internet buy 10k followers on photo instagram
purchasing 100k followers and likes on instagram
buy 5000 instagram followers additional hints
do you know same day online loans in Waco TX
best place to buy check my site real 5000 followers
1000 instagram buy followers on website
instagram Followers review
do you know make a quick online loan with guaranteed approval
buy Windows 10 Key microsoftwarestore Canada Goose jas canada goose outlet https://www.airbrushhenk.nl airbrushhenk.nl canada goose jas canada goose outlet
Переглядiв: 28

Податок на прибуток

Щодо визначення різниць за резервами (забезпеченнями) для відшкодування наступних витрат

Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) об’єктом оподат- кування податком на прибуток є прибуток із джерелом поход- ження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 Кодексу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.1.1 п.139.1 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 – 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) — бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 – 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Враховуючи викладене, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат та зменшує фінансовий результат на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких забезпечень, незалежно від того, у складі яких витрат вони відображені (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).

(Лист ДФС від 15.07.2016 № 15291/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69172.html)

 Неприбуткові організації до кінця року мають підтвердити відповідність установчих документів вимогам Податкового кодексу

постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Новим Порядком визначено:

- алгоритм дій для неприбуткових організацій та контролюючих органів при включенні/виключенні неприбуткових організації до/із такого Реєстру;

- особливості перебування у Реєстрі, включення та виключення неприбуткових організацій з Реєстру в перехідний період до 1 січня 2017 року.

Неприбутковим організаціям необхідно до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими статтею 133.4 Податкового кодексу України.

У разі неподання копії оновлених документів до органів фіскальної служби, такі організації будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій після 1 січня 2017 року.

 

Коли подавати декларацію з податку на прибуток сільськогосподарському підприємству?

Відповідно до підпункту «б» п.137.5 ст.137 Податкового кодексу України для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період. Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 ПКУ).

Згідно з п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст.209 ПКУ, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, податковий (звітний) період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 ПКУ).

Отже, останнім днем подачі виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року є 29 серпня.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).

 Щодо відображення в податковому обліку заборгованості з виплати засновникам частини їх внесків до статутного капіталу

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на при- буток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму заборгованості з виплати засновникам частини їх внесків до статутного капіталу.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 02.06.2016 №12095/6/99-99-15-02-02-15  розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68720

 

Щодо оподаткування неприбуткових організацій та установ, зокрема професійних спілок

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу Укра- їни (далі – Кодекс) неприбут- ковим підприємством, устано- вою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, профспілкові організації (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон №1045).

Відповідно до ст. 1 Закону №1045 професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та ведуть свою діяльність на підставі статуту.

Джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання визначаються в їх статутних документах (ст.ст. 14 та 15 Закону №1045).

Отже, профспілкова організація,  яка відповідає  вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності, та використовує отримані доходи (прибутки) виключно на реалізацію своєї статутної діяльності (у т.ч. господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань) без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

(Лист ДФС України від 16.06.2016 № 13484/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68823.html)

 

Щодо відображення в податковому обліку непогашеної дебіторської заборгованості

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу встановлено у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому, на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.

(Лист ДФС України від 15.06.2016 №13372/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68826.html)

У типових актах про списання основних засобів указуємо технічний стан і причину списання

Типову форму № ОЗ-З «Акт списання основних засобів», затверджену наказом Мінстатистики від 29.12.1995 р. № 352, як і типову форму № ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів», затверджену спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату від 02.12.1997 р. № 125/70, використовують для оформлення вибуття основних засобів (окрім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні.        Обидві ці форми передбачають унесення інформації щодо технічного стану та причин списання основних засобів і висновок комісії щодо їх списання.        Водночас для відображення господарських операцій підприємства можуть використовувати як відповідні типові форми первинного обліку, так й інші первинні документи, що фіксують факт здійснення операцій.        Відповідні тези наводить Держстат у листі від 23.01.2015 р. № 03.4-07/23-15.        А проблема, схоже, виникла у зв’язку з пошкодженням і знищенням основних засобів у зоні АТО, коли відсутній доступ до них, а отже, неможливо вказати їх технічний стан для оформлення операцій зі списання об’єкта.

В декларації з податку на прибуток не заповнено інформацію про наявність рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування. Чи можливо використати право на незастосування коригувань шляхом подання уточнюючого розрахунку?

Податківці нагадали, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).        Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.        Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.        У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.        Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Чи подається до контролюючих органів податкова декларація з податку на прибуток підприємств (звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) у випадку відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню?

Платники податку на прибуток та неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право не подавати до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та/або звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за умови відсутності об’єктів оподаткування, показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог розд. ІІІ ПКУ.

 

Чи може платник податків після подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств з незаповненою інформацією про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, використати право про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування шляхом подання уточнюючого розрахунку?

Платник податку на прибуток може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ Податкового кодексу України подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

 

Поділіться своїми думками

© 2013 Богодухівська міська рада. Всі права захищені.
Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу заборонено.
Создание сайтов студия Art-Lemon.