Переглядiв: 13

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

 

  Інформаційне забезпечення є особливою фор­ мою контролю над тими загрозами, які можуть надходити від злочинності. Тому у процесі рефор­мування правоохоронної системи, з урахуванням стрімкого розвитку інформаційних технологій та їх упровадження у всі сфери життєдіяльності, не пе­рестає бути актуальним питання інформаційного забезпечення протидії злочинності. Вважаємо за доцільне окреслити й охарактери­зувати окремі аспекти інформаційного забезпечення протидії корупції на сучасному етапі.

В Україні наприкінці 2014 р. було ухвалено Ан­тикорупційну стратегію на 2015–2017 роки, яка, на думку законодавця, повинна стати новим стратегі­чним документом, який визначить першочергові заходи із запобігання та протидії корупції, що по­ винні створити основу для подальшого проведення реформи в цій сфері. Але чи враховані стандарти інформаційного забезпечення в цьому документі? Відповідь негативна. Тому потребують активного впровадження такі методи інформаційного забезпе­ чення, як опитування представників громадськості, віктимологічний моніторинг осіб, які стали жертва­ ми корупційних злочинів, контент­моніторинг ін­ тернет­ресурсів, метод експертних оцінок тощо. Вивчення громадської думки дає необхідне ін­ формаційне підґрунтя для прийняття конкретних управлінських рішень, а саме для: визначення ак­ туальних для населення кримінальних проблем; прийняття стратегічних і тактичних планів із по­ліпшення криміногенної ситуації в країні, регіоні, локальній місцевості; визначення спільних інтере­ сів у населення й поліції у сфері охорони громадсь­ кого порядку та боротьби зі злочинністю; прийн­ яття найбільш ефективних шляхів налагодження співпраці з населенням.

На відміну від технології статистичного обліку, моніторинг є цільовим спостереженням з орієнтаці­ єю на виявлення тенденцій розвитку з метою про­ гнозування ситуації, що змінюється. Мета монітори­ нгу – понятійне інформативне забезпечення для визначення пріоритетів, методів і засобів підвищен­ня ефективності діяльності чи реагування на події, факти. Зміст кримінологічного моніторингу склада­ ють процеси отримання, обробки й аналізу необхідної для формулювання кінцевих висновків інформації. Застосування відповідного методу не відрізняється особливою глибиною досліджень, його завдання забезпечити своєчасне реагування на системні зміни [1, с. 147–148]. Віктимологічний моніторинг (опитування) осіб, які стали жертвами злочинів, об’єктивно визнача­ ють як альтернативне джерело інформації про стан злочинності в країні. О. Г. Кулик наголошує на перс­ пективності такого напряму кримінологічного ана­ лізу злочинності, як всеукраїнське моніторингове опитування населення з метою визначення осіб, щодо яких протягом певного періоду були вчинені злочини певних видів. Це якісно нова інформація про стан злочинності, яка суттєво відрізняється від відомостей, що містяться в державній статистичній звітності. Водночас інформація, отримана під час віктимологічного опитування, за змістом не є нега­ тивною для респондентів і в більшості випадків немає підстав її приховувати, що забезпечує високу відповідність цих даних реальності [2, с. 55].

       Результати віктимологічного опитування не можуть замінити і, тим більше, протиставлятися даним державної статистики злочинності. Ці дані мають розглядатися як одне з додаткових джерел інформації, що характеризують рівень безпеки в країні й окремих її регіонах. Зіставлення опитува­ льних даних із даними державної статистики зло­ чинності можливе лише після накопичення репре­ зентативного інформаційного масиву за декілька років і тільки за окремими видами злочинів. Вимо­ гою віктимологічного моніторингу є сформовані запитання в анкеті, що мають стосуватися виключ­ но фактів життя самого респондента. Включення до анкети запитань про віктимізацію родичів або знайомих є неприпустимим, оскільки в цьому ви­ падку дані опитування стануть непридатними для коректного статистичного аналізу. Суб’єктами організації всеукраїнського віктимо­ логічного опитування населення можуть бути: Націо­ нальний інститут стратегічних досліджень, спеціальні робочі групи, до складу яких входять працівники міс­ цевих правоохоронних органів; Центр громадських зв’язків (ЦГЗ) МВС України (Департамент комуні­ кації Національної поліції України); Державний комітет статистики України (Держкомстат Украї­ ни); незалежна професійна соціологічна служба. В Україні професійними соціологічними службами, що реалізують опитування на основі репрезентативної вибірки, є: Київський міжнародний інститут соціології; Український центр економічних і полі­ тичних досліджень імені Олександра Разумкова; СОЦИС – Центр соціальних та політичних дослі­ джень (ЦСМД «СОЦИС»); Українські опитування та дослідження ринку; служба соціологічних та мар­ кетингових досліджень «Соціо­Маркет»; Східноук­ раїнський Фонд соціальних досліджень; Інститут соціології НАН України; Фонд Демократичні Ініціа­ тиви; Центр «Соціальний моніторинг»; Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка; Соціологічна група «Рейтинг».

