internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 2

Інше

 

 

Щодо сплати фізичною особою транспортного податку, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) плат- никами транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7  п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 111.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

На яких умовах застосовуються преференційні ставки ввізного мита відповідно до Угоди про вільну торгівлю?

Відповідно до ст. 2.3 Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація), яка вчинена 24 червня 2010 року (далі – Угода) Сторони повинні скасувати всі мита та еквівалентні миту податки і збори на імпорт товарів, які походять з держав ЄАВТ або України.

Статтею 2.2 Угоди встановлено, що Протокол про правила визначення походження встановлює правила визначення походження та методи адміністративного співробітництва (далі – Протокол).

Відповідно до вимог ст. 17 Протоколу продукти, що походять з держави ЄАВТ під час імпорту до України повинні отримати переваги від цієї Угоди після надання одного з таких підтверджень походження:

сертифікат з перевезення товару EUR.1;

декларація інвойс у випадках, встановлених п. 1 ст. 23 Протоколу.

Декларація інвойс може оформлюватись:

a) уповноваженим експортером у межах визначення ст. 24 Протоколу; або

b) будь-яким експортером для будь-якої партії, що складається з однієї чи більшої кількості упаковок, що містять продукти походженням з країн ЄАВТ, повна вартість яких не перевищує 6000 євро.

При цьому відповідно до ст. 24 Протоколу, декларації інвойс оформлюються уповноваженими експортерами незалежно від вартості відповідних товарів.

Таким чином, вартість товарів, походження яких підтверджується декларацією інвойс, оформленою уповноваженим експортером країни ЄАВТ, не обмежується вартістю 6000 євро.

Декларація інвойс може бути оформлена експортером, коли товари, яких вона стосується, експортуються або після експорту за умови, що вона пред’являється у країні-імпорту не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується (п. 8 ст. 23 Протоколу).

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні-експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни-імпорту (ст. 25 Протоколу).

Статтею 19 Протоколу передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

сертифікат не був виданий під час експорту через помилки, мимовільний недогляд або особливі обставини; або митним органам переконливо доведено, що сертифікат з перевезення товарів EUR.1 був виданий, але не був прийнятий під час імпорту через технічні причини.

При цьому у разі крадіжки, втрати або пошкодження сертифіката з перевезення товарів EUR.1 експортер може звернутися до митних органів, які його видали, за дублікатом, оформленим на підставі експортних документів, що є в їхньому розпорядженні (п. 1 ст. 20 Протоколу).

Відповідні роз’яснення надані у листі Державної митної служби України від 30.05.2012 № 11.1/2-16.1/6123-ЕП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.05).

 

Перелік документів для реєстрації РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати зареєстровані в податковій інспекції за основним місцем обліку персоналізовані опломбовані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), які переведені у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання;

– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

– копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.

 

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Платники податків відповідно до Податкового кодексу підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку).

Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання.

Фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання для взяття на облік:

- як платника податків – заяву за формою № 5-ОПП;

- як платника єдиного внеску – заяву за формою № 1-ЄСВ.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як платників податків та як платників єдиного внеску здійснюється у день отримання від них заяв за формами № 5-ОПП та № 1-ЄСВ та підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ.

Довідка за формою № 4-ОПП та повідомлення за формою № 2-ЄСВ надсилаються платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника к контролюючому органі.

 

Засновники та керівники громадських і благодійних організацій повинні подати документи, що підтверджують статус неприбутковості

Звертаємо увагу, що  відповідно до вимог Закону України № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» неприбутковим підприємством, установою та організацією вважається підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам (п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України):

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).  Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Разом з тим, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отож, організації та підприємства, які мають намір зберегти статус неприбутковості у наступному 2017 році, повинні до кінця року привести у відповідність до вище окреслених вимог свої статутні документи та надати копії цих документів до органів ДФС за місцем реєстрації не пізніше 31 грудня 2016 року.

У випадку ненадання документів, такі платники податків виключатимуться з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Звертаємо увагу, що 13.08.2015 року набрав чинності Закон України № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», яким змінено порядок оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій. 

 

Як здійснюється перереєстрація cуб’єктів господарювання в контролюючих органах у разі зміни місцезнаходження?

Відповідно до статті 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі — адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.Платники податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, у такому разі, зобов’язані подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок).

Протягом двадцяти днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення за формою № 11-ОПП.

Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку), протягом двох робочих днів після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП.

Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України, у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

У такому випадку, відповідно до пункту 10.13 розд. Х Порядку, юридичні особи — платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 розд. VII Порядку).

Контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку у такі строки:

після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у п.п. 10.13 п. 10 розд. Х Порядку;

протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 розд. VІІ Порядку, є:

юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

відокремлені підрозділи юридичної особи;

самозайняті особи (фізичні особи — підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

При цьому згідно з п. 7 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Тобто, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується єдиний внесок за новим місцем взяття на облік.

