей споруджується Свято-Духівський храм.

У с. Семенів Яр працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб та бібліотека-філія, фельдшерсько-акушерський пункт.

За підсумками 2008 і 2009 років районний центр ставав переможцем всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку», у 2009 році переміг в обласному конкурсі «Краща сільська, селищна, міська (міста районного значення) рада».

За досягнення в роботі з поліпшення благоустрою, озеленення, забезпечення належного санітарного стану та підтримки громадського порядку у 2013 році міська рада нагороджена дипломом департаменту житлово — комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрації

Побратим Богодухова: місто Бойєртаун, штат Пенсільванія(США), місто Самбір Львівської області

 

Більше про Богодухів можна прочитати:

1. Бєляєв М.С., Чернігова Н.В. Наш край – Богодухівщина. – Харків: РВП «Оригінал», 1993. – 143 с.

2. Могилевська Н.М., Бєляєв М.С. Криниці світла і добра. – Харків, 2002. – 318 с.

3. Таран В., Могилевська Н. Богодухівська симфонія. – Харків: Видавничо-поліграфічна фірма «Майдан», 1997. – 146 с.

4. Державний архів Харківської області. Старовинні міста Харківщини. Богодухів. Збірник архівних документів і матеріалів. – Харків: «Фоліо», 1995. – 128 с.

5. Могилевська Н. Богодухів. З історії міського самоврядування. – Харків, 2008. -76 с.

  

 Фотографії Богодухова початку ХХ століття