buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 7

Інше

 

Застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2014 за №480/25257, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265.

Звертаємо увагу, що відповідна інформація 14.12.2016 також розміщена на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua у розділі «Новини»).

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з 16.06.2016 включено спеціалізований електронний контрольно-касовий реєстратор для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За інформацією Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» виробничі можливості дозволять до кінця лютого поточного року повністю забезпечити касовою технікою наявні потреби ринку зазначеної сфери діяльності.

У зв’язку з викладеним, ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, щодо неухильного виконання вимог чинного законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Павло Дроняк: У 2017 році розмір податкової соціальної пільги складає 800 гривень

Податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану місячну суму зарплати на розмір такої пільги. У 2017 році сума пільги складає 800 грн, тобто 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».

За його словами, право на податкову соціальну пільгу має кожна працююча особа, яка отримує заробітну плату і сплачує податок на доходи фізичних осіб, у разі відповідності умовам.

Так, пільга надається, якщо розмір нарахованої місячної зарплати не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, помноженому на 1,4 і округленому до десятків гривень. При цьому податкова соціальна пільга застосовується тільки до зарплати і не стосується інших доходів (заробітків підприємців або сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності).

Однак, якщо працівник, крім зарплати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учня, студента, аспіранта, ординатора, ад’юнкта, військовослужбовця пільга не використовується.

«Податкова пільга може надаватися тільки на одному місці роботи. Таким чином, якщо людина працює на декількох підприємствах, вона сама може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на пільгу, і подати роботодавцю письмову заяву», – розповів Павло Дроняк.

Посадовець підкреслив, що на податкову соціальну пільгу мають право обидва батьки і надається вона на кожну дитину, але тільки для одного з батьків граничний розмір зарплати, що дає право на пільгу збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років.

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що   1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі – Закон № 1797). Основними змінами Закону № 1797 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

- змінено критерії  визнання операцій контрольованими:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, збільшено з 50 до 150  млн. грн. за податковий (звітний) рік;

обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, збільшено з  5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік;

- запропоновано визнавати контрольованими господарські операції з нерезидентами особливих організаційно-правових форм, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані, як юридичні особи  (LLP,LLC);

- вдосконалено критерії щодо включення країн до Переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими (при формуванні такого переліку враховується такий критерій, як «держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику»);

- запроваджено механізм визначення біржової ціни на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту (уточнено визначення поняття «форвардний контракт», стандартизована форма якого буде затверджуватись Кабінетом Міністрів України);

- методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої рука» приведено у відповідність з рекомендаціями ОЕСР (контрольованими визнаватимуться операції з державами компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією, також  контролюючий орган України не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення, встановлено певні вимоги до документації з трансфертного ціноутворення);

- вдосконалено вимоги та систематизовано перелік інформації, що має бути відображена у звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення (необхідно надати, зокрема опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;  опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснює свою діяльність платник податків, основні конкуренти; відомості щодо участі платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році, з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків тощо);

- передбачено можливість самостійного коригування ціни контрольованої операції до верхнього або нижнього значення діапазону цін замість медіани діапазону;

- чітко розмежовано штрафні санкції за неподання та окремо за несвоєчасне подання звіту про   контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, що дає можливість уникнути від «подвійного» застосування штрафних санкцій;

- перенесено з 1 травня на 1 жовтня кінцевий термін подання звіту про контрольовані операції;

- виключено норму щодо зворотнього коригування податкових зобов’язань;

- акцентовано, що договір про попереднє узгодження цін укладається не щодо „ціни”, а щодо „ціноутворення”.

 

В 2017 році податкові зобов’язання з екологічного податку формуємо за новими ставками

Головне управління ДФС у Вінницькій області звертає увагу платників екологічного податку на зміну ставок з 1 січня поточного року. Законом України від 20.12.2016р. №1791 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків ставки екологічного податку.

Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками при обрахуванні податкових зобов’язань за об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

Нагадаємо, що Податковим кодексом України для платників екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу. Тобто, податкова декларація за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 N 715 подається до органів ДФС протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Сплачується податкове зобов’язання  протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання  Декларації.

Додамо, що граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за новими ставками вважаються за:

I квартал ц. р.: 10 травня, а останнім днем сплати податку 19 травня 2017 року;

II квартал ц. р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;

III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Варто пам’ятати, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник матиме обов’язок щодо подання Декларації відповідно до вимог ПКУ.

Відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 30.01.2017 р. №2060/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування у 2017 році екологічного податку».

 

Звіт по пільгах отримав статус декларації

Звертаємо увагу платників податків на зміни редакції  п. 46.1 Податкового кодексу України.  Починаючи з 1січня поточного року  розширено поняття «податкова декларація» до якого відтепер відноситься  і Звіт про суми податкових пільг. Тож платникам, які користуються пільгами і зобов’язані подавати такий Звіт, слід пам’ятати що у випадку  неподання чи невчасного подання цього Звіту їм загрожуватиме вже не тільки адміністративна відповідальність, а й фінансова відповідальність встановлена  п. 120.1 Податкового кодексу України.

Нагадаємо, що порядок подання Звіту регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1233. Зокрема пунктом 3 Порядку встановлено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації платника протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Разом з тим звертаємо увагу на норму п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України відповідно до якої передбачено умови перенесення строків подання звітності. Зокрема, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Додатково інформуємо, що у випадку коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

 

Щоб отримати бюджетну дотацію діяльність аграрних господарств повинна відповідати законодавчо передбаченим критеріям

Фахівці ДФС не мають жодних підстав перешкоджати аграрним господарствам отримувати бюджетну компенсацію за умови, що діяльність таких підприємств відповідає вимогам податкового законодавства. У цьому представників аграрного сектору Волині в ході зустрічі запевнив перший заступник начальника ГУ ДФС у Волинській області Віталій Чуй.

«Разом з тим, сільськогосподарські товаровиробники, які мають намір отримувати бюджетну дотацію, повинні врахувати, що закон передбачає певні  умови», — наголосив посадовець.

Насамперед, аграрне підприємство повинно бути зареєстрованим платником ПДВ, а питома вага  обсягів постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах повинна становити не менше 75 відсотків від вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

«Водночас, такий платник повинен здійснювати один чи кілька  передбачених Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» видів діяльності, що характеризують його саме як сільськогосподарського товаровиробника. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджету для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017 році, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 року № 77. Отож, за наявності Реєстру отримувачів бюджетної дотації та доопрацювання необхідних податкових документів, що подаватимуться аграріями, волинські фіскали своєчасно та якісно проводитимуть необхідні підтверджуючі контрольно-перевірочні заходи», — запевнив перший заступник начальника ГУ ДФС у Волинській області Віталій Чуй.

Довідково: пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачено, що претендувати на отримання бюджетної дотації можуть сільськогосподарські товаровиробники, які здійснюють такі види діяльності: вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, вирощування винограду, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, вирощування ягід, горіхів та інших фруктів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, розведення коней та інших тварин родини конячих, розведення овець і кіз, розведення свиней, розведення свійської птиці,  розведення інших тварин, вирощування тютюну, виробництво м’яса, виробництво м’яса свійської птиці, перероблення молока, виробництво масла та сиру, виробництва яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку.

 

Законодавчі зміни у сфері застосування касової техніки передбачають доопрацювання РРО та зазначення кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних

В зв’язку із низкою законодавчих змін відповідно до Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», користувачі касової техніки та сервісні організації повинні звернути увагу на такі важливі моменти:

- суб’єкти господарювання обов’язково повинні зазначати у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) код УКТ ЗЕД при реалізації пального, норма передбачена пунктом 11 статті 3 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, обов’язково застосовують РРО згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) та статті 9 Закону № 265;

(Наразі ДФС погоджено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій)». Зазначений проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено Міністерством економічного розвитку та торгівлі України з урахуванням кодів товарної позиції груп товарів згідно з УКТ ЗЕД.)

