internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 11

Акциз

 

 

Щодо звільнення від оподаткування акцизним податком імпортованої сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв

Державна фіскальна служба України у листі від 27.09.2016 №31688/7/99-99-12-01-02-17 надала роз’яснення щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції, яка класифікується згідно з УТК ЗУД у товарній позиції 2208, як сировина для виготовлення та розливу алкогольних напоїв на виробничих потужностях підприємств та звільнення від оподаткування акцизним податком при ввезенні на митну територію України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481).

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону №481алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 12 Закону №481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №481 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Вимоги ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» поширюються на напої лікеро-горілчані міцністю від 1,2 відс. до 60 відс., виготовлені змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичені чи ненасичені діоксином вуглецю (для слабоалкогольних напоїв), призначені для реалізації як на внутрішньому ринку, так і для експорту.

Таким чином, використання алкогольних напоїв, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено. Отже, звільнення від оподаткування акцизним податком, передбачене підпунктом 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України, не поширюється на операції з імпортування алкогольних напоїв.

 

Щодо застосування ставок акцизного податку при переобладнанні автомобілів

Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VII „Про зміни до підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення” Подат- кового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів” (далі – Закон № 1389) передбачено, що знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів, за винятком тих, що:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення.

Отже, знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів під час ввезення їх на митну територію України з урахуванням умов, передбачених Законом № 1389.

Стосовно застосування розміру ставок акцизного податку при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, то акцизний податок з зазначеної вище операції обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років).

Ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро). З огляду на викладене розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов’язання, і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 Кодексу).

Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу особу – власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника акцизного податку.

Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.

(Лист ДФС України від 22.09.2016р.№ 20625/6/99-99-12-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69799.html)

 

Особливості оподаткування акцизним податком залишку пального

У  разі оприбуткування надлишку палива чи списання в бухгалтерському обліку палива понад встановлені норми витрат до переліку операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, відносяться операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1.1 ст. 231 Податкового кодексу України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Водночас, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то в такому випадку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

При наявності у платника податку обсягів залишку пального, по яких не проведено інвентаризацію і по яких, відповідно до п. 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись в Систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) шляхом оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального (п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України та розділ IV наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. №218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального») із сплатою акцизного податку на ці обсяги на окремий електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі. На цей рахунок таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні в ЄРАН.

 

Чи потрібно складати акцизні накладні при здійсненні операцій із реалізації пального, що оподатковуються за нульовою ставкою акцизу

ДФСУ в листі від 22.09.2016 р. № 20647/6/99-99-12-03-03-15 нагадала: у суб’єкта господарювання в разі реалізації ним бензолу (код УКТ ЗЕД 2707 10 90 00) на внутрішній ринок України з дотриманням норм п. 229.6 ПКУ за нульовою ставкою акцизного податку підприємству, включеному в Перелік підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини під час виробництва в хімічній промисловості, затверджений постановою Кабміну від 04.03.2013 р. № 158, у межах установлених квот, податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку не виникатиме.Водночас контролери наголосили: оскільки підприємство здійснює реалізацію пального, то така реалізація провадиться з оформленням акцизних накладних. За результатами звітного (податкового) місяця подається декларація акцизного податку з поданням Розшифровки оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою (додаток 4 до декларації акцизного податку), за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14. У графі 11 Розшифровки зазначається сума акцизного податку, не сплачена з операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.При утворенні надміру сплаченого акцизного податку кошти підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ.

 

Чи застосовуються штрафні санкції до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)?

Відповідь була наступною. Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі продажу пива у невизначених для цього місцях торгівлі.

При цьому місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв.м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481).

Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, визначено, що будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 № 327, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 за № 1350/11630 (далі – Інструкція), мережа роздрібної торгівлі стаціонарна – це сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених торгово-технологічним устатковуванням. Стаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – магазинів.

Мережа роздрібної торгівлі напівстаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які займають відокремлене приміщення, як правило, легкої конструкції без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійснення торгово-технологічних операцій з покупцями. Напівстаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі — кіосків, яток, автозаправних станцій тощо. Кіоск, ятка враховуються як окремі об’єкти торгівлі незалежно від того, розташовані вони у будь-якому приміщенні (магазині, кінотеатрі тощо), на вулиці, ринку чи в підземному переході тощо (п. 3.2 розд. 3 Інструкції).

Павільйон – різновид об’єкта роздрібної торгівлі, який розташований в споруді легкого, некапітального будівництва з невеликою торговою залою і допоміжними приміщеннями. Якщо павільйон має торговий зал з площею 20 кв.м і більше, то він ураховується як магазин, а з площею менше 20 кв.м – як кіоск. На ринках павільйон має торговий зал, місця в якому здаються в оренду підприємствам та підприємцям для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі (п. 3.5 розд. 3 Інструкції). Об’єкт (заклад) ресторанного господарства – місцева одиниця (структурний підрозділ) суб’єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення та в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці (п. 2.4 розд. 2 Інструкції).При цьому згідно з п.п. 3.3.1 п. 3.3. розд. 3 Інструкції лотки (розкладки, стенди, палатки) – нестаціонарні пункти продажу товарів на вулиці, на ринках, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, які, як правило, на ніч розбираються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» встановлено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно- технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства. Суб’єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Особливості оподаткування акцизним податком залишку пального

У  разі оприбуткування надлишку палива чи списання в бухгалтерському обліку палива понад встановлені норми витрат до переліку операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, відносяться операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1.1 ст. 231 Податкового кодексу України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Водночас, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то в такому випадку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

При наявності у платника податку обсягів залишку пального, по яких не проведено інвентаризацію і по яких, відповідно до п. 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись в Систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) шляхом оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального (п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України та розділ IV наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. №218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального») із сплатою акцизного податку на ці обсяги на окремий електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі. На цей рахунок таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні в ЄРАН.

