Детальний план території, розташований у межах міста Богодухова: вул.Молокова, вул.Набережна , русло р.Мерла

Переглядiв: 10

Склад пояснювальної записки

1. Вступ.

2. Загальні положення.

3. Стислий опис природних, соціально-економічних і містобудівних умов.

4. Стисла історична довідка.

5. Оцінка існуючої ситуації.

6. Розподіл території за функціональним використанням, розміщення забудови,

структура забудови, яка пропонується.

7. Характеристика видів використання території.

8. Пропозиції щодо встановлення режиму забудови території.

9. Містобудівні умови і обмеження забудови території.

10. Основні принципи планувально-просторової організації території.

11 .Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація

руху транспорту і пішоходів.

12. Інженерне забезпечення території, розміщення інженерних мереж.

13. Інженерна підготовка та інженерний захист території.

14. Комплексний благоустрій та озеленення території.

15. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища.

16. Техногенна та пожежна безпека.

17. Заходи щодо реалізації детального плану.

18. Перелік вихідних даних.

19. Техніко-економічні показники детального плану.

 

1. ВСТУП

Детальний план території, розташованого в межах міста Богодухова: вул.

Молокова зі сходу вул. Набережна (з півночі), русло р. Мерла (з півдня та заходу)»,

виконано на підставі:

- рішення XXIII сесії УІІ скликання Богодухівської міської ради від 16 лютого 2018

року за № 809-УІІ;

- договору на виготовлення проектно-містобудівної документації між замовником

та ПП «ГРАДПЛАНПРОЕКТ»;

- завдання на проектування;

- державних вимог, наданих департаментом містобудування та архітектури

Харківської ОДА.

Детальний план містить графічні і текстові матеріали, склад яких відповідає ДБН

Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

В проекті враховані державні інтереси при їх узгодженні з приватними та громадськими.

Пропозиції детального плану мають бути реалізовані протягом нормативного

розрахункового терміну до 2022 року (згідно п. 4.4 з врахуванням можливих інвестиційних

намірів будівництва для відповідної території).

Рішення детального плану не суперечать функціональному призначенню та містобудівному

зонуванню території, що визначені у Схемі планування території Харківської

області, розробленої Українським державним науково-дослідним інститутом

проектування міст «Дніпромісто» та затвердженої рішенням Харківської обласної ради

у 2010 р.

Топографічну основу проекту складає геодезична зйомка М 1:500, виконана в

2018році.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Запровадження, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної

діяльності» раціональних засобів управління використанням і забудовою території

шляхом планування території є найактуальнішим з цих завдань, його вирішення

сприятиме наповненню місцевих бюджетів, заохоченню інвестицій і пожвавленню місцевої

економіки, розвитку територій сільських рад.

Внаслідок виконання вимог ст. 21 Закону України «Про основи містобудування»,

«Визначення територій та використання земель для містобудівних потреб», не тільки

розширюються управлінські можливості органу влади — можливість вирішення численних

питань щодо розміщення усіх видів забудови, регулювання її характеристик,

здійснення необхідного контролю, залучення інвестицій тощо, але й зростатиме активність

та свідомість членів громади.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний

план території уточнює положення містобудівного об’єкту в структурі району та

визначає планувальну організацію і розвиток відповідної території.

Детальний план території розробляється з метою вирішення деяких питань:

- уточнення планувальної структури і функціонального призначення території,

просторової композиції, параметрів забудови, тощо;

- формування принципів планувальної організації забудови;

- функціональне призначення, режим та параметри забудови, розподіл територій

згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами;

- містобудівні умови та обмеження за відсутності плану зонування території;

- доцільність, обсяги, послідовність використання території;

- черговість та обсяги інженерної підготовки території;

- систему інженерних мереж.

Розроблення детального плану здійснено на підставі наступних нормативних

документів:

 

- ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;

- ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст зонування території»;

- ДСТУ Б Б.1.1-17:2013 «Умовні позначення графічних документів містобудівної

документації»;

- Державні санітарні правила проектування та забудови населених пунктів.

1996р.;

- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;

- ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх

установок за в и бухо пожежною та пожежною безпекою»;

-ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.Основні

положення проектування;

- ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти»;

-ДБН В.2.2-13-2003 «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди»

ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для

легкових автомашин»;

- ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні

положення проектування,тощо.

 

3. Природні, соціально-економічні та містобудівні умови

 

Богодухівський район — район на північному заході Харківської області

України, на межі із Сумською областю. Населення — майже 40 тисяч осіб. Історія

району тісно пов’язана з історією усієї Слобідської України. На Богодухівщині

народилися засновник Харківського університету Василь Каразін, письменник

Микола Хвильовий. У Богодухівському районі є кілька природних пам’яток і

садово-парковий комплекс із палацом у Шарівці.

Богодухівський район є складовою Харківської області України,

розташований на північному заході області. На півночі межує з

Великописарівським і Охтирським районами Сумської області, на півдні — з

Валківським, на заході — із Краснокутським, та із Золочівським і Дергачівським

районами Харківської області на сході.

Районом проходить автошлях Е40, МОЗ. Районний центр — місто Богодухів.

Територією району протікають 10 річок: Мерла (найбільша), Крисинка, Рябинка,

Мерчик, Мокрий Мерчік, Братениця, Куп’єваха, Івани, Мандричина,

Криворотівка.

Богодухів — місто районного підпорядкування, центр Богодухівського району

Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області.

Відстань до обласного центру фізично— 58 км, залізницею— 77 км, асфальтованою

дорогою — 62 км (автошлях Р 46). Через місто проходять залізнична лінія і

асфальтована дорога Харків—Суми (автошлях Р45).

Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру

м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., в лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів

близько 20% від загальної площі району. Богодухів розташований на правому,

підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки

Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна

ріка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить

із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота

міста над рівнем моря 186 м.

