internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 5

Інше

 

 

 

 

Деякі питання, пов’язані із застосуванням тимчасових митних декларацій

З метою надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності практичної допомоги в частині оформлення та використання митних декларацій Енергетична митниця ДФС інформує про використання тимчасових митних декларацій при проведенні досліджень (аналізів, експертиз) товарів.

Відповідно до ч.1 ст.260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, він може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що ця декларація містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової декларації.

При цьому згідно з ч.3 ст.260 Митного кодексу України, якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахувань за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Заборони та обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України визначені статтями 196, 197 Митного кодексу України.

Пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, зокрема передбачено, якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації.

Частиною 21 ст. 356 Митного кодексу України визначено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

 

Щодо сплати фізичною особою транспортного податку, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) плат- никами транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7  п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 111.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Це важливо! Як відображати роздрібний акциз в КОРО

З 4 листопада п.р., набрав чинності Наказ Мінфіну від 23.09.2016 року  № 837, яким  внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Основні зміни стосуються порядку відображення сум акцизного податку в книгах обліку розрахункових операцій (далі — КОРО), а саме:

- вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у КОРО не поширюються на записи, що формуються на підставі фіскальних касових чеків, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких були включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем  до 11.03.2016 року.

- у разі наявності у суб’єктів господарювання КОРО за  формами у редакції  скасованого наказу Міндоходів №417, такі книги можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування  їх реєстрації. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі КОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

 

Перелік документів для реєстрації РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати зареєстровані в податковій інспекції за основним місцем обліку персоналізовані опломбовані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), які переведені у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання;

– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

– копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.

Мито, його види та ставки

Мито — це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:

- ввізне мито — на товари, що ввозяться на митну територію України.

- вивізне мито — на українські товари, що вивозяться з України.

- сезонне мито – на окремі товари на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення.

- особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне та додатковий імпортний збір — з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників та  незалежно від інших видів мита.

Мито обраховується:

-  у відсотках до митної вартості товарів (адвалорна ставка),

- у грошовому розмірі на кількість товарів у встановлених законом одиницях виміру (специфічна ставка);

- одночасно у відсотках до митної вартості товарів та у відсотках до митної вартості товарів (комбінована ставка).

Об’єктами оподаткування митом є:

- товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

- товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

- товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах органів доходів і зборів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення встановлених строків зберігання та реалізуються відповідно до статті 243 Митного кодексу.

В залежності від обраного митного режиму законодавством установлено звільнення, умовне повне або часткове звільнення від оподаткування митом,  а от звільняти окремих юридичних та фізичних осіб від сплати мита і переносити для них строки його сплати  забороняється.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

 

Засновники та керівники громадських і благодійних організацій повинні подати документи, що підтверджують статус неприбутковості

Звертаємо увагу, що  відповідно до вимог Закону України № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» неприбутковим підприємством, установою та організацією вважається підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам (п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України):

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).  Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Разом з тим, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отож, організації та підприємства, які мають намір зберегти статус неприбутковості у наступному 2017 році, повинні до кінця року привести у відповідність до вище окреслених вимог свої статутні документи та надати копії цих документів до органів ДФС за місцем реєстрації не пізніше 31 грудня 2016 року.

У випадку ненадання документів, такі платники податків виключатимуться з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Звертаємо увагу, що 13.08.2015 року набрав чинності Закон України № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», яким змінено порядок оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій.

 

Протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації?

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх подат- кових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Щодо розрахунку пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податковго кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. «а» пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

(Лист ДФС України від 05.09.2016 р. № 19175/6/99-99-15-02-02-15 )

 

Вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют

При експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ, є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, що визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму. На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).

Частиною 1 ст. 248 МКУ визначено, що з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.

Згідно з частиною 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, з метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 9 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2003 року за № 1094/8415 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених в абзаці другому п. 2 Положення, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє протягом наступних вихідних або святкових днів.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починає діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 101.17).

 

До уваги користувачів електронного цифрового підпису!

Підпунктом 6.6.2 п. 6.6 розд. 6 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) визначено, що клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема у разі:

- зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті: переведення на іншу посаду або звільнення з роботи підписувача (для посилених сертифікатів, в яких зазначена посада його власника), зміна прізвища підписувача;

- виявлення помилок у реквізитах посиленого сертифіката тощо.

Крім того, відповідно до пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15, замовник (особа, що приєдналась до зазначеного Договору) зобов’язується негайно інформувати виконавця (Інформаційно-довідковий департамент ДФС) про факти виявлення неточностей або зміни даних, зазначених у посилених сертифікатах та/або реєстраційній картці.

Для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати комплект документів, перелік яких визначено Регламентом АЦСК ІДД ДФС.

Отже, при зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.