internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 29

Акциз

 

 

Як бути з ліцензіями для торгівлі алкоголем, коли магазин та кафетерій в одному приміщенні

Місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м.  Таке місце повинно бути обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або книгами обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Вищевказане передбачає абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481).

Варто зазначити, що магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.

Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.

Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854.

Суб’єкт господарювання, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ст. 15 Закону №481).

Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання за певним місцем торгівлі з окремими торговими приміщеннями де здійснюються розрахункові операції, може придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями потрібно зазначити перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них, оскільки для місця торгівлі алкогольними напоями щорічна плата за ліцензію справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.

Крім того, всі місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру.

 

 

Чи потрібно суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем або тютюном подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом № 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Форми звітів: № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РА); № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РТ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.

За результатами аналізу набрання чинності Наказу № 49 Державною регуляторною службою України прийнято рішення від 04.07.2016 № 8 щодо необхідності усунення Міністерством фінансів України у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення порушень принципів державної регуляторної політики.

У порядку, визначеному ст.ст. 27 та 28 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49», яким, зокрема спрощено форми Звіту № 1-РА та Звіту № 1-РТ.

Таким чином, до внесення змін до Наказу № 49, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115).

 

На яку дату суб’єкти господарювання, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку, розраховують офіційний курс гривні до іноземної валюти при визначенні в декларації акцизного податку податкових зобов’язань при реалізації пального не вітчизняного виробництва?
Для визначення суми податкових зобов’язань в декларації акцизного податку особами, визначеними п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку, використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому на митній території України здійснюється реалізація такого пального, і залишається незмінним протягом кварталу незалежно від походження пального (виробленого на митній території України або імпортованого).

 

Як визначається суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів база оподаткування акцизним податком у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді)?

Базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, базою оподаткування акцизним податком      є літри реалізованого (відпущеного) товару.
У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком. Для пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі та повернутого громадянами та іншими кінцевими споживачами, база оподаткування зменшується на кількість літрів повернутого товару.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

 

Який порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, фасування, зберігання, одержання чи видачі пального, та яка відповідальність за вивезення пального з території акцизних складів або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній?

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не визначає порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлює законодавчі умови при наявності яких приміщення вважається акцизним складом (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та відповідно припиненням функціонування представників контролюючого органу на зазначених акцизних складах, не підлягає застосуванню до платників податків з 01 березня 2016 року відповідальність за вивезення пального з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску (стаття 128 прим 1 ПКУ)

 

Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію нової акцизної накладної, складеної датою складання помилкової акцизної накладної після проведення коригування (вказано неправильні реквізити отримувача пального або неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД), якщо минуло 15 календарних днів?

Якщо після проведення коригування (помилково вказано неправильні реквізити отримувача пального або неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД) платник податку здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) нової акцизної накладної (дата складання якої повинна відповідати даті складання помилкової акцизної накладної) пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою складання такої нової акцизної накладної, то до такого платника застосовується відповідальність визначена ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Проте норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

 

Чи потрібно СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, з урахуванням рішення Державної регуляторної служби України від 04.07.2016 №8, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

До внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

 

Чи потрібно СГ для здійснення роздрібної торгівлі виключно винами столовими придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

 

Чи проводиться камеральна перевірка звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та який термін її проведення?

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
З урахуванням зазначеного, здійснення камеральної перевірки звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, нормами податкового законодавства не передбачено.

 

Яка інформація зазначається у графах 2 та 4 розділів ІІ та ІІІ звітів № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» та № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі», у графі 1 розділу ІІ звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» та у графі 3 розділу ІІ звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»?

У графі 2 розділів ІІ та ІІІ Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОТ); у графі 1 розд. ІІ звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» та у графі 3 розд. ІІ звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» відображається код адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає основному місцю обліку суб’єкта господарювання (контрагента). Коди адміністративно-територіальних одиниць визначено додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення».
У графі 4 розділів II та III Звіту № 1-ОА та Звіту № 1-ОТ зазначаються місцезнаходження імпортера/експортера, суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб’єкта господарювання (контрагента) та номер контактного телефону, що відповідають основному місцю обліку суб’єкта господарювання (контрагента).
Крім того, якщо на момент подання зазначених Звітів контрагент змінив своє місцезнаходження, то у відповідних графах слід вказувати актуальні відомості.

 

ГФС рассказала об акцизном налоге с реализации горючего через АЗС

Государственная фискальная служба в письме от 14 сентября 2016 года № 19947/6/99-99-12-03-03-15 предоставила налоговую консультацию относительно обложения акцизным налогом с реализации горючего при осуществлении его физического отпуска через АЗС, сообщает ЮРЛИГА.

Абзацем третьим подпункта 14.1.212 пункта 14.1 статьи 14 Налогового кодекса дано определение реализации субъектами хозяйствования розничной торговли горючего как физического отпуска с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции товаров, указанных в подпункте 215.3.4 пункта 215.3 статьи 215 Кодекса, независимо от формы расчетов.Плательщиком акцизного налога является, в частности, лицо — субъект хозяйствования розничной торговли, осуществляющий реализацию подакцизных товаров (подпункт 212.1.11 пункта 212.1 статьи 212 Кодекса), а объектом налогообложения акцизным налогом — операции по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров (подпункт 213.1.9 пункта 213.1 статьи 213 Кодекса). Учитывая изложенное, плательщиком акцизного налога при розничной реализации горючего выступает лицо, осуществляющее его физический отпуск с автозаправочной станции и/или автомобильной газозаправочной станции,независимо от того, является ли такое горючее собственностью указанного лица.Датой возникновения налоговых обязательств по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров является дата осуществления расчетной операции в соответствии с Законом «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг», для безналичных расчетов — дата оформления расчетного документа на сумму проведенной операции, подтверждающего факт продажи, отгрузки, физического отпуска товара, а в случае реализации товаров физическими лицами — предпринимателями, которые платят единый налог, — дата поступления оплаты за проданный товар (пункт 216.9 статьи 216 Кодекса).

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.