Місто Богодухів розташоване в зоні помірно-континентального клімату.

Великих промислових забруднюючих підприємств немає, проте через місто проходить

залізнична колія, та автодорога Харків—Суми, що впливають на забрудненість

атмосфери.

 

4 Стисла історична довідка

 

До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог, котре

вперше згадане 1571 року. 1662 року на місці Дякова острога була збудована

029-05\ 18ПЗ

Аркуш

Изм. Кіл. Аркуш № док. Підпис Дата 5

прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар.

1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва релігійного

походження вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року.

Датою виникнення міста вважають 1662

У 1781 Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році

затверджується герб Богодухова.

 

 

5. Оцінка існуючої ситуації

 

Детальний план території розроблений в цілях забезпечення сталого

розвитку вільної території населеного пункту, виділення елементів планувальної

структури території проектування, встановлення параметрів планованого

розвитку елементів планувальної структури, встановлення меж зон розміщення

об’єкту капітального будівництва громадського та житлового призначення,

встановлення меж земельних ділянок.

А саме, з метою організації комплексної забудови і розміщення спортивно -

оздоровчого комплексу та закладу дошкільної освіти, відновлення

функціонування інфраструктури частини населеного пункту, планування,

благоустрою та облаштування території загального користування (в частині територій

що примикають) у кварталі міста обмеженої садибною забудовою по вул.

Молокова, забудовою по аул. Набережній та руслом річки Мерла.

Проектна території межує:

-з півночі: житлова садибна та комерційна забудова (магазини) по вул. Набережній;

-зі сходу: проїзд Молокова, земельні ділянки під садибну житлову забудову

(раніше запроектовані);

-з півдня: русло річки Мерла;

- з заходу: вільні від забудови території та території с\г призначення садиб

по вул. Набережній.

Сучасний стан використання території кварталу відображено на кресленнях

(див. лист ГП-2).

Територія, що розглянута детальним планом території, вільна від забудови

та не огороджена, має ознаки підтоплення, зелені насадження (чагарники та поодинокі

деревні насадження — верба). Рельєф ділянки, що підлягає забудові, має

незначний перепад у висотному відношенні (127,20…129,43) з пониженням ухилу

у західно — південному напрямі. Крім того, територія проектування має певні

планувальні обмеження: інженерні мережі (лінії зв’язку), зелені насадження, прибережна

смуга річки Мерла (50м).

Площа території під розміщення громадської забудови, що розглянута детальним

планом території в межах частини кварталу міської забудови, складає

орієнтовно 4,10га. На підставі детального плану території визначається можливість

розміщення наступних територій:

- територія спортивно — оздоровчого комплексу на земельній ділянці площею

2,8800га;

- територія закладу дошкільної освіти на земельній ділянці площею

1,2200га.

Також, детальним планом території визначена зона благоустрою в межах

прибережної смуги р. Мерла під створення зони рекреації у складі спортивно -

оздоровчого комплексу, площею 1,8720га.

Площа земельної ділянки закладу дошкільної освіти прийнято з розрахунку

на одне місце рекомендується приймати 40 м . Озелення ділянки закладу повинно

становити не менше 20 м2 на одне місце. Тобто розрахункова площа земельної

ділянки дитячого садка 40×200 + 20×200= 8000+ 4000 = 12000 м2 (1,2га).

Проектним рішенням визначена територія 1,22га, що відповідає нормативній.

Під’їзд та заїзд на території пропонується зі східної сторони з вул. Молокова .

029-05\ 18ПЗ

Аркуш

Изм. Кіл. Аркуш № док. Підпис Дата 6

Інженерна інфраструктура території включає наступні інженерні мережі — кабельна

мережа зв’язку.

Об’єкт будівництва знаходиться поза зоною транспортних коридорів місцевого,

регіонального або національного значення.

В цілому, територія, яка розглядається має вигідне містобудівне розміщення в структурі міської зони м. Богодухів: сформована вулично — дорожня мережа; розвинута

інженерна інфраструктура прилеглих територій; значна територія зелених насаджень.

Територія проектування потребує реорганізації та створення внутрішніх

просторів містобудівних утворень з відповідним комплексним озелененням та

благоустроєм.

 

6. Розподіл території за функціональним використанням, розміщення забудови,структура забудови, яка пропонується.

 

Опираючись на нормативну документацію, при розробці структурно

планувальної організації та забудови проектної території враховувалися такі

фактори:

- дані генерального плану;

- існуюча містобудівна ситуація;

- природно-ландшафтна характеристика району

- інженерна — дорожня інфраструктура тощо.

Проектним рішенням на розглянутий території ДТП, передбачається будівництво

об’єктів з наступними характеристиками:

 

1. Спортивно — оздоровчий комплекс, що складається з наступних об’єктів;

 

1.1 Критий басейн зі стаціонарними трибунами, орієнтовними розмірами

56x36м, з комплексом обслуговування відвідачів на 52 відвідувачів в зміну

(сауна, фітнес — клуб на 15 відвідувачів, кафе -бар, тощо) та необхідних

допоміжних приміщень.

1.2 Льодовий каток з навісом. Відкрита льодова ковзанка зі штучним льодом

на 50 відвідувачів в зміну, з можливістю розміщення інвентарних трибун на

100-200 осіб.

На території передбачено благоустрій, озеленення, освітлення, зручні під’їдні

шляхи і місця стоянки для транспорту відвідачів ( 37 м\місць з врахуванням розрахункової

кількості м\місць для маломобільних груп населення) та стоянки автобусів (З

м\місць).

Крім того, детальним планом території визначається планувальна організація

території об’єкту проектування (зон), а саме:

- зона забудови;

- автостоянка;

- відкрити спортивні споруди (спортивні майданчики — баскетбол, волейбол, теніс,

та вуличні тренажери тощо);

- господарча зона;

- зона рекреації, тощо.