-  суб’єкти господарювання відповідно до підпункту і) пункту 201.1 статті 201 Кодексу повинні зазначати у податковій накладній код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

У зв’язку із внесенням змінами, представники сервісних організацій, що спеціалізуються на обслуговуванні касової техніки, повинні доопрацювати РРО з тим, щоб суб’єкти господарювання – користувачі РРО могли дотримуватися вимог чинного законодавства.

Зокрема, Технічна комісія з питань ведення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, (протокол від 30.01.2017 № 41) прийняла рішення рекомендувати ДП «Укрелекон» та Асоціації УкрЕККА довести виробникам РРО офіційну позицію ДФС щодо необхідності забезпечення в найближчий час технічної можливості програмування кодів УКТ ЗЕД та Класифікатора послуг (10 розрядів) перед назвою товарів (послуг) у розрахункових документах та звітах.

Довідково: Верховною Радою України прийнято Закон України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який вніс суттєві зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Готівкові кошти – виручка повинні щоденно оприбутковуватися на підставі фіскальних звітних чеків РРО

Випадки порушення касової дисципліни щодо своєчасності оприбуткування виручки на Волині у січні поточного року встановлено в ході трьох фактичних перевірок з дев’яти, які були проведені. На порушників касової дисципліни очікують 27,8 тисячі гривень штрафних санкцій.

Щоб попередити порушення касової дисципліни, фахівці ГУ ДФС у Волинській області звертають увагу суб’єктів господарювання:. готівкові кошти – виручка повинні щоденно оприбутковуватися на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Зокрема, відповідно до п. 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або використанням розрахункової книжки (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Тобто, щоденно суб’єкт господарювання повинен оприбутковувати у КОРО виручку на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів).

За несвоєчасне (через день і більше) оприбуткування передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої та/або несвоєчасно оприбуткованої суми коштів, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

 

У ДФС запроваджені уніфіковані зразки форм актів (довідок) документальних перевірок

ДФС наказом від 16.01.2017 № 23 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення актів (довідок) документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Про це повідомила директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.

«Методичні рекомендації призначені для застосування посадовими особами органів ДФС та спрямовані, перш за все, на запровадження єдиної системи відображення в актах (довідках) перевірок відомостей, пов’язаних з формуванням висновків щодо додержання платниками податків – юридичними особами та представництвами нерезидентів законодавства з питань державної митної справи», – розповіла Наталія Рубан.

За її словами, впровадження цих Методичних рекомендацій дозволить покращити здійснення пост-митного аудиту в Україні шляхом застосування загальної методики щодо заповнення актів (довідок) про результати перевірок та зразків форм цих актів і додатків до них, підвищення якості оформлення результатів документальних перевірок, і, як наслідок, зменшення виникнення спірних питань з платниками податків під час узгодження платниками податків результатів цих перевірок та оскарження прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень.

У Методичних рекомендаціях також наведено зразки форм інших документів, що оформлюються під час проведення документальних перевірок.
«Застосування рекомендацій сприятиме підвищенню якості та доказової бази матеріалів перевірок, підвищенню відповідальності посадових осіб органів ДФС за рішення та дії під час проведення та реалізації матеріалів документальних перевірок, налагодженню партнерських відносин з платниками податків», — підкреслила Наталія Рубан.

 

Платники екологічного податку застосовують збільшенні ставки при обрахуванні податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року

Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками екологічного податку при обрахуванні податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року за наступні об’єкти, що визначені:

пунктами 243.1 — 243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності; для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставка податку за викиди двоокису вуглецю;

пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу — ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу — ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

пунктом 247.1 статті 247 Кодексу — ставка податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

пунктом 248.1 статті 248 Кодексу — ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у Звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

Лист ДФСУ від 30.01.17 № 2060/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування у 2017 році екологічного податку».

