internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 6

Інше

 

Дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних, оподатковується за загальними правилами

Якщо фізична особа – підприємець отримує дохід від тих видів діяльності, які не вказані у реєстраційних даних, то такий дохід оподатковується  за загальними правилами, — звертають увагу в ГУ ДФС у Волинській області.

Зокрема, у п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачено, що у разі, якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Разом з тим, п. 177.8 ст.177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) ФОП від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів .14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідне роз’яснення розміщене у підкатегорії 104.11 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Зустрічаємо нову Інструкцію з оформлення адмінправопорушень

Наказом Мінфіну від 02.07.2016р. затверджено Інструкцію з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення.

Вказаний документ встановлює порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, процедуру складання протоколів та порядок розгляду справ про  адмінпорушення органами ДФС, порядок ведення діловодства в таких  справах, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах по них.

Нагадаємо, за які правопорушення органи ДФС складають протоколи, це зокрема, порушення порядку проведення розрахунків, ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків та утримання та перерахування ПДФО і подання відомостей про виплачені доходи; неподання або несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів); невиконання законних вимог посадових осіб органів ДФС та перешкоджання уповноваженим особам органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок; порушення умов видачі векселів та порядку приймання готівки для подальшого її переказу, а також проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) та незаконні дії у разі банкрутства та фіктивне банкрутство. Окрім того, контролюючі органи мають право оформляти протоколи про адмінпорушення стосовно порядку провадження господарської діяльності, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (в межах переліку) та подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат; зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка та виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Також підпадають під правопорушення, які караються фіскальними органами,  зайняття забороненими видами господарської діяльності  та порушення законодавства про збір та облік ЄСВ тощо.

Слід звернути увагу, у разі вчинення адміністративного правопорушення кількома особами, протокол складається стосовно кожної особи окремо. У разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень. Якщо ж особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Зауважимо, постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає виконанню з моменту винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України. А штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, має бути внесеним  порушником в установу банку України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Додамо, зазначений документ набрав чинності з 19 серпня 2016 року.

 

Щодо коду документа

У зв’язку зі звернен- нями суб’єктів зовнішньоеконо- мічної діяльності Державною фіскальною службою України листом від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 було надано роз’яснення щодо коду документу, а саме: при деклару- ванні упаковок, етикеток, марок акцизного податку та інших подібних товарів, що ввозяться у митному режимі тимчасового ввезення на безоплатній основі на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо комерційної операції та у подальшому будуть вивезені за межі митної території України разом з відповідними товарами, переміщення яких є комерційною операцією, відомості про відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), умовами якого передбачені комерційна операція щодо основних товарів та безоплатне переміщення таких інших товарів, вносяться до графі 44 митної декларації під кодом документа «4000″ відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011 (некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт).

При вивезенні таких товарів разом з товарами, переміщення яких є торговою операцією, відомості про відповідні договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.

(Лист ДФС України від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-

 

Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.

Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).

Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

 (Лист ДФС України від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69773.html)

 

Особливості обліку фізичних осіб-підприємців, які провадять незалежну професійну діяльність

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, то вона обліковується в контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

В такому випадку дана фізична особа зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Водночас в довідці за формою №4-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові платника податків обов’язково зазначається «Фізична особа-підприємець» та вказується вид професійної діяльності (наприклад: «Фізична особа-підприємець, нотаріус»).

Варто зазначити, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративної територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то такий нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця, подавши заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Облік за неосновним місцем обліку».

 

Ннабув чинності Закон про тимчасове підвищення експортного мита на брухт чорних металів

14 вересня 2016 року в газеті «Голос України» N 174 оприлюднено Закон України від 12 липня 2016 року N 1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – Закон № 1455-VIII) (http://zakon.rada.gov.ua/go/1455-19), який набув чинності 15 вересня.

Законом № 1455-VIII установлено, що тимчасово, строком на один календарний рік з дня набрання ним чинності, ставки вивізного (експортного) мита на товари, зазначені в п. 1 Закону від 24 жовтня 2002 року N 216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», із змінами та доповненнями, становлять 30 євро за 1 тонну (замість 10 євро за 1 тонну).

Також цим Законом скасовано норму щодо обов’язкової державної реєстрації контрактів (договорів, угод) на експорт металобрухту.

 

За кожне стаціонарне джерело забруднення необхідно подати окрему декларацію екологічного податку

Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (різні коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ)), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного такого стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо.

Невід’ємною частиною податкової декларації є дев’ять типів додатків, з яких шість розрахунків. Відповідний тип розрахунку забезпечує обчислення податкового зобов’язання за окремим видом об’єкта оподаткування та, зокрема, додатки 1-3 – для кожного джерела забруднення (по кожному КОАТУУ місця розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів).

Відтак суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку.

До декларації такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КОАТУУ) окремо.