Господарська зона розміщена відокремлено від спортивних споруд.

Спортивні та фізкультурно — оздоровчі будинки та споруди слід розміщувати у

місцях відпочинку населення з забезпеченням зручними під’їздами і підходами з

обов’язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території

житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських

будинків згідно нормативних вимог.

Рекраційна зона розташована у нормативній прибережно — захисній смузі річки

Мерла (50м.). Відповідна територія має усі передумови на створення вищезазначеній

зони. Крім того, створення та використання рекреаційних зон надасть

можливість покращити екологічний стан, зберегти та відновити уздовж береговий

природний комплекс.

За відсутністю організаційної складової організації відпочинку людей,

029-05\ 18ПЗ

Аркуш

Изм. Кіл. Аркуш № док. Підпис Дата 7

відвідування даної території безконтрольно та стихійно. У теперішніх соціально

економічних умовах, адміністративне регулювання «стихійного» відпочинку не

ефективне, що підтверджено екологічним станом берегів. За такими обставинами

рівень безпеки та комфортні умови різнобічного цілорічного відпочинку громадян

повинно забезпечуватись шляхом створення інфраструктури рекреаційних зон.

Використання відповідних підходів до створення даних зон, повинно

забезпечити перехід від «стихійного» використання прибережного природного

комплексу к регульованому, упорядкованому, гармонійному з навколишнім

середовищем та екологічно стійким.

 

2. Заклад дошкільної освіти:

 

2.1 Заклад дошкільної освіти пропагується розмістити в окремо розташованій

будівлі на 200місць .

Крім того, детальним планом території визначається планувальна організація

території об’єкту проектування (зон), а саме:

- зона забудови;

- групові майданчики;

- спортивно-ігрові майданчики;

- майданчик юних натуралістів;

- господарча зона.

Зазначені зони та території майданчиків рекомендується розмежовувати живою

огорожею. Будівлі повинні розташовуватися не ближче 25м від червоної лінії вулиць.

Відстань від будівель до найближчих житлових будинків приймаються за вимогами

інсоляції та освітленості, а також за протипожежними вимогами у відповідності до

нормативних вимог.

У зоні групових майданчиків слід передбачати майданчики для дітей до трьох

років та дітей віком від трьох до шести років, тіньові навіси за кількістю групових

майданчиків. Спортивно — ігрова зона включає фізкультурний майданчик, призначений

для одночасного використання однією групою. Зона юних натуралістів повинна

мати ділянки овочевих і плодово-ягідних культур або «екологічну стежину».

Господарська зона розміщується біля входу, відокремлена від групових і фізкультурних

майданчиків та має самостійний в’їзд ізольований від основного входу. У

господарський зоні передбачено розміщення контейнерного майданчика, автостоянки

для службових автомобілів та сарай, тощо. Контейнерний майданчик повинен

розміщуватись не ближче 25м від будівлі закладу.

Проектні території, що розглянути мають певні планувальні обмеження, що потребують

додаткових планувальних рішень, а саме: перенесення кабельної лінії

зв’язку, та видалення зелених насаджень. Видалення зелених насаджень необхідно

проводити після їх обстеження та у відповідності з вимогами чинного законодавства

( розділ 14 ПЗ).

Запропоновані графічною частиною ДПТ параметри об’єктів, визначені на підставі аналогів, наданих замовником. Відхилення від рішення ДПТ можуть корегуватись на наступних стадіях проектування. Конкретні параметри повинні бути обґрунтовані в технологічній частині проекту (допускається уточнення контуру забудови, уточнення поверховості, благоустрою, що визначаються ескізами намірів забудови та містобудівними розрахунками з відповідною ув’язкою з рішеннями ДПТ) та погоджені відповідно вимог чинного законодавства. В разі необхідності, відповідно до вимог нормативної документації, у затверджений ДПТ можуть бути внесені зміни у встановленому законом порядку.

Проектною документацією не передбачено зміни в формуванні транспортної та пішохідної мережі м. Богодухів. Розглянута частина населеного пункту має сформовані зовнішні та місцеві транспортні мережі у вигляді єдиної системи автомобільних доріг та проїздів, з визначеними критеріями функціонального призначення та інтенсивності руху.

 

7. Характеристика видів використання території.

 

Межі детального плану території прийняті згідно завдання на проектування та функціонально обумовлених потреб. Загальна площа території, що передбачена  ДПТ під громадську забудову становить 4,10га (в тому числі, площа території під заклад  дошкільної освіти — 1,2200га та під розташування спортивно — оздоровчого комплексу  2,8800га).

Відповідно до довідки № 1234\164-18 від 31.10.2018 року Держгеокадастру, відділ   у Богодухівського районі Харківської області із звітності з кількісного обліку земель та розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддімя, має наступні  характеристики:

Місце розташування земельної ділянки - в межах населеного пункту м.Богодухів проїзд Молокова, Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області

Правовий статус земельної ділянки - землі комунальної власності;

Цільове призначення земельної ділянки - Землі житлової та громадської забудови,

чагарники, сіножаті;

Агровиробничі групи грунтів, бонітету - не визначена;

Номер кадастрової зони та кадастрового кварталу -

6320810100:00:001:____ ;

Площа земельної ділянки, га -4,5га.

Площа проектної земельної ділянки під розташування громадської забудови

буде уточнена на підставі розробленої землевпорядної документації.

 

8.Пропозиції щодо встановлення режиму забудови території.

 

Режим використання та забудови території проектування визначається з урахуванням наявних планувальних обмежень. До планувальних обмежень забудови земельної ділянки належить зони охорони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно- захисні та інші охоронювані зони тощо.

Режим забудови території обумовлений необхідністю сталого розвитку території,виділення елементів планувальної структури території проектування, встановлення параметрів розвитку елементів планувальної структури та меж зон розміщення об’єкту будівництва, у визначених межах земельної ділянки.

