internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 36

Інше Щодо визнання осіб пов’язаними Пов’язаність осіб визначається відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс). Пов’язаними особами визна- ються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема, для юридичних осіб одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків. Наприклад, якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними. (Лист ДФС України від 06.10.2016 №21689/6/99-99-15-02-02-15http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70029.html) Перелік моделей, модифікацій РРО — у новому реєстрі Державна фіскальна служба України наказом від 28 вересня 2016 р. №813 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну реєстрацію яких заборонено. Відповідно, попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. №535, втратив чинність. Нагадаємо, що суб`єкти господарювання – фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, обов’язково повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі — Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Про терміни зберігання первинних документів Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02- 02-15 (далі – лист ДФС) пові- домила про терміни зберігання первинних документів. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).Згідно з абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу (п.44.1 ст.44 Кодексу). Відповідно до п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996). Що стосується вимоги надання до контролюючого органу документів, термін зберігання яких перевищує 1095-денний термін, то згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. У випадках, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст.102 Кодексу. Лист №20303 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника Державна фіскальна служба України повідомляє про доопрацювання електронного сервісу Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440«Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»). Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді. Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв’язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (абзац п’ятий пункту 6 Постанови №440). Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію. Незалежна професійна діяльність: комунальні витрати приватного нотаріуса Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. У зв’язку з цим для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу приватного нотаріуса, доцільно скористатися Узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказами № 1185 від 24.12.2012 р. та № 884 від 30.12.2013 р. Зокрема, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса у разі, якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса. Отже, комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання власної квартири (житловий фонд) не можуть бути віднесені до витрат приватного нотаріуса. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з Податковим кодексом України є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) визначено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Тобто незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Відтак розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України. Водночас вимоги ст. 100 Податкового кодексу України не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Хто повинен сплачувати рентну плату за використання води? Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Разом з тим, Податковим кодексом України визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку. Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані. Пунктом 255.4 ст. 255 ПКУ визначено перелік обсягів води, за які не справляється рентна плата. Відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Суб’єкти господарювання, які здійснюють використання води виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, або здійснюють використання води, за обсяги якої згідно із п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється, не зобов’язані подавати до контролюючих органів декларацію разом з Додатками (5, 6, 7), оскільки в них не виникає об’єкту оподаткування. Податкова декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Невід’ємною частиною податкової декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до податкової декларації. Новий Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника В електронному сервісі ДФС «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі — Порядок). Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації (пункт 11 Порядку), зокрема: • код згідно з ЄДРПОУ; • найменування неприбуткової організації; • дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; • ознаку неприбутковості; • дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; • дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; • дату скасування ознаки неприбутковості; • дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; • найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу. Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію. Подорожуєте через кордон? – візьміть до уваги ряд важливих правил Насамперед варто зазначити, що на митних постах для наземного та повітряного транспорту існує двоканальна система пропуску товарів – так звані «зелений» та «червоний» коридори. «Зелений коридор» призначений для громадян, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо їх ввезення або вивезення. Проходження цим коридором звільняє громадян від заповнення митної декларації. «Зелений коридор» громадяни мають право обрати у випадках, якщо вони переміщують: 1. Особисті речі: — два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютери; — спортивне спорядження; — особисті прикраси, які були у користуванні; — одяг, взуття, призначені виключно для власного користування; — 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів — інші товари (за винятком підакцизних) для особистого користування. 2. Товари, загальна вартість яких не перевищує 500 євро (в еквіваленті), а вага 50 кг (наземним транспортом) та 1 000 євро (повітряним). 3. Готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу. 4. Алкогольні напої: горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино – 2 л, пиво – 5 л; 5. Тютюнові вироби: 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів). 6. Продукти харчування для власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро: — в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі) – 1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування; — без упаковки – до 2 кг кожного найменування; — неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування. 7. Лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Відтак проходження митного контролю «червоним коридором»передбачає заповнення громадянами митної декларації, а у разі наявності товарів, які перевищують встановлені норми – і сплату податків. Громадянин обирає «червоний коридор» у випадку, якщо він переміщує: 1. Товари, загальна вартість яких перевищує 500 євро (в еквіваленті), а вага 50 кг (наземним транспортом), або вартість яких перевищує 1 000 євро (повітряним); 2. Готівкову валюту України або іноземну валюту в сумі, яка перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу; 3. Домашніх тварин за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів країн, з яких походять ці тварини. 4. Якщо пасажир переміщує товари, загальна сумарна фактична вартість яких не перевищує 500 євро (наземним шляхом) або 1 000 євро (повітряним) та ввозяться особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, або товари, фактична вартість яких від 500 до 10000 тис. євро (наземним шляхом) або 1 000 до 10 000 євро, то такі товари оподатковуються ввізним митом у розмірі 10 % митної вартості, податком на додану вартість. Якщо ж загальна вартість товарів перевищує 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість. Зауважимо, що податки нараховуються із розрахунку вартості товарів. Для цього пасажирам слід пред’явити посадовій особі митниці товарні чеки, ярлики та інші наявні цінові документи. Якщо такі документи відсутні, посадові особи митниці визначають митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні товари. . Хочете скасувати реєстрацію РРО – починайте з ЦСО Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі — Порядок) заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО). Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації. При викраденні РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку) поштою або безпосередньо в контролюючому органі. Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО. . Нові можливості Електронного кабінету платника Державною фіскальною службою України для зручності платників податків розширено функціональні можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника». Зокрема, створено вкладку -«Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних про платників податків, яких включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Реєстр містить ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, а саме, код згідно з ЄДРПОУ, найменування організації, дату присвоєння ознаки неприбутковості тощо. Інформація з реєстрів ДФС є загальнодоступною. Користувачі мають можливість у режимі онлайн завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію. Відпустка та лікарняний „спрощенця” дозволить не сплачувати авансові внески Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ. Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Що означає ”первинна реєстрація РРО”? Первинна реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Державного реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові). Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина реєстру РРО. Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО? Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО). Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації. У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі). Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО. Перелік моделей, модифікацій РРО — у новому реєстрі Державна фіскальна служба України наказом від 28 вересня 2016 р. №813 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну реєстрацію яких заборонено. Відповідно, попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. №535, втратив чинність. Нагадаємо, що суб`єкти господарювання – фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, обов’язково повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі — Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Яка передбачена відповідальність у разі роздрукування Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити? Відсутність обов’язкового реквізиту у звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку). За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції: вчинене вперше – 1 грн.; за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг). Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено? У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання. Які документи надає контролюючому органу ФО — платник транспортного податку в разі виявлення розбіжностей у відомостях щодо фактичного пробігу з метою проведення перерахунку суми податку? Податковим кодексом України не передбачено переліку документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та не визначено органи, які мають право видавати такі документи, оскільки визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком покладено виключно на Міністерство економічного розвитку (далі – Мінекономрозвитку). Якщо у ході звірки з фізичними особами-платниками податку будуть виявлені розбіжності між даними контролюючих органів та документами платника податку, які впливають на середньоринкову вартість автомобіля (наприклад, акт передавання-приймання транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту тощо), то визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля проводить виключно Мінекономрозвитку. Враховуючи зазначене вище, проведення перерахунку суми податку, надсилання (вручення) нового податкового повідомлення-рішення буде здійснюватися контролюючим органом лише після отримання визначеної Мінекономрозвитку інформації про середньоринкову вартість автомобіля, з урахуванням таких документів. Чи потрібно СГ для здійснення роздрібної торгівлі виключно винами столовими придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями? Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати обмеження щодо продажу та споживання столових ви Чи застосовуються штрафні санкції до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)? До суб’єктів господарювання при здійсненні ними торгівлі виключно пивом у приміщеннях або будівлях (об’єктах (закладах) ресторанного госпо

