Переглядiв: 19

До уваги платників податків, що здіснюють контрольовані операції

 

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині зміни критеріїв контрольованих операцій.

З 1 січня 2017 року встановлено нові умови визнання господарських операцій контрольованими:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом перевищує 150 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах».

Однак, за 2016 рік звіт про контрольовані операції необхідно надавати за старими критеріями, а саме:

-         річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 150 млн гривень (без ПДВ);

-         обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом первищує 5 млн гривень (без ПДВ).

З метою недопущення використання схем ухилень від оподаткування запропоновано визнавати контрольованими господарські операції з нерезидентами особливих організаційно-правових форм, які не сплачують податок на прибуток, та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані, як юридичні особи.

 

Чи подає неприбутковий Звіт профспілкова організація

Звертаємо увагу профспілок, їх об’єднань, а також організацій профспілок про зміни в поданні податкової звітності. Зокрема, Законом України від 21.12.2016р. №1797 внесені доповнення в п.46.2 ПКУ, якими передбачено, що вказана категорія платників подає неприбутковий Звіт тільки у випадку порушення п.133.4 Кодексу, тобто, порядку та умов, які визначені для неприбуткових установ. Такими умовами є недотримання вимог, які визначають статус неприбутковості, та/або порушення напряму використання  доходів (прибутків), які мають використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої профспілки, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

В той же час, у разі недотримання профспілковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така установа зобов’язана подати в строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (тобто протягом  20 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, та зазначити й сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання в такому разі розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів із застосуванням ставки 18%.

Водночас така профспілка виключається контролюючим органом із Реєстру неприбуткових установ й організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Та як наслідок, за період із першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року профспілкова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (із наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, установленому для платників податку на прибуток.

Окрім того, з наступного податкового (звітного) року така профспілка подаватиме податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачуватиме податок на прибуток у загальному порядку – щокварталу (якщо обсяг доходу за останній звітний рік досягне 20 млн.) або щорічно (при недосягненні зазначеного обсягу).

 

Що нового очікує підприємців – загальносистемників з 2017 року

Звертаємо увагу фізичних осіб –підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, про суттєві зміни  в оподаткуванні  їхніх доходів.

З  1 січня поточного року у зв’язку із нововведеннями, внесеними Законом України 21.12.2017 року №1797 в статтю 177 Податкового кодексу, до доходу підприємця в сфері роздрібної торгівлі не включаються суми акцизного податку з реалізації підакцизних товарів.

Окрім того, до переліку витрат таких суб’єктів господарювання включаються суми ЄСВ, суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності ФОПа (за винятком ПДВ для фізособи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,  акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності та податку на майно). До витратної частини можна також  додавати платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю.

Варто звернути увагу на підпункт 177.4.5 Кодексу, в якому зазначені витрати, які не включаються до складу витрат підприємця. А саме, витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності ФОПа; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; а також витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення. Окрім того, не дозволяється включати до складу витрат – документально не підтверджені витрати.

Нововведеннями підприємцям надано право за власним бажанням нараховувати та включати до складу витрат амортизацію ОЗ та нематеріальних активів за умови ведення окремого обліку таких амортизаційних витрат.

 

Податкова амортизація: новації нарахування

Нагадуємо, що в податковому обліку амортизуються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності, вартість яких перевищує 6000 гривень та очікуваний строк корисного використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік.

Важливою новацією є те, що з 1 січня 2017 року для розрахунку амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.138.3.1 статті 138 Податкового кодексу).

Починаючи з 1 січня 2017 року платники податку на прибуток отримали право під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації тривалістю два роки (п.43 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу). Така прискорена амортизація може нараховуватися лише для придбаних  після 1 січня 2017 року активів та в разі одночасного виконання таких вимог:

- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

 

Нові правила та розміри нарахування пені

З 1 січня  поточного року змінені правила нарахування пені та її розмір. Зокрема, Законом України від 21.12.2017 року №1797 внесені зміни в статтю 129 Податкового кодексу, в якій чітко прописано, з якого моменту починає нараховуватися пеня. А саме, якщо суму грошового зобов’язання визначає контролюючий орган за результатами податкової перевірки або у випадках, не пов’язаних з проведенням таких перевірок, — то пеня нараховується, починаючи з першого робочого дня після закінчення строку, встановленого для сплати  податкового зобов’язання (у т.ч. за період адміністративного та/або судового оскарження). Якщо ж суму податкового зобов’язання визначає сам платник податків або податковий агент, в такому разі нарахування пені провадиться після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Щодо розміру пені варто пам’ятати, що відтепер у разі нарахування зобов’язання до сплати (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування пені) самим платником або податковим агентом, розмір пені становить 100% річних облікової ставки Нацбанку, яка діє на кожний календарний день (к.д.) прострочення, включаючи день погашення.