При цьому детальним планом передбачене встановлення планувальних обмежень:

- на використання наявних на території охоронних зон інженерних мереж (кабельної мережі зв’язку);

- прибережна захисна смуга річки Мерла — 50м;

- санітарний розрив від зовнішніх автостоянок постійного та тимчасового зберігання

(до 50 лет  автомашин) до території дошкільного закладу освіти 25м;

- санітарно — захисна зона для котелень повинна визначатись розрахунковим

методом із урахуванням висоти прилеглої забудови, але не менше -50м.

В зоні впливу об’єктів, передбачених даним ДПТ відсутні об’єкти природно -заповідного фонду, як існуючі, так і перспективні. Загалом, об’єкт будівництва знаходиться поза межами зон охорони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, меж історичних ареалів тощо.

Проведеним аналізом існуючого стану природного та урбанізованого середовища в цілому не виявлено інших обмежень для реалізації запланованої на даній території містобудівної діяльності.

На час розроблення детального плану території актуальна містобудівна документація м. Богодухів, зокрема в межах ділянки проектування, відсутня. За відсутності  місцевої містобудівної документації загальні містобудівні умови та обмеження забудови

земельної ділянки визначаються детальним планом території ( розділ 9 ПЗ).

 

9. Містобудівні умови і обмеження забудови територій.

 

9.1 Містобудівні умови і обмеження забудови території №1:

_______________________Загальні дані_________________________________

_________________Назва об’єкта будівництва__________________________

Будівництво закладу дошкільної освіти на 200місць

 

ПРОЕКТ

Загальні дані:

1 Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки :

нове, в межах населеного пункту м. Богодухів проїзд Молокова № XXX*

*Почтова адреса визначається на підставі рішення Богодухівської міської ради.

 

2 Інформація про замовника: ХХХХХХХХХ*

**Замовник проектно - кошторисної документації.

 

3 Відповідність цільового та функціонального призначення земельної

ділянки містобудівній документації на місцевому рівні землі житлово

- громадської забудови***

***Категорія земель визначається на підставі землевпорядної документації.

 

Містобудівні умови та обмеження:

1 граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах: до

15м.

2 максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки: за завданням

на проектування з врахуванням наступних вимог:

- озелення території не менше ніж 20м2 на одне місце;

- інші майданчики та площадки визначаються у відповідності до діючих

норм.

 

3 максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови

відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону): не визначається.

 

4 мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних

 

ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд:

 

Відстань від будівель закладу до найближчих житлових будинків

приймаються за вимогами інсоляції та освітленості, а також за санітарними

та протипожежними вимогами у відповідності до нормативних вимог, в тому

числі:

- від червоних ліній вулиці 25м;

- від найближчих житлових будинків не менше ніж 12м;

- контейнерні майданчики та гаражі (в межах закладу) не ближче 25м від

будівлі закладу;

- автостоянки та гаражі (за межами території закладу) визначаються у відповідності

до нормативних вимог в залежності від місткості.

5 планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини,

межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного

ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких

діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-

заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони:

На ділянці та прилеглих територіях відсутні охоронні об’єкти культурної

спадщини, природно-ландшафтного призначення, тощо.

 

6 охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій,

відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж:

- врахувати кабельну мережу зв’язку в межах проектної території.

Майданчикові інженерні мережі для забезпечення технологічного процесу

та роботи об’єкту слід проектувати у відповідності до вимог чинного законодавства,нормативних актів тощо.

 

9.2 Містобудівні умови і обмеження забудови території №2:

_______________________Загальні дані_______________________

_________________Назва об’єкта будівництва________________

Будівництво спортивно — оздоровчого комплексу

Загальні дані:

1 Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки :

нове, в межах населеного пункту м. Богодухів проїзд Молокова № XXX*

*Почтова адреса визначається на підставі рішення Богодухівської міської ради.

 

2 Інформація про замовника: ХХХХХХХХХ*

**Замовник проектно - кошторисної документації.

 

3 Відповідність цільового та функціонального призначення земельної

ділянки містобудівній документації на місцевому рівні землі житлово

- громадської забудови***

***Категорія земель визначається на підставі землевпорядної документації.

 

Містобудівні умови та обмеження:

 

1 граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах: до

15м.

 

2 максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки: за завданням

на проектування.

 

3 максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови

відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону): не визначається

 

4 мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних

ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд:

 

Спортивні та фізкультурно — оздоровчі будинки та споруди слід розміщувати

у місцях відпочинку населення з забезпеченням зручними

під’їздами і підходами з обов’язковим додержанням нормативного шумового

режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням

санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно нормативних

вимог, в тому числі:

- від червоних ліній вулиці 15м;

- від межі житлової забудови — 50м;

- контейнерні майданчики (в межах закладу) не ближче 25м від будівлі закладу;

- автостоянки та гаражі (за межами території закладу) визначаються у відповідності

до нормативних вимог в залежності від місткості.

 

5 планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини,

межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного

ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких

діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-

заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони:

- Прибережна захисна смуга річки Мерла;

- Санітарно — захисна зона для котелень повинна визначатись розрахунковим

методом із урахуванням висоти прилеглої забудови, але не менше -

50м.

На ділянці та прилеглих територіях відсутні охоронні об’єкти культурної

спадщини, природно-ландшафтного призначення, тощо.

 

6 охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій,

відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж:

- врахувати кабельну мережу зв’язку в межах проектної території.

Майданчикові інженерні мережі для забезпечення технологічного процесу

та роботи об’єкту слід проектувати у відповідності до вимог чинного законодавства,

нормативних актів тощо.

 

10. Основні принципи планувально-просторової організації території.