        Опитування громадськості через призму суб’єк­ тивного ставлення респондента дозволяє: – визначити поширення суспільно­небезпеч­ них явищ як нового прояву злочинної діяльності, так і латентних злочинів; – вивчити віктимну поведінку, дані про кіль­ кість потерпілих від злочинних діянь, які проігно­ рували звернення до правоохоронної системи че­ рез різні причини; – розкрити упущення в діяльності правоохо­ ронних органів, оцінити рівень компетентності представників правоохоронної системи та стан ре­ агування на звернення громадян. Враховуючи, що істотний вплив на розвиток су­ спільства здійснює Інтернет, під час організації та проведення віктимологічних моніторингів населен­ ня необхідно використовувати широкі можливості глобальної комп’ютерної мережі. Використання системи моніторингу ресурсів одночасно з контент­аналізом одержало назву контент­моніторинг. Під контент­моніторингом найчастіше розуміють змістовний аналіз інфор­ маційних потоків з метою отримання необхідних якісних і кількісних зрізів, який ведеться постійно протягом не визначеного заздалегідь проміжку часу [3].

         Саме безперервна аналітична обробка повідом­ лень є найхарактернішою рисою контент­моні­ торингу, на відміну від контент­аналізу, оскільки здійснюється безперервно в часі. Контент­аналіз публікацій у ЗМІ як метод використовують як попе­ редню експрес­оцінку зібраних фактів. Унікальність контент­моніторингу полягає в об’єднанні змістових і кількісних методів контент­аналізу. І в практичній діяльності, і в наукових дослі­ дженнях відзначається, що публікації в ЗМІ є дже­ релом кримінологічної інформації, оскільки ЗМІ спроможні поширювати ідеї, почуття, настрої, що сприяють вчиненню злочинів або стримують ско­ єння злочинних дій. Тому слід приділяти увагу в публікаціях в ЗМІ не тільки інформації, що має не­ гативний характер, а й також відомостям, в яких створюється «позитивний» образ представників злочинного світу. Разом із тим, слід враховувати недоліки в ро­ боті ЗМІ, що викликано бажанням опублікувати найбільш цікаву інформацію і тим самим підвищи­ ти рейтинг і конкурентоздатність у сфері мас­ медіа. У пошуках ексклюзиву і першочерговості висвітлення подій, особливо пов’язаних з інформа­ цією з місця злочину (що характеризується «швид­ костиглістю інформації), преса допускає низку сер­ йозних прорахунків, що стосуються достовірності та об’єктивності інформації, розголошення опера­ тивної інформації. Отже, контент­моніторинг інтернет­ресурсів, у тому числі публікацій ЗМІ та інтернет­ЗМІ, як ме­ тод інформаційного забезпечення протидії корупції – це оцінка інформаційного контенту про цю зло­ чинність за якісними та кількісними характеристика з метою отримання нової кримінологічної інформа­ ції про тенденції, закономірності та взаємообумов­ леності злочинної поведінки протягом не визначе­ ного заздалегідь проміжку часу. Загалом інформаційне забезпечення протидії корупції має бути адаптоване до сучасного розвитку інформаційних технологій, використовувати його переваги, що безпосередньо впливає на швидкість і способи обробки інформації. Окремі проблеми інфо­ рмаційного забезпечення потребують нагального вирішення для правозастосовчої діяльності.

 

Начальник  Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ 

у Харківській  області                                       Дяченко О.М

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.