internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
Переглядiв: 34

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

Адмінштрафи за порушення ліцензування змінено

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Цим документом змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, наданням фінансових послуг, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками чи без таких. Так, з 18 грудня за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладення штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.). До того ж суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманого від його реалізації (до цього за ст. 156 КУпАП така конфіскація є обов’язковою). Наразі, відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП правопорушники притягуються за здійснення господарської діяльності: — без ліцензії або інших дозвільних документів, — з порушенням ліцензійних умов. З 18 грудня відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП (в новій редакції) за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальності не буде. Проте, буде вважатись порушенням діяльність в період припинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкту господарювання в цей період. Доповнення ст. 164 присвячені також порушенням ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, що тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 500 НМДГ (від 4250 до 8500 грн). Крім того, за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф складатиме від 500 до 1500 НМДГ (від 8500 до 25500 грн). Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КУпАП як і зараз будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування.

До уваги платників!

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Державною казначейською службою України з 01.01.2020 р. будуть введені в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового та рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Інформація щодо нових рахунків буде розміщена на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» після 20.12.2019 р. у розділі «Бюджетні рахунки».

Правила ліцензування змінено

Головне управління ДПС в Харківській області інформує, що 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі-Закон). Законом спрощуються умови провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; уточнюється перелік відомостей щодо ліцензування, які міститимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення та удосконалюються процедури оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради. Надано визначення низки термінів: «матеріально-технічна база», «місце провадження виду господарської діяльності», «зупинення дії ліцензії», «відновлення дії ліцензії». Замість анулювання ліцензії Законом запроваджено зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково. Одночасно передбачена можливість оскарження платником рішення органу ліцензування щодо зупинення дії ліцензії. Підстави, порядок зупинення та відновлення дії ліцензії визначені статтею 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — Закон № 222). Також врегульовується питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії. При повторному поданні до органу ліцензування здобувачем ліцензії заяви про отримання ліцензії до такої заяви додаються лише ті підтвердні документи, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться в ліцензійній справі, на момент повторної подачі заяви зберегли свою актуальність.

 Повідомлення за формою № 20-ОПП: що треба знати?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, тобто надавати форму № 20-ОПП. Повідомлення за формою № 20-ОПП потрібно подати до ДПС за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття. Нагадуємо, що через неподання ф. №20-ОПП неможливо зареєструвати РРО на господарську одиницю, а також не приймаються заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, на які не подано ф. №20-ОПП. Звертаємо увагу! ДПС України станом на 07.10.2019 року оновила Довідник типів об’єктів оподаткування для подання форми 20-ОПП.

Затверджено новий порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК

14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Наказ № 520), яким затверджено новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок). Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядком передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Перелік документів, необхідних для розгляду такого рішення, може включати: ► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; ► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції; ► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; ► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; ► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП). Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку. Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у разі: ◄ ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК реєстрацію яких зупинено в ЄРПН; ◄ та/або ненадання платником податку копій документів; ◄ та/або надання платником ПДВ копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Наказ № 520 опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 14.12.2019 № 241.

 Про фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців у 2020 році

Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, зокрема збільшення з 01 січня 2020 року мінімальної заробітної плати – її розмір становитиме 4 723,00 грн на місяць або 28,31 грн за годину. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становитиме 2 102 грн, внаслідок цього збільшуються і максимальні фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) першої та другої груп. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюють для ФОП сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Максимальний розмір ставок відповідно до ПКУ становить: 1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати. Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП – платників єдиного податку складатимуть: — для першої групи – 210,20 грн (2 102 грн х 10 %); — для другої групи – 944,60 грн (4 723 грн х 20 %).

 Нові правила застосування РРО: зміни до ПКУ

Законом України від20 вересня 2019 року№ 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 53, відповідно до якого до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ● роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; ● діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Слід зазначити, що з 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраних видів діяльності та обсягу доходу.

 Декларації на податкову знижку за минулий рік можна подати не пізніше 28 грудня 2019 року

Використати право на податкову знижку за підсумками 2018 року громадяни можуть не пізніше 28 грудня 2019 року (оскільки 30 і 31 грудня визначено як вихідні дні). Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу. Серед основних, відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, витрати на оплату оренди житла для внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 Право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 роз. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: об’єкт житлової іпотеки придбавається; збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Надміру витрачені кошти у відрядженні: коли оподатковувати

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що надміру витраченими у відрядженні коштами є кошти, отримані платником податку на відрядження чи під звіт, не повернені в установлений пп. 170.9.2 ПКУ строк. Оподаткуванню підлягають суми, видані платнику податку: на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат, розраховану згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ; на виконання у відрядженні окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат на виконання таких дій (пп. «б» пп. 170.9.1 ПКУ). Отже, надміру витраченими кошти стають: коли їх не повернули в установлений строк, наприклад, не подано авансовий звіт у строки, установлені ПКУ; якщо кошти перевищують суми дозволених пп. 170.9.1 ПКУ витрат на відрядження (чи суми фактичних витрат на виконання цивільно-правових дій). Надміру витраченими коштами також є суми, витрати яких у відрядженні не підтверджені відповідними розрахунковими документами. Тобто за відсутності розрахункових документів, що підтверджують понесені витрати, такі кошти підлягають поверненню, а якщо їх не повернули в установлений строк — вони набувають статусу надміру витрачених коштів. До категорії надміру витрачених коштів потраплять і підтверджені документально витрати у відрядженні, якщо немає жодного підтвердження зв’язку понесених витрат у відрядженні з господарською діяльністю підприємства (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.