У випадку нарахування податкового зобов’язання (з врахуванням штрафів за наявності та без врахування пені) контролюючим органом  або в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, пеня нараховується за кожний к.д. прострочення, включаючи день погашення, у розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

 

Терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН змінено

Законом України  від 21.12.2016р.  № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу, відповідно до яких реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням наступного:

- для податкових накладних та розрахунків коригування до них, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, реєстрація повинна здійснюватися до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, реєстрація повинна здійснюватися до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Крім того, платники ПДВ отримали право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, які зазначені у відповідних податкових накладних або розрахунках коригування.

 

Зміни обов’язкового реквізиту у податковій накладній

Законом України від 21.12.2016р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змінено правила щодо відображення у податковій накладній такого обов’язкового реквізиту, як «код товару».

Згідно нової редакції пункту і) 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначається:

- код товару згідно з УКТ ЗЕД;

- код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- коди товарів або послуг можуть зазначатися неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Отож, з 1 січня 2017 року, у податковій накладній, під час її складання слід зазначати коди усіх без винятку товарів, які реалізуються (незалежно від країни походження, часу придбання чи виготовлення), та коди послуг, які надаються продавцем. Коди вітчизняних товарів та послуг можуть відображатися у неповному форматі, на відміну від підакцизних та імпортованих товарів, коди яких згідно з УКТ ЗЕД мають бути відображені повністю.

Відповідно до п.351 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару або послуги, штрафні санкції не будуть застосовуватися до 31 грудня 2017 року.

 

Визначаємо об’єкт оподаткування транспортним податком по-іншому

Для визначення об’єкта оподаткування транспортним податком у 2017 році використовується не балансова вартість автомобіля та його ціна в продавця, а середньоринкова вартість транспортного засобу, яку визначає Мінекономрозвитку.

Калькулятор  вартості транспортних засобів розміщений на сайті міністерства за посиланням : http:/goo.gl/RNPkoT.

При визначенні середньоринкової вартості легковика враховується   (крім марки, моделі, року випуску та двигуна) ще й тип коробки передач авто та його пробіг.

Для того, щоб авто оподатковувалося транспортним податком, його середньоринкова вартість повинна  перевищувати 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а це складає 1200000 гривень.

До 2017 року середньоринкова вартість автомобіля для цілей оподаткування становила  понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Довідково: Закон України  від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»

 

Про внесення змін до форми декларації акцизного податку

Наказ Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» набрав чинності 22.11.2016 року.

Так, зокрема, декларацію акцизного податку доповнено двома додатками:

- Додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу»;

- Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/ розрахунку коригування».

Також, у Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку внесено зміни у розділ В «податкові зобов’язання з реалізації палива» та розділ Д «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Нагадуємо, що декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом  20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до органу фіскальної служби за місцем обліку платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію до фіскальних органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Нулевую декларацию планируется ввести с 2018 года

Под «нулевой декларацией» следует понимать определенный механизм декларирования ранее не задекларированного имущества и взыскание с собственника определенных средств за осуществление такой декларации.Рабочая группа должна будет согласовать законодательную инициативу о нулевой декларации с законодательством в сфере привлечения к ответственности за незаконное обогащение (статья 368-2 УК); исключить возможность любых несогласованностей законопроекта с антикоррупционным законодательством.
Предполагается, что в случае принятия такой Закон вступит в силу с 2018 года - с целью предотвращения избежания ответственности для лиц, которые занимают согласно ст. 50 Закона «О предотвращении коррупции» ответственное и особо ответственное положение и обязаны подать в 2016-2017 годах ежегодные декларации об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за прошлый год в соответствии с требованиями действующего законодательства в течение 60 календарных дней после начала работы системы электронного декларирования.

 

Нюанси внесення «ідентифікаційного коду» в паспорт у формі ID-картки

При зверненні громадянина до територіального органу ДФС у зв’язку з обміном паспорта у разі зміни прізвища, імені, по батькові, дати народження тощо, особа подає паспорт, що підлягає обміну, і картка платника податків видається відповідно даних паспорта, що підлягає обміну.

Відповідно до норм Податкового кодексу України фізичні особи протягом місяця з дня виникнення таких змін (отримання нового паспорта) повинні подати заяву про внесення змін до Державного реєстру та отримати картку платника податків з новим прізвищем, іменем, по батькові, датою народження (пункт 70.7 статті 70 ПК).

Якщо до територіального органу ДФС звертається особа, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера та бажає, щоб у новому паспорті було внесено слова «відмова», у тому числі особа, яка має у паспорті (у формі книжечки) відмітку «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» чи «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта» така особа подає до територіального органу ДФС Повідомлення за ф. № 1П/Заяви за ф. №5 ДРП.

Територіальний орган ДФС після проведення перевірки надає особі копію Повідомлення за ф. №1П/Заяви за ф. №5ДРП з відміткою про прийняття оригіналу (засвідчує печаткою) для подальшого подання такого документа до відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

Відповідний територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС після видачі такій особі паспорта та внесення слова «відмова» надає до відповідного органу ДФС копію Повідомлення за ф. №1П/Заяви за ф. №5ДРП з відміткою про видачу паспорта особи із зазначенням номера паспорта та органу, який здійснив його видачу для взяття особи на облік у окремому реєстрі Державного реєстру/внесення змін до Державного реєстру.

 

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.