 

Основними принципами планувально-просторової організації даної території є:

- розміщення вищезазначених об’єктів з урахуванням містобудівної ситуації, що

склалася на суміжних територіях;

-максимально зручне розташування об’єкту;

-створення оптимальної схеми дорожньо-транспортного руху;

- створення оптимальних мікрокліматичних і санітарно-гігієничних умов;

- максимальне збереження природного ландшафту з організацією зони рекреації.

Рекреаційна зона короткочасного відпочинку сформована за рахунок прибережної

смуги. Згідно вимог ДБН допустима кількість одночасних відвідувачів (навантаження)

території заплавних лісо лук слід приймати відповідно до укрупнених

показників не більше 26 люд./га (для зон короткочасного відпочинку).

Містобудівною документацією запропоновано, при визначеному режимі

ведення господарської діяльності та відповідних заходів по збереження

природного середовища, розглянути можливість встановлення прибережно -

захисної смуги (ПЗС) і заходами щодо їх упорядкування та експлуатації, згідно

вимог чинного законодавства.

 

11. Вулично — дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація

руху транспорту і пішоходів

 

Зручність, безпека та оптимальна доступність — основні вимоги, які є критерієм

при організації схеми руху транспорту об’єкту.

Даним ДПТ передбачено удосконалення транспортної схеми проектної

території з облаштуванням вулиць та доріг, а також облаштування пішохідних

алей та тротуарів з можливістю проїзду, які зручно та оптимально пов’яжуть між

собою різні функціональні зони території проектування та створять мережу

зручних транспортних та пішохідних зв’язків. Доступ до об’єктів громадського

призначення, спортивних майданчиків та сполучення між собою окремих груп

забудови передбачено вулицями, проїздами і мережею пішохідних алей, які

прокладені через проектні зони і звичайно скорочують час доступу мешканців

навколишніх кварталів до об’єктів інфраструктури.

Для всіх будівель закладу дошкільної освіти повинно передбачатися під’їзди

завширшки не менше ніж 3,5м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають

забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення закладу.

Крім того, необхідно забезпечити під’їзд автомашини з дитиною з інвалідністю до

входу в осередок для інклюзивної групи та до головного входу закладу. Влаштування

спеціальних майданчиків для навчання правилам поведінки пішоходів на

вулиці (кільцеві доріжки) може бути суміщені з об’їздом навколо будівлі закладу.

Господарча зона закладу дошкільної освіти має самостійний в’їзд, ізольований

від входів на ділянку. У господарський зоні передбачається автостоянка для тимчасового

зберігання автомобілів працівників закладу.

Проектним рішенням передбачається облаштування транспортно -

дорожньої мережі (проїзди і пішохідні доріжки) спортивно — оздоровчого

комплексу. Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що

розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів.

Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття.

Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах -

колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає

слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м.

Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний — 1 %. У місцях

перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід

передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не

повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м.

Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху — не менше 1,0 м; за

двостороннього руху — не менше 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує

зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід

передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

Ширина шляхів руху глядачів по території спортивної споруди повинна прийматися

з розрахунку 1 м на 500 глядачів. Біля входів для глядачів у будинки критих

спортивних споруд слід передбачати вільні майданчики із розрахунку 0,3 м на одного

глядача, що припадає на даний вхід. Перед входами на трибуни відкритих спортивних

споруд слід передбачати вільні площі з розрахунку 0,5 м2 на одного глядача, що

припадає на даний вхід.

Земельна ділянка спортивної та фізкультурно-оздоровчої споруди повинна мати

не менше двох в’їздів (включаючи господарський) і двох входів.

Додатковою умовою містобудівного освоєння території є забезпечення машино

- місць запроектованих об’єктів громадського призначення., для тимчасового

зберігання автотранспорту (гостьові автостоянки) згідно нормативних вимог, а

саме:

- заклади дошкільної освіти на 100 співробітників не менше 5 машино-місць;

- спортивні будинки і споруди, стадіони, зали і басейни на 100 відвідувачів та

обслуговуючого персоналу не менше 6 машино-місць.

В межах закладу дошкільної освіти передбачено розміщення 4 машино-

місць. В межах спортивно — оздоровчого комплексу передбачено розміщення 37

машино-місць, в тому числі для маломобільних груп населення та машино-місця

для автобусів. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні

знаходитися не далі 40 м від входу до цієї споруди і мати з нею зручний зв’язок. Ширина

стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м. Кількість машино-

місць уточнюється та підтверджується розрахунком на наступних стадіях проектування.

Зони короткочасного відпочинку треба розміщувати з урахуванням

доступності їх на громадському транспорті, як правило, не більше 1,5 год.

Розміри стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного

відпочинку, треба визначати за завданням на проектування. Враховуючі, що зона

короткочасного відпочинку (рекреаційна зона) розглядається як невід’ємна частина

спортивно — оздоровчого комплексу, вирішити питання тимчасового зберігання

автотранспорту відвідувачів можливо за рахунок машино-місць відповідного

комплексу.

Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки)

слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків

основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней

до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна

бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини). Дорожньо — стежкова

мережа повинна становити 7,6-12,5% території.

Існуюча та запроектована мережа доріг і під’їздів придатна для проїзду пожежного

автотранспорту до ділянок.

12.Інженерне забезпечення території, розміщення інженерних мереж.

Вибір способу розміщення мереж (наземний, надземний або підземний) повинен

відповідати результатам техніко-економічних розрахунків, виконаних на наступних

стадіях проектування. Місця підключення до мереж визначаються та виконуються

забудовниками згідно до технічних умов відповідних експлуатуючих інженерних

служб на наступних стадіях проектування.

Умови використання охоронних зон інженерних мереж (стороннього землекористувача)

необхідно визначити згідно технічних умов організацій, що обслуговують

дані мереж, згідно з вимогами чинного законодавства.