 

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності відокремленим підрозділом несе юридична особа

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Отже, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання відокремленим підрозділом юридичної особи податкових декларацій (розрахунків) несе юридична особа, до складу якої входить такий відокремлений підрозділ.

Зазначена норма передбачена п.п. 47.1.1 ст. 47 та п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

 

Державне мито за посвідчення спадкового договору становить 1% від суми договору

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито.

Розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.

Зазначена норма передбачена ст. 1302, ст. 1304 Цивільного Кодексу України та п. 3. ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 №7-93 ”Про державне мито”.

 

Який розрахунковий документ повинна видавати особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність при проведенні готівкових розрахунків з клієнтами?

 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на цих осіб.
Спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.
Враховуючи наведене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Ставки державного мита при укладанні договорів продажу рухомого майна між фізичними особами

Ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами при укладанні договорів продажу рухомого майна за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, встановлюються в таких розмірах:

     дітям, одному з подружжя, батькам — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

     іншим особам — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державне мито за вищезазначені дії, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування.

Зазначена норма передбачена п.п. 3 «г» ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».

 

На яких умовах застосовуються преференційні ставки ввізного мита?

Відповідно до ст. 2.3 Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація), яка вчинена 24 червня 2010 року (далі – Угода) Сторони повинні скасувати всі мита та еквівалентні миту податки і збори на імпорт товарів, які походять з держав ЄАВТ або України.

Статтею 2.2 Угоди встановлено, що Протокол про правила визначення походження встановлює правила визначення походження та методи адміністративного співробітництва (далі – Протокол).

Відповідно до вимог ст. 17 Протоколу продукти, що походять з держави ЄАВТ під час імпорту до України повинні отримати переваги від цієї Угоди після надання одного з таких підтверджень походження:

сертифікат з перевезення товару EUR.1;

декларація інвойс у випадках, встановлених п. 1 ст. 23 Протоколу.

Декларація інвойс може оформлюватись:

a) уповноваженим експортером у межах визначення ст. 24 Протоколу; або

b) будь-яким експортером для будь-якої партії, що складається з однієї чи більшої кількості упаковок, що містять продукти походженням з країн ЄАВТ, повна вартість яких не перевищує 6000 євро.

При цьому відповідно до ст. 24 Протоколу, декларації інвойс оформлюються уповноваженими експортерами незалежно від вартості відповідних товарів.

Таким чином, вартість товарів, походження яких підтверджується декларацією інвойс, оформленою уповноваженим експортером країни ЄАВТ, не обмежується вартістю 6000 євро.

Декларація інвойс може бути оформлена експортером, коли товари, яких вона стосується, експортуються або після експорту за умови, що вона пред’являється у країні-імпорту не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується (п. 8 ст. 23 Протоколу).

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні-експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни-імпорту (ст. 25 Протоколу).

Статтею 19 Протоколу передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

сертифікат не був виданий під час експорту через помилки, мимовільний недогляд або особливі обставини; або митним органам переконливо доведено, що сертифікат з перевезення товарів EUR.1 був виданий, але не був прийнятий під час імпорту через технічні причини.

При цьому у разі крадіжки, втрати або пошкодження сертифіката з перевезення товарів EUR.1 експортер може звернутися до митних органів, які його видали, за дублікатом, оформленим на підставі експортних документів, що є в їхньому розпорядженні (п. 1 ст. 20 Протоколу).

Відповідні роз’яснення надані у листі Державної митної служби України від 30.05.2012 № 11.1/2-16.1/6123-ЕП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.05).

 

Відповідальність при переміщенні через митний кордон України поза митним контролем товарів, транспортних засобів особистого та комерційного призначення

Відповідно до частини першої ст. 482 Митного кодексу України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100% вартості товарів, транспортних засобів — безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

При цьому дії, передбачені частиною першою ст. 482 Митного кодексу України, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 482 Митного кодексу України або ст. 483 Митного кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200% вартості товарів, транспортних засобів-безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

Відповідно до п. 57 частини першої ст. 4 Митного кодексу України до товарів відносяться будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач. Тобто термін «транспортні засоби особистого користування» охоплюються терміном «товари».
Згідно з п. 59 частини першої ст. 4 Митного кодексу України транспортними засобами комерційного призначення є будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Таким чином, відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, передбачена ст. 482 Митного кодексу України.

 

Яким чином можна перевірити наявність особистого ключа ЕЦП на носії?

Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.

 

Які послуги надає Акредитований центр сертифікації ключів ІДД?

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно – довідкового департаменту надає наступні послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП):
-реєстрація заявників;
-надання у користування надійних засобів ЕЦП;
-допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
-обслуговування посилених сертифікатів ключів заявника (сертифікація відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів);
-надання послуг фіксування часу;
-нсультативні послуги за зверненнями підписувачів.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.