Інше

 

Щодо визнання осіб пов’язаними

Пов’язаність осіб визначається відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -  Кодекс).

Пов’язаними особами визна- ються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема, для юридичних осіб одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.

Наприклад, якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними.

(Лист ДФС України від 06.10.2016 №21689/6/99-99-15-02-02-15http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70029.html)

 

 

Перелік моделей, модифікацій РРО — у новому реєстрі

Державна фіскальна служба України наказом від 28 вересня 2016 р. №813 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну реєстрацію яких заборонено.

Відповідно, попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. №535, втратив чинність.

Нагадаємо, що суб`єкти господарювання – фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, обов’язково повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі — Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 

Про терміни зберігання первинних документів

Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02- 02-15 (далі – лист ДФС) пові- домила про терміни зберігання первинних документів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).Згідно з абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу (п.44.1 ст.44 Кодексу).

Відповідно до п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Що стосується вимоги надання до контролюючого органу документів, термін зберігання яких перевищує 1095-денний термін, то згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У випадках, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст.102 Кодексу.

Лист №20303 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

 

Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника

        Державна фіскальна служба України повідомляє про доопрацювання електронного сервісу Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440«Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).

         Також  найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.

         Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв’язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (абзац п’ятий пункту 6 Постанови №440).

         Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

 

Незалежна професійна діяльність: комунальні витрати приватного нотаріуса

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. У зв’язку з цим для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу приватного нотаріуса, доцільно скористатися Узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказами № 1185 від 24.12.2012 р. та № 884 від 30.12.2013 р. Зокрема, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса у разі, якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Отже, комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання власної квартири (житловий фонд) не можуть бути віднесені до витрат приватного нотаріуса.

 

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з Податковим кодексом України є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) визначено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Тобто незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Відтак розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Водночас вимоги ст. 100 Податкового кодексу України не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

 

Хто повинен сплачувати рентну плату за використання води?

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Разом з тим, Податковим кодексом України визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Пунктом 255.4 ст. 255 ПКУ визначено перелік обсягів води, за які не справляється рентна плата. Відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють використання води виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, або здійснюють використання води, за обсяги якої згідно із п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється, не зобов’язані подавати до контролюючих органів декларацію разом з Додатками (5, 6, 7), оскільки в них не виникає об’єкту оподаткування.

Податкова декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Невід’ємною частиною податкової декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до податкової декларації.

 

Новий Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника

В електронному сервісі ДФС «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі — Порядок).

Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації (пункт 11 Порядку), зокрема:

• код згідно з ЄДРПОУ;

• найменування неприбуткової організації;

• дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації;

• ознаку неприбутковості;

• дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни;

• дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості;

• дату скасування ознаки неприбутковості;

• дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру;

• найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

 

Подорожуєте через кордон? – візьміть до уваги ряд важливих правил

Насамперед варто зазначити, що на митних постах для наземного та повітряного транспорту існує двоканальна система пропуску товарів – так звані «зелений» та «червоний» коридори.

«Зелений коридор» призначений для громадян, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо їх ввезення або вивезення. Проходження цим коридором звільняє громадян від заповнення митної декларації.

«Зелений коридор» громадяни мають право обрати у випадках, якщо вони переміщують:

1. Особисті речі:

- два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютери;

- спортивне спорядження;

- особисті прикраси, які були у користуванні;

- одяг, взуття, призначені виключно для власного користування;

- 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів

- інші товари (за винятком підакцизних) для особистого користування.

2. Товари, загальна вартість яких не перевищує 500 євро (в еквіваленті), а вага 50 кг (наземним транспортом) та 1 000 євро (повітряним).

3. Готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу.

4. Алкогольні напої: горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино – 2 л, пиво – 5 л;

5. Тютюнові вироби: 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів).

6. Продукти харчування для власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро:

- в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі) – 1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування;

- без упаковки – до 2 кг кожного найменування;

- неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування.

7. Лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Відтак проходження митного контролю «червоним коридором»передбачає заповнення громадянами митної декларації, а у разі наявності товарів, які перевищують встановлені норми – і сплату податків.

Громадянин обирає «червоний коридор» у випадку, якщо він переміщує:

1. Товари, загальна вартість яких перевищує 500 євро (в еквіваленті), а вага 50 кг (наземним транспортом), або вартість яких перевищує 1 000 євро (повітряним);

2. Готівкову валюту України або іноземну валюту в сумі, яка перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу;

3. Домашніх тварин за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів країн, з яких походять ці тварини.

4. Якщо пасажир переміщує товари, загальна сумарна фактична вартість яких не перевищує 500 євро (наземним шляхом) або 1 000 євро (повітряним) та ввозяться особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, або товари, фактична вартість яких від 500 до 10000 тис. євро (наземним шляхом) або 1 000 до 10 000 євро, то такі товари оподатковуються ввізним митом у розмірі 10 % митної вартості, податком на додану вартість.

Якщо ж загальна вартість товарів перевищує 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість.

Зауважимо, що податки нараховуються із розрахунку вартості товарів. Для цього пасажирам слід пред’явити посадовій особі митниці товарні чеки, ярлики та інші наявні цінові документи. Якщо такі документи відсутні, посадові особи митниці визначають митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні товари.

.

Хочете скасувати реєстрацію РРО – починайте з ЦСО

Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі — Порядок) заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

При викраденні РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку) поштою або безпосередньо в контролюючому органі.

Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

 

.
Нові можливості Електронного кабінету платника

Державною фіскальною службою України для зручності платників податків розширено функціональні можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Зокрема, створено вкладку  -«Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних про платників податків, яких включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Реєстр містить ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, а саме, код згідно з ЄДРПОУ, найменування  організації, дату присвоєння ознаки неприбутковості тощо.

Інформація з реєстрів ДФС є загальнодоступною. Користувачі мають можливість у режимі онлайн завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

 

Відпустка та лікарняний „спрощенця” дозволить не сплачувати авансові внески

Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

 

Що означає ”первинна реєстрація РРО”?

 Первинна реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Державного реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
     Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина реєстру РРО.

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?

 Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).
     Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції. 
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).
Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

 

Перелік моделей, модифікацій РРО — у новому реєстрі

Державна фіскальна служба України наказом від 28 вересня 2016 р. №813 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну реєстрацію яких заборонено.
Відповідно, попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. №535, втратив чинність.
Нагадаємо, що суб`єкти господарювання – фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, обов’язково повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі — Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 

Яка передбачена відповідальність у разі роздрукування Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити?

Відсутність обов’язкового реквізиту у звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку). 
     За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно з п. 1 
ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції: 
вчинене вперше – 1 грн.; 
за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг).

 

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?

 У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

Які документи надає контролюючому органу ФО — платник транспортного податку в разі виявлення розбіжностей у відомостях щодо фактичного пробігу з метою проведення перерахунку суми податку?

 Податковим кодексом України не передбачено переліку документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та не визначено органи, які мають право видавати такі документи, оскільки визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком покладено виключно на Міністерство економічного розвитку (далі – Мінекономрозвитку). Якщо у ході звірки з фізичними особами-платниками податку будуть виявлені розбіжності між даними контролюючих органів та документами платника податку, які впливають на середньоринкову вартість автомобіля (наприклад, акт передавання-приймання транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту тощо), то визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля проводить виключно Мінекономрозвитку.  Враховуючи зазначене вище, проведення перерахунку суми податку, надсилання (вручення) нового податкового повідомлення-рішення буде здійснюватися контролюючим органом лише після отримання визначеної Мінекономрозвитку інформації про середньоринкову вартість автомобіля, з урахуванням таких документів.

 

Чи потрібно СГ для здійснення роздрібної торгівлі виключно винами столовими придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

 Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати обмеження щодо продажу та споживання столових ви

 

Чи застосовуються штрафні санкції до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)?

До суб’єктів господарювання при здійсненні ними торгівлі виключно пивом у приміщеннях або будівлях (об’єктах (закладах) ресторанного господарства, магазинах, павільйонах, кіосках тощо) без обмеження площі, обладнаних реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), не застосовуються штрафні санкції за продаж пива як за торгівлю у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
     Забороняється продаж пива з лотків, розкладок, стендів, у палатках та інших пунктах продажу товарів, які розташовані поза торговими приміщеннями (будівлями) та не обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

 

Чи обов’язково при реалізації товарів чи наданні послуг використовувати цінники?

 Відповідно до п.8 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

 

Яким чином ЮО обчислюють та сплачують транспортний податок?

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями
(далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з рентної плати, яка містить декілька додатків до неї, у тому числі якщо декларація подана, але без деяких відповідних додатків та за якими кодами бюджетної класифікації сплачуються штрафні санкції?

 За неподання або несвоєчасне подання Податкової декларації з рентної плати (далі – Податкова декларація), яка містить декілька додатків до неї, контролюючим органом застосовується штрафна санкція в розмірі 170 гривень за кожне неподання або несвоєчасне подання до відповідного контролюючого органу незалежно від кількості додатків, які подаються разом з Податковою декларацією. У разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання Податкової декларації контролюючим органом накладається штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання Податкової декларації сплачуються на код бюджетної класифікації, який зазначено у податковому повідомленні-рішенні, врученому платнику рентної плати.При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за неподання деяких додатків до поданої вчасно Податкової декларацій ПКУ не передбачено.
Слід зазначити, що у разі неподання платником рентної плати разом з Податковою декларацією деяких додатків, у яких необхідно обчислити податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта, такий платник має право до настання граничного терміну подання такої звітності подати нову звітну Податкову декларацію разом з такими додатками або уточнюючу Податкову декларацію після настання граничного терміну її подання із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

 

Які терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД?

На період з 15.09.2016 до 15.12.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

 

Ввезені в Україну авто для вільного обігу мають відповідати екологічним нормам не нижче «ЄВРО-5»

 

З 1 січня 2016 року відповідно до діючого законодавства пропуск на митну територію України для вільного обігу транспортних засобів нових та таких, що були у використанні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5». Виняток складають транспортні засоби, які ввезені на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.

Митниці ДФС у рамках своїх повноважень здійснюють перевірку відомостей про рівень екологічних норм автомобілів, які вказані в документах, контролюючи таким чином виконання імпортерами вимог статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».

Враховуючи це, громадяни, які ввозять на територію України автомобілі для вільного обігу, повинні підтвердити рівень відповідності транспортних засобів екологічним нормам.

Документом, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» — «ЄВРО-6» або іншому рівню) є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому, на транспортні засоби, які ввозяться в Україну з іншою метою, ніж для вільного обігу, зазначені вимоги не поширюються.

                                                                                                                                                                                 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.