internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 21

ЕЛЕКТОРАЛЬНА КОРУПЦІЯ ЯК ЧИННИК ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ

 

Демократичний політичний режим – стратегі­ чна мета розвитку української державності та вод­ ночас базова умова й індикатор формування лібе­ рального устрою. Функціональні параметри цього режиму (наприклад, розвинені механізми доступу громадян до процесів формування владних інститу­ цій, їх ефективний контроль і змінюваність, двосто­ ронній зв’язок влади та громадян тощо) відобража­ ють фундаментальні характеристики суспільства вільних і відповідальних людей, інституційні фор­ ми інтеграції яких в науці прийнято називати гро­ мадянським суспільством. Останнє, безумовно, не виникає за один день.

Разом із тим, не час є визна­ чальним фактором соціальних трансформацій, а їх якісне наповнення. У цьому контексті справедливою є думка, що час суспільних перетворень – категорія відносна, у площині політичної, правової, моральної свідомості та культури принципово не може вимірюватися ка­ лендарним масштабом. У кожної культури, кожного суспільства цей масштаб різний, він визначається історією, традиціями, рисами ментальності [1, с. 200]. Слід погодитися, що саме останні є визнача­ льними факторами творення реального політичного режиму.

Однак необхідно визнати також те, що час­ то інтенсивність соціодинаміки перевищує пропо­ новані системою публічного адміністрування ритми впровадження інновацій. Інертність, ригідність вла­ ди є потужними чинниками гальмування соціально­ го прогресу. Значну роль у цьому обструктивному конгломераті політико­правової інерційності віді­ грають усталені асоціальні практики, серед яких чільне місце посідає електоральна корупція.

У політології та кримінології не склалося єди­ ної точки зору щодо сутності електоральної коруп­ ції. Деякі вчені вважають, що цей вид корупції ха­ рактеризується тим, що кандидат, який отримав владні повноваження в законодавчому чи виконав­ чому органі, обмінює їх на пропоновані йому мате­ ріальні та нематеріальні блага [2, с. 85]. Інші вчені пропонують під електоральною корупцією розумі­ ти антисоціальне (суспільно небезпечне чи шкід­ ливе) явище, яке характеризується продажністю посадових і службових осіб органів державної вла­ ди та місцевого самоврядування, зареєстрованих в установленому порядку кандидатів на виборні по­ сади, а також членів виборчих комісій, що пов’язано з використанням наявних у них повноважень і мо­ жливостей для одержання матеріальних благ, по­ слуг або інших переваг [3, с. 8]. Однак вважаємо, що ані перший, ані другий із викладених вище підходів не дозволяють повністю розкрити сутність електоральної корупції як полі­ тико­кримінального феномена, який є не лише засо­ бом незаконного збагачення, а й інструментом впливу на весь політичний режим, зрештою – одним з елементів механізму узурпації влади. Таким чином, під електоральною корупцією (корупцією у вибор­ чому процесі) пропонуємо розуміти історично мін­ ливий, соціально­правовий феномен, що проявля­ ється в системі кримінальних, функціонально політичних практик, спрямованих на забезпечення в неправомірний, злочинно­корупційний спосіб бажа­ них окремому суб’єктові (індивідуальному чи групо­ вому) результатів виборів, відмінних від об’єктивно існуючих у суспільстві електоральних настроїв, сус­ пільно­політичних запитів. До форм проявів електоральної корупції, як слушно зазначає Ю. В. Орлов, можна віднести: а) підкуп виборців; б) підкуп членів виборчої комі­ сії з метою фальсифікації виборчих документів; в) корупційну угоду щодо отримання відповідного (так званого прохідного) місця у виборчому списку партії (блоку) [1, с. 180]. До цього переліку можна також додати ще й порушення порядку фінансування політичних партій (ст. 159­1 КК України). Окремою метою електоральних корупційних злочинів є безпосередній вплив на комплектування вищих і центральних органів державної влади, муні­ ципалітету.

Тобто по суті формується квазідемокра­ тичний політичний режим. Для нього характерним є збереження зовнішніх атрибутів демократії (інсти­ туту виборів, правоохоронної діяльності, судового захисту тощо), однак із цілковитим чи, принаймні, суттєвим викривленням змісту функціонування ор­ ганів державної влади. Діяльність останніх значною мірою виявляється симулятивною, а самі властивос­ ті такого політичного режиму – криміногенними. Політичні злочини, що продукуються квазідемокра­ тичними політичними режимами, «не обмежуються спектром ненасильницьких, політично шахрайсь­ ких …; фіксуються змішані параметри політичної злочинності, у структурі якої органічно поєднуються як насильницькі (політичні вбивства, незаконне позбавлення волі тощо), так і ненасильницькі, пере­ лік яких виявляється ширшим за країни з демокра­ тичним режимом. Не є рідкістю політичні пересліду­ вання та навіть репресії, які, зазвичай, маскують під заходи забезпечення національної безпеки, антите­ рористичної діяльності» [4, с. 9]. Отже, електоральна корупція здатна закладати довготривалі політико­кримінальні деструктивні ефекти, спотворюючи, фальсифікуючи зміст полі­ тичного режиму. Особливо гостро це відчувається, Сокуренко В. В., 2017 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНОЛОГІЇ У СВІТЛІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ. ХАРКІВ, 2017 у критично важливі для української державності моменти. Зауважимо, що український народ у черговий раз, під час Революції гідності, підтвердив і продо­ вжує відстоювати своє історичне право на європей­ ську цивілізаційну ідентичність. Для неї характерні високі гуманістичні стандарти організації держав­ ної влади, що абсолютно виключає механізми полі­ тико­кримінальної симуляції і забезпечує найвищий рівень інституціоналізації її корупційних техноло­ гій. Таким чином, завдання у сфері протидії елек­ торальній корупції набувають сьогодні стратегіч­ ної важливості у забезпеченні реалізації в Україні власного ліберального проекту. І наш обов’язок перед прийдешніми поколіннями – змінити уста­ лені у виборчому процесі кримінально­корупційні практики, зруйнувавши їх інституційні основи. Пе­ реконаний, це є базовою умовою для подальшого цивілізаційного поступу нашої країни.

Начальник  Богодухівського РВ

ДВС ГТУЮ  у Харківській  області                                       Дяченко О.М

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.