Нулевую декларацию планируется ввести с 2018 года

Под «нулевой декларацией» следует понимать определенный механизм декларирования ранее не задекларированного имущества и взыскание с собственника определенных средств за осуществление такой декларации.Рабочая группа должна будет согласовать законодательную инициативу о нулевой декларации с законодательством в сфере привлечения к ответственности за незаконное обогащение (статья 368-2 УК); исключить возможность любых несогласованностей законопроекта с антикоррупционным законодательством.
Предполагается, что в случае принятия такой Закон вступит в силу с 2018 года - с целью предотвращения избежания ответственности для лиц, которые занимают согласно ст. 50 Закона «О предотвращении коррупции» ответственное и особо ответственное положение и обязаны подать в 2016-2017 годах ежегодные декларации об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за прошлый год в соответствии с требованиями действующего законодательства в течение 60 календарных дней после начала работы системы электронного декларирования.

 

Щодо розрахунку пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податковго кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. «а» пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

(Лист ДФС України від 05.09.2016 р. № 19175/6/99-99-15-02-02-15 )

 

Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.

Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).

Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Лист ДФС від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15

 

Проект нової форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”

На сьогодні механізм подання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про вакансії врегульовано наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013  № 316 „Про затвердження  форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання” (зареєстр. в Мін’юсті за № 988/23520 від 17.06.2013) (далі – Форма № 3-ПН).

Практика застосування Форми № 3-ПН засвідчила необхідність спрощення процедури її заповнення роботодавцем та надання роботодавцю можливості щодо уточнення раніше поданої інформації. Крім цього, для здійснення належного аналізу заявлених вакансій слід передбачити у Формі   № 3-ПН розширену інформацію щодо розмірів заробітної плати.

Також у зв’язку з внесенням змін до чинного законодавства, виникла необхідність змінити у Формі № 3-ПН назви освітньо-кваліфікаційних рівнів претендетнів на вакансію та включити до окремих категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб.

 

Оновлено план реформування місцевого самоврядування

 

 27.09.16 Уряд затвердив нову редакцію плану заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Це сприятиме оновленню завдань, строків їх реалізації, а також виконавців таких завдань з метою подальшої реалізації положень Концепції. Основними заходами передбачається розроблення концептуальних пропозицій секторальних реформ у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту; проектів законів України про засади адміністративно-територіального устрою щодо посилення відповідальності органів місцевого самоврядування за прийняття рішень, що порушують Конституцію та закони України, статусу та виборів старост, розширення переліку послуг, які надаються через центри надання адміністративних послуг та забезпечення супроводження у Верховній Раді України проектів законів України, необхідних для реалізації реформи, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи, надання консультативно-методологічної допомоги, запровадження в територіальних громадах (передусім в об’єднаних територіальних громадах) дільничних поліцейських. Прийняття розпорядження сприятиме реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Розпорядження КМУ від 22 вересня 2016 р. № 688-р Деякі питання реалізації Концепції реформування  місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні

Відображення у формі 1-ДФ доходів нарахованих самозайнятим особам

 

27.09.16 При нарахуванні (виплатів) доходів ФОП не залежно від системи оподаткування та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у формі 1-ДФ за той звітний квартал, у якому вони були нараховані, навіть якщо виплат у цьому кварталі не було (пп.»б» п.176.2 ПКУ).  ПрицьомуподатковийагентнеповиненутримуватизтакихдоходівПДФО, якщосамозайнятаособаподастьтакомуподатковомуагентудокумент, щопідтверджуєїїстатуссамозайнятоїособи:          дляфізичноїособипідприємця, яказнаходитьсяназагальнійсистеміоподаткування, такимдокументомможебутикопіявипискиабовитягузДержреєстру;          дляпідприємцяєдинникаабокопіясвідоцтвапросплату єдиногоподатку, абокопіявипискиабовитягузДержреєстру;          дляособи, яказдійснюєнезалежнупрофесійнудіяльністькопіїдовідкипровзяттяїїнаподатковийоблікякфізичноїособи, якапровадитьнезалежнупрофесійнудіяльність. Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4: у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.; у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.; у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством; графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету. Довідником ознак доходів, наведений у додатку до Порядку, визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157». При цьому графа 3 «Сума виплаченого доходу» заповнюється у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі. Наприклад, якщо нарахування доходу було здійснено у лютому місяці (І квартал), а виплату здійснено у квітні місяці (ІІ квартал), то нарахована сума буде відображатись в графі 3а «Сума нарахованого доходу» за І квартал, а виплачена сума буде відображатися в графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ за ІІ квартал. Графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються, в даному випадку в таких графах проставляються нулі.

Уряд на черговому засіданні у середу розгляне проект змін до Податкового кодексу

Кабінет Міністрів України на черговому засіданні у середу розгляне проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Після схвалення членами Уряду антикорупційний законопроект буде направлений на розгляд до Верховної Ради України.