 

Особливості оподаткування акцизним податком залишку пального

У  разі оприбуткування надлишку палива чи списання в бухгалтерському обліку палива понад встановлені норми витрат до переліку операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, відносяться операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1.1 ст. 231 Податкового кодексу України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Водночас, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то в такому випадку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

При наявності у платника податку обсягів залишку пального, по яких не проведено інвентаризацію і по яких, відповідно до п. 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись в Систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) шляхом оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального (п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України та розділ IV наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. №218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального») із сплатою акцизного податку на ці обсяги на окремий електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі. На цей рахунок таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні в ЄРАН.

 

Щодо застосування ставок акцизного податку при переобладнанні автомобілів

Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VII „Про зміни до підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення” Подат- кового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів” (далі – Закон № 1389) передбачено, що знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів, за винятком тих, що:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення.

Отже, знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів під час ввезення їх на митну територію України з урахуванням умов, передбачених Законом № 1389.

Стосовно застосування розміру ставок акцизного податку при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, то акцизний податок з зазначеної вище операції обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років).

Ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро). З огляду на викладене розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов’язання, і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 Кодексу).

Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу особу – власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника акцизного податку.

Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.

(Лист ДФС України від 22.09.2016 р.№ 20625/6/99-99-12-03-03-15)

 

Чи впливає оприбуткування лишків і списання втрат палива в бухобліку на сплату акцизного податку

ДФСУ в листі від 14.09.2016 р. № 20085/6/99-99-15-03-03-15 розглянула питання щодо виникнення об’єкта обкладення акцизним податком у разі оприбуткування підприємством надлишку палива чи списання в бухобліку палива понад установлені норми витрат.

Зокрема, контролери зазначили: облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта обкладення акцизним податком, а саме — обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то об’єкт оподаткування, відповідно до пп. 213.1.12 ПКУ, не виникатиме.

Окрім того, у листі фіскали звернули увагу, що норми природних втрат нафтопродуктів (нафти) затверджено постановою Держпостачу СРСР «Об утверждении норм естественной убыли нефтепродуктов при приеме, хранении, отпуске и транспортировании» від 26.03.1986 р. № 40, та порадили  за більш детальною інформацією стосовно цього питання звертатися до Міністерства палива та енергетики України.

 

Як визначається суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів база оподаткування акцизним податком у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді)?

У відповіді податківці нагадали, що згідно з абз. 3 п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (пальне), незалежно від форми розрахунків.
Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків. Для товарів, зазначених у п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (пальне), реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).Базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ). У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, зокрема, визначена в одиницях об’єму (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).Згідно з п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 ПКУ). При цьому абзацом другим ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, базою оподаткування акцизним податком є літри реалізованого (відпущеного) товару.У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі та повернутого громадянами та іншими кінцевими споживачами, база оподаткування зменшується на кількість літрів повернутого товару. При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

 

ГФС рассказала об акцизном налоге с реализации горючего через АЗС

Государственная фискальная служба в письме от 14 сентября 2016 года № 19947/6/99-99-12-03-03-15 предоставила налоговую консультацию относительно обложения акцизным налогом с реализации горючего при осуществлении его физического отпуска через АЗС, сообщает ЮРЛИГА.

Абзацем третьим подпункта 14.1.212 пункта 14.1 статьи 14 Налогового кодекса дано определение реализации субъектами хозяйствования розничной торговли горючего как физического отпуска с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции товаров, указанных в подпункте 215.3.4 пункта 215.3 статьи 215 Кодекса, независимо от формы расчетов.Плательщиком акцизного налога является, в частности, лицо — субъект хозяйствования розничной торговли, осуществляющий реализацию подакцизных товаров (подпункт 212.1.11 пункта 212.1 статьи 212 Кодекса), а объектом налогообложения акцизным налогом — операции по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров (подпункт 213.1.9 пункта 213.1 статьи 213 Кодекса). Учитывая изложенное, плательщиком акцизного налога при розничной реализации горючего выступает лицо, осуществляющее его физический отпуск с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции,независимо от того, является ли такое горючее собственностью указанного лица.Датой возникновения налоговых обязательств по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров является дата осуществления расчетной операции в соответствии с Законом «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг», для безналичных расчетов — дата оформления расчетного документа на сумму проведенной операции, подтверждающего факт продажи, отгрузки, физического отпуска товара, а в случае реализации товаров физическими лицами — предпринимателями, которые платят единый налог, — дата поступления оплаты за проданный товар (пункт 216.9 статьи 216 Кодекса).

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.