Трасування інженерних мереж визначається на наступних стадіях

 проектування з врахуванням наступних умов:

- конфігурацією населеного пункту;

- рельєфом місцевості;

- наявністю природних перешкод (ріки, озера, яри, лісові ділянки тощо);

- наявністю інших комунікацій (газопроводи, ЛЕП, каналізаційні колектори,

залізниця), тощо.

Крім того, трасування інженерних мереж по територіям, що знаходяться у власності

чи користування (усіх форм власності) потребує додаткового погодження з власниками,

користувачами відповідних територій.

Інженерне забезпечення проектованого об’єкту передбачається від існуючих

мереж міста, згідно з технічними умовами експлуатуючих служб, отриманих на

подальших стадіях проектування. Такі технічні умови у складі вихідних даних на

стадії ДПТ нормами не передбачені (ДБН 5.1.1-14:2012, додаток Б»),

Водопостачання. Водопостачання проектних об’єктів передбачено від існуючих

централізованих водопровідних мереж населеного пункту.

Для забезпечення спортивно — оздоровчого комплексу, рішенням детального

плану території, додатково передбачена земельна ділянка під можливість облаштування

проектної свердловини на наступних умовах:

- розташування свердловини та водонапірної башти на відокремлений території

повинна виключати можливість забруднення ґрунту. Згідно вимог п. 8.10 ДБН 360-

92** зони санітарної охорони (перший, другий і третьої пояси) на водозабірних спорудах,

у проектах планування, повинні передбачатися за проектами спеціалізованих

організацій або аналогами.

- межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід встановлювати

від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний колодязь,каптаж

тощо). Для водозабірних споруд, розташованих на території об’єкта, розмір першого

поясу ЗСО — 30м, другий пояс та третій пояс — розрахункові. Необхідно передбачити

огорожу 1-го поясу зони санітарної охорони водозабору. Межа першого поясу водопровідної

споруди збігається з огорожею майданчика споруд. Водопровідні споруди

та водозабори повинні огороджуватися, як правило, глухим огородження висотою 2,5

м. Допускається передбачати огородження на висоту 2 м — глухе і на 0,5 м — з колючого

дроту або металевої сітки. Примикання до огорожі будівель, крім прохідних і адміністративно

- побутових будівель, не допускається.

Границі поясів зони санітарної охорони водопостачання, а також санітарні заходи

на території зон належить визначити згідно з нормативною документацією та «Положенням

про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охорони джерел

водопостачання та водопроводів господарсько-технічного призначення», на наступних

стадіях проектування (експлуатації).

Якість води повинна відповідати вимогам нормативної документації ДСанПіН

2.2.4-171-10.

Каналізування. Централізовані каналізаційні мережі населеного пункту.

Враховуючі стадійність проектування спортивно — оздоровчого комплексу та

проектні рішення щодо розвитку та удосконалення каналізаційної мережі м. Богодухі-

ва, додатково передбачено каналізування спортивно — оздоровчого комплексу здійснювати

шляхом використання місцевих каналізаційних споруд (септик) відповідно

до будівельних та санітарних норм. Стоки самопливної мережею скидаються в локальні

очисні споруди стічних вод для комплексної очистки. Стоки після комплексної

очистки скидаються у ємкість з подальшим видаленням з території шляхом їх вивозу

спец, транспортом, відповідно договорів з комунальними службами. Передбачається

використання локальної очисної споруди «Біопроцесор» максимальною потужністю

до 6 м.куб. на добу.

Організація відведення дощових вод з даної території (в районі громадської забудови)

розрахована з урахуванням рельєфу місцевості відкритим способом з за-

029-05\ 18ПЗ

Аркуш

Изм. Кіл. Аркуш № док. Підпис Дата 14

стосуванням відкритого водовідвідного устаткування (канав, кюветів, лотків тощо).

Остаточне рішення щодо каналізування громадських об’єктів необхідно прийняти на

наступних стадіях проектування. При розробці подальших стадій проектування необхідно

передбачити заходи щодо організації каналізування відповідно до чинного законодавства

та будівельних і санітарних норм.

Принціпіальна схема розвитку каналізаційної мережі м. Богодухів див. Додаток  № 1.

Електропостачання.Електропостачання об’єктів можливо здійснити від

існуючих мереж. Необхідність трансформаторної підстанції визначається на наступних  стадіях проектування.

Розрахункову потужність на даній стадії проектування визначити неможливо

так як визначення конкретних площ забудови об’єкту не є завданням детального плану, а визначається на наступних стадіях проектування, і відповідно, неможливо визначити реальне навантаження.

Теплопостачання Будівлі громадської забудови рекомендується підключати

до систем центрального теплопостачання.

Опалення можливо від проектної котельні спортивно — оздоровчого закладу.

Телефонізація, зв’язок. Забезпечити відновлення обладнання мереж єдиної

національної системи зв’язку, телефонного і провідного мовлення, системами оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією згідно з нормами і стандартами.

На проектній території та прилеглих територіях веж мобільного зв’язку немає.

Будівництво базових станцій та веж мобільного зв’язку не передбачено.

Місця вводу основних мереж інженерного забезпечення в будівлі та місця їх

прокладки від точки врізки в існуючі мережі визначатимуться проектними рішеннями при розробці робочого проекту об’єкту.

13. Інженерна підготовка та інженерний захист території.

Під час подальшого проектування об’єкту слід передбачити загальні та спеціальні заходи щодо інженерної підготовки території, які забезпечать необхідні умови для будівництва та експлуатації будинків та споруд, а також зростання зелених насаджень тощо.

При проектуванні вертикального планування слід передбачати найменший обсяг земляних робіт і мінімальне переміщення ґрунту в межах освоюваної ділянки.