 

 Кожен волинянин — платник податків може отримати відомості про доходи і сплачені податки через Електронний кабінет платника

Інформацію про отримані доходи та сплачені податки кожна фізична особа може отримати через Електронний кабінет платника.

«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» — сучасний та доступний  сервіс від ДФС, що стане в нагоді як декларантам — держслужбовцям, так і громадянам, котрі зобов’язані подати річну податкову декларацію.

Щоб отримати відомості про суми виплачених доходів в Електронному кабінеті платника фізична особа з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) повинна створити і направити відповідний запит в розділі  «Подання заяв, запитів для отримання інформації».

Варто врахувати, що запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.

Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Отож, якщо Ви маєте бажання отримати інформацію про доходи в електронному форматі, скористайтеся можливостями  Електронного кабінету платника. Посилені сертифікати на ключі електронного цифрового підпису для роботи в Електронному кабінеті платника можна безкоштовно отримати  в підрозділах Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (м. Луцьк, Київський майдан,4 та  м. Ковель, вул.. Чубинського,1).

 

 Платник податків не звільняється від обов’язку сплати податку чи суми податкового боргу у разі порушення банком строків переказу коштів

Незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу  черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі — переказ) — рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 30.1 ст. ЗО Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.

Довідково: лист ДФС України від 24.01.2017 № 1575/7/99-12-03 «Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів».

 

Отримати електронний ключ просто, звітувати в електронному вигляді — легко

Надання послуг електронного цифрового в Акредитованому центрі сертифікації ключів, який діє при ДФС, безкоштовне, на відміну від комерційних структур. Також звертаємо увагу, що для подання звітності за минулий рік, платник податків має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису.

Водночас нагадуємо, що відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції»  починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у п.1,  пп. «а» п.2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов’язків.

Тому радимо усім не відкладати візит до представництв Акредитованого центру на кінець звітного періоду. Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в будь-якому відділенні центру. В Харківській  області діє чотири таких відділення за адресами:

- м. Харків,  вул. Петра Болбочана, буд. 25, каб. 13,  тел.: (057) 702-86-17 ;

- м. Харків,  просп. Науки, буд. 9, ЦОПП, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №2, №3, тел.: (057) 752-21-65;

- м. Харків, пров. Академіка Підгорного, 3, ЦОПП, каб. 10. тел.: (057) 393-19-72;

- м. Ізюм, вул. Покровська, буд. 32 , тел.: (05743) 5-80-31.

Термін дії сертифікатів – 2 роки з моменту формування. Для його отримання необхідно заповнити реєстраційні заяви, зібрати всі необхідні документи та  звернутися до представництва Акредитованого центру.  З повним переліком документів можна ознайомитися на веб-порталі ДФС за посиланням http://acskidd.gov.ua/r_kor.

 

Термін подання декларації про майновий стан і доходи залежить від категорії платника податку

Неправильне заповнення фізичною особою підприємцем гр.8 декларації (категорія платника)  може призвести до штрафів. Платник податку повинен самостійно правильно визначити категорію платника, оскільки різні категорії мають різні терміни подання декларації та різні терміни сплати ПДФО і військового збору.

При поданні декларації про майновий стан і доходи слід враховувати, що є наступні  категорії платника у графі 8:

- ФОП, які протягом року отримують дохід виключно від підприємницької діяльності та застосовують загальну систему оподаткування – підприємці;

- ФОП, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) – підприємець;

- ФОП, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності та застосовують спрощену систему оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду),  житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) – громадянин;

- ФОП, які протягом року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну та отримали дохід виключно від підприємницької діяльності    – підприємець

- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності — особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування – підприємець;

- Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність та застосовують виключно спрощену систему оподаткування — особа, яка провадить незалежну професійну діяльність

- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) — особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Отже, фізична особа, що одночасно здійснює незалежну професійну та підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, вказує позначку «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність», та подає декларацію до 03.05.2017 р. А якщо така особа застосовує загальну систему, то вказується позначка «підприємець» та подається декларація до 09.02.2017 р (включно).

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.