Документ було презентовано та обговорено на нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана у понеділок за участі представників Уряду, контролюючих органів, народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради, підприємців, бізнес-асоціацій та громадських організацій.

Спільний антикорупційний законопроект податкових змін має на меті спростити життя для бізнесу та усунути ті перепони, які заважають підприємцям нормально працювати та розвиватися. Зокрема, законопроект передбачає спрощення адміністрування податків, що дозволить скоротити витрати коштів та часу для бізнесу. Ще одна ціль – зменшити можливості маніпуляцій з боку ДФС та, відповідно, тиск на бізнес, створити рівні та зрозумілі “правила гри” для бізнесу і забезпечити умови для його розвитку.

Ключові податкові зміни включають також введення податкових канікул на п’ять років для новоствореного малого бізнесу, запровадження прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр та передача баз даних від Державної фіскальної служби до Мінфіну.

Зміни до податкового законодавства мають змінити ситуацію щодо ведення бізнесу в країні на краще, наголосив Прем’єр-міністр, відкриваючи зустріч щодо обговорення проекту змін.

«Багато говоримо про ставки податків, але, я думаю, дуже важливо створити систему, яка би давала можливість бізнесу легко розвиватися, і ця легкість ведення бізнесу є ключовим завданням для нас з вами – напрацювати такі зміни до податкового законодавства, які дадуть можливість нам ситуацію змінити», — заявив він.Голова Уряду наголосив, що бізнес та інвестиції «приходять» туди, де є єдині для всіх правила, прогнозована ситуація, а усі контакти з органами влади щодо дозвільних процедур, фіскальних питань та адміністрування податків – відкриті, прозорі і зрозумілі для усіх учасників процесу. У цьому контексті одне з важливих завдань, яке мають вирішити зміни до податкового законодавства, – встановлення єдиних «правил гри» для усіх, зазначив Володимир Гройсман.

Окремо Прем’єр-міністр наголосив, що зміни до податкового законодавства мають стимулювати детінізацію економіки. За мінімальними розрахунками, сьогодні в Україні «у тіні» знаходяться близько трильйона гривень.

«Ми маємо створити нормальні інструменти, які дозволять виводити ситуацію з тіні, щоби ресурси працювали на нашу державу і найголовніше, що ми дали можливість до розвитку [бізнесу], а не до пригнічення, як на превеликий жаль, це бувало, використовуючи різні системи, у тому числі податкову», — зауважив Володимир Гройсман.

Зміни до податкового законодавства також мають стимулювати економічне зростання у країні та зберегти баланс інтересів бізнесу і держави, зауважив Прем’єр-міністр. До того ж спрощення податків має бути одночасно поєднане з відповідальністю.

Під час презентації законопроекту Міністр фінансів наголосив, що запропоновані податкові зміни створять нормальні умови для бізнесу та покращать інвестиційний клімат. А це основа для економічного розвитку держави.

«Наш спільний пакет антикорупційних податкових змін не просто вирішує неоднозначності податкового законодавства, а є дуже важливою частиною реформи ДФС, адже він фактично ліквідує інструменти для системної корупції та зловживань у податковій сфері», — підкреслив Олександр Данилюк.

Учасники наради обговорили основні положення запропонованих змін, висунули свої пропозиції та зауваження. Бізнес-асоціації та громадські експерти підтримали законопроект щодо удосконалення податкової системи. Під час зустрічі всі бізнес-асоціації та громадські експерти підтримали антикорупційний законопроект щодо удосконалення податкової системи. Раніше зміни уже публічно підтримали провідні бізнесові та громадські об’єднання: Американська торгівельна палатаВсеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця»Європейська бізнес асоціація, Спілка українських підприємців (СУП), Українська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата України, Палата податкових консультантів, Рада бізнес-омбудсменаУкраїнський союз промисловців і підприємців, громадська платформа «Податки для економічної свободи», до якої входять 17 асоціацій, Коаліція «За ліберальну податкову реформу», яка налічує 15 асоціацій, а також об’єднання громадських експертів Реанімаційного Пакета Реформ, до складу якого входять провідні дослідницькі центри та громадські організації.

Учасники наради окремо відмінили «безпрецедентний» рівень відкритості Міністерства фінансів під час напрацювання змін до податкового законодавства у робочих групах.

У свою чергу Прем’єр-міністр зауважив, що робота над податковими змінами велась відкрито та прозоро. Кожен міг взяти участь, надіслати свої пропозиції, які обов’язково розглядалися на робочій групі.

«Мінфін оприлюднював декілька разів текст законопроекту для публічного обговорення, провів безліч зустрічей з бізнесом та отримав ще додаткові пропозиції. У результаті командної роботи було розроблено зміни, які мають значно спростити адміністрування податків, вирішити велику кількість проблем бізнесу та найголовніше — подолати системну корупцію», — зазначив Володимир Гройсман.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.