Територія в процесі освоєння потребує інженерної підготовки робіт для забезпечення відведення поверхневих і талих вод за межі території. Територія, де близько залягають ґрунтові води, осушується шляхом підвищення відміток поверхневі землі, а також будівництвом дренажу. Робота дренажу основана на здатності відводити воду дреною, яка опускається під водоносний горизонт, а також на роботі осушних канав,що відводять з прилягаючої території. Горизонтальні дренажі бувають відкритого і закритого типу. Відкриті дренажі представляють собою звичайну мережу осушних канав і використовуються на незабудованих територіях. Існуючий рельєф і планування території забезпечують водовідведення з урахуванням того, що частина стоків буде поглинатися на території, оскільки проектні території підлягають значному озеленю.

Рівень ґрунтових вод повинен знаходитися не менше ніж на 0,7 м нижче позначки спланованої поверхні відкритих площинних спортивних споруд, а за наявності басейну — найбільш низько розташованої конструкції ванни басейну.

На майданчиках будівництва необхідно передбачати зняття (як у насипу, так і виїмку), складування та тимчасове зберігання родючого шару ґрунту, де він не буде порушений, забруднений, підтоплений або затоплений тощо. Умови зберігання і порядок

використання знятого родючого шару ґрунту визначається органами, що надають у користування земельні ділянки. Рослинний шар ґрунту, що утворюється внаслідок влаштування мереж, проведення вертикального планування, використовуєть-ся для покращення родючості землі.

Вертикальне планування території, в цілому, повинно забезпечувати допустимі для руху всіх видів транспорту уклони на проїздах та відведенню поверхневих вод.

14. Комплексний благоустрій та озеленення території.

Територія населеного пункту має, безперервну систему озеленених

територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими формуютькомплексну зелену зону.

Проектом передбачається комплексний благоустрій і озеленення території

проектування, передбачає: благоустрій проїздів в червоних лініях; благоустрій внутрішніх просторів, та облаштування під’їздів.

Вільні від забудови та покриття території підлягають озелененню та

благоустрою (освітлення території, місця відпочинку та ін.). Для благоустрою відповідної території необхідно виконати декілька видів озеленення: об’ємне -

чагарники, деревні насадження; партерне — газони, квітники . Для озеленення

використати асортимент дерев, чагарників і квітів стійкий для місцевих

кліматичних умов, стійкі до пилу та органічним забрудненням атмосфери.

Система зелених насаджень повинна сприяти захисту території від пилу і впливу шуму. Інтенсивне озеленення передбачається з боку вулиць та території дитячогосадку.

Існуючі зелені насадження території вздовж вулиць і на внутрішньо квартальної території зберігаються після детальної інвентаризації. Видалення зелених насаджень може проводитися лише після отримання документу, який посвідчує право на проведення таких робіт. Зелені насадження є елементом об’єктів благоустрою населеного пункту, а тому порядок їхнього утримання регулюється Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього закону, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. В протилежному випадку вони також підлягають охороні і видаляються в загальному порядку, передбаченому вимогами чинного законодавства. За загальним правилом видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (компетентний орган).

Ділянка закладу дошкільної освіти повинна обладнуватися поливним водопроводом і мати огорожу не менше 1,6м. По периметру ділянки створюється захиснасмуга із дерев, чагарників і газонів завширшки не менше ніж 3 м. При висаджуванні дерев та чагарників враховують умови інсоляції, сонце-, вітро-, шумо-, пилозахисту приміщень будівель та майданчиків.

Обладнання майданчиків різного типу приймається відповідно з типовими

рішеннями, затвердженим Держбудом України або по індивідуальним проектам.

В межах прибережної захисної смуги р. Мерла передбачено облаштування зоникороткотривалого відпочинку (рекреаційна зона). Прибережні захисні смуги вздовж водних об’єктів є природоохоронною територією з обмеженим режимом господарської діяльності. На території прибережних захисних смуг допускається лише розташування об’єктів водопостачання, рекреації, рибного та мисливського господарства, гідротехнічних, гідрометричних і лінійних споруд за наявності дозволу на природокористування.

За статтею 61 Земельного кодексу України об’єкти, розташовані у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо не порушується її режим.

У разі належного інженерно-біотехнічного упорядкування ПЗС будуть створені бар’єри на шляху поверхневого стоку забруднених вод. Велике значення має також  використання прибережних територій. Ці завдання необхідно вирішувати комплексно разом з формуванням на території ПЗС відповідної ландшафтної структури.

Вертикальне планування території, в цілому, повинно забезпечувати допустимі для руху всіх видів транспорту уклони на проїздах з раціональним балансом земель-них робіт.

14.1 Заходи з урахування потреб мало мобільних груп населення

Під час проектування, будівництва та реконструкції об’єктів благоустрою

обов’язково необхідно передбачати створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17. Параметри зон, просторів і елементів будівель і приміщень для маломобільних груп населення треба приймати згідно з ДБН В.2.2-9.

15. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану

навколишнього середовища.

Стан навколишнього середовища ділянки, яка розглядається, визначається санітарним станом повітря, води, ґрунту, акустичним режимом, благоустроєм території.

Промислові джерела викидів в атмосферу в межах ділянки відсутні.

Територія проектування розташована за межами можливих санітарно захисних виробничих територій. Лінійним джерелом викидів в атмосферу є автотранспорт.

Джерелом забруднення ґрунтів ділянки є частково господарсько-побутові

відходи. Для забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов території

рекомендується ряд інженерно-планувальних заходів:- організація нормативних санітарних розривів між будівлями;- озеленення території;- своєчасне вивезення господарсько-побутових відходів з наступною їх переробкою. З метою виключення забруднення ґрунтів передбачені заходи щодо каналізування об’єктів, організації збору дощових і талих вод. Замощення вулиць і проїздів асфальтобетон, пішохідні частини — фігурні елементи мощення.

Для мінімізації техногенного навантаження на природне середовище,

проектом передбачаються природоохоронні заходи загального характеру:

ретельний благоустрій і озеленення прилеглої території.

16. Техногенна та пожежна безпека.

При визначенні заходів щодо техногенної безпеки, пов’язаних із

запобіганням можливості виникнення аварій на об’єкті, проектування слід

здійснювати з урахуванням вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та інших нормативних документів.

Необхідність розроблення у проекті розділу щодо інженерно-технічних заходівз техногенної безпеки визначається у завданні на проектування відповідно до технічних умов на інженерне забезпечення згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окремі види інженерно — технічних заходів цивільного

захисту можуть міститись у спеціальних державних програмах і розроблятись за окремими вимогами, (за завданням на проектування на наступних стадіях згідно вимог ДБН В. 1.2-4-2006).

Усі будівлі та споруди підлягають обстеженню та паспортизації згідно з нормативними документами з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд.

Пожежна безпека об’єкта забезпечується комплексом проектних рішень, спрямованих на попередження пожежі, а також створення безпечних умов роботи підприємства, евакуацію людей і матеріальних цінностей.

З метою забезпечення протипожежної безпеки містобудівною документацією

визначено необхідні заходи, що обов’язкові для врахування при подальшому проектуванні  та експлуатації будівель та споруд:

- встановлення протипожежних щитів з навісним устаткуванням;

- забезпечення нормативних протипожежних розривів між будівлями та

спорудами в межах проектування;

- зовнішнє гасіння пожежі передбачено від пожежних гідрантів, встановлених на  кільцевій мережі водогону (діаметром не менше 110мм.) з урахуванням 200м радіусу  обслуговування та прокладання рукавних ліній по дорогах з твердим покриттям у відповідності  до вимог п.12.16, п. 13.3.4 ДБН В 2.5-74:2013;

- передбачено крім того, на проектних територіях розташування пожежних

резервуарів .Витрати води на зовнішнє пожежогасіння при кількості одночасних пожеж

(одна пожежа) визначено за вимогами ДБН В.2.5-74:2013 і складають — 15 л/с.

- проїзди та внутрішньо майданчикові шляхи мають тверде покриття;

- забезпечення кільцевого об’їзду кварталу в цілому;

- додержуватись відстаней від найближчих підземних мереж у відповідності до таб. 8.1 ДБН 360-92**. У відповідності з будівельними нормами і правилами всі інженерні мережі (водоводи, каналізаційні, лінії електропередач, газопроводи, лінії зв’язку)

необхідно забезпечити санітарними та охоронними зонами, щоб уникнути пошкоджень, аварій та інших можливих несправностей та нещасних випадків.

- до початку будівництва провести перевірку будівельного майданчику на вибухонебезпечні

вироби.

На теперішній час пожежогасіння на території м. Богодухів забезпечується пожежним депо ДПРЧ-51 по охороні Богодухівського району. Відстань до розглянутої території — 1,14 км, в залежності від напрямку прибуття, що відповідає нормативному радіусу обслуговування.

На наступних стадіях проектування слід забезпечити повний обсяг заходів

з пожежної безпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

17. Заходи щодо реалізації детального плану.

Здійснення забудови обґрунтовується спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.

У рамках інвестиційного проекту з використанням новітніх технологій і передового досвіду, будівництво сучасного комплексу надасть переваги у соціально- економічному розвитку відповідної території та прилеглих до неї населених пунктів.

Будівництво комплексу передбачено почергово. Черговість визначається проектно- кошторисною документацією на наступних стадіях проектування.

Виходячи з вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою організації комплексної забудови території, яка є засобом забезпечення громадських  та приватних інтересів, детальним планом розвинуто та уточнено функціональне та цільове використання території, щодо необхідності організації проведення робіт та  спрямування фінансування на ефективне використання наявної території.

Розроблений детальний план території підлягає громадським слуханням. Порядок  проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час  розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Детальний план території не підлягає експертизі. Режим забудови територій,

визначених для містобудівних потреб, обов’язковий для врахування під час розроблення    землевпорядної документації.

Затверджений детальний план є підставою для оформлення вихідних даних на проектування об’єкту.

 

18. Перелік вихідних даних.______________________________

 

1. Рішення XXIII сесії УІІ скликання Богодухівської міської ради від 16 лютого 2018 року за № 809-УІІ

2. Завдання на розроблення детального плану території

3. Державні вимоги щодо забезпечення державних інтересів під час розробки детального  плану території

4. Довідка Держгеокадастру, відділ у Богодухівського районі Харківської області із звітності з кількісного обліку земель та розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддімя.

5. Листи та інша документація, схеми

19. Основні техніко-економічні показники детального плану

 

1. Площа проектної громадської забудови,

в тому числі:

4,1000 га

1.1 Площа території дошкільного закладу

освіти, в т.ч.

1,2200 га

1.1.1 Площа основних проїздів та під’їздів, тротуарів

(в межах розглянутої території)

0,2259 га

1.1.2 Площа забудови 0,1876 га

1.1.3 Площа озелення 0,5571 га

1.1.4 Площа майданчиків для ігор дітей, тощо 0,2494 га

1.2 Площа території під спортивн — оздоровчий

комплекс, в т.ч.

2,8800 га

1.2.1 Площа основних проїздів та під’їздів, тротуарів

(в межах розглянутої території)

0,9784 га

1.2.2 Площа забудови 0,6270 га

1.2.3 Площа озелення (без покриття) 1,1201 га

1.2.4 Площа спортивних майданчиків 0,1545 га

3. Площа рекреаційної зони, прибережної захисної

смуги в межах комплексу

1,8720 га

Наведені техніко-економічні та технологічні показники щодо щільності забудови, загальної площі будівель та споруд, можуть дещо коригуватись. Остаточнащільність забудови та загальна площа будівель та споруд буде уточнена на наступних, більш детальних